Лабораторна робота № 3
Система команд Microsoft Word та його
інструментальні засоби. Створення файлів – документів та робота з ними.
1.
Завантаження Word.
1) Натиснути ярлик Microsoft Word
на Робочому столі;
2) Натиснути кнопку Пуск → Програми → пункт Microsoft Word.
2.
Вікно редактора.
У робочій області вікна редактора міститься вікно
документа, у робочій області якого відображена одна сторінка поточного
текстового документа. Вікно документа може знаходитися в трьох станах.
Ознайомитися зі структурою вікна редактора, коли вікно документа
знаходиться в нормальному стані, згорнутому і розгорнутому.
Вікно
редактора Word містить:
Рядок заголовка:
а) кнопка системного меню вікна редактора;
б) назва програми - Microsoft Word,
в) назва поточного файлу “Документ 1”, тому що вікно
документа розгорнуте. Це системне ім'я,
що надалі заміняється на користувальницьке;
г) кнопки керування вікном редактора (згорнути,
відновити, закрити).
Головне меню: - включає 9 спадаючих меню.
Кожне меню відкривається:
v
за допомогою миші;
v
при натисканні клавіші <Alt> разом із клавішею букви, підкресленої в імені пункту.
Щоб
одержати довідкову інформацію про роботу редактора потрібно скористатися
пунктом Вызов справки меню ?. Інформацію про конкретний елемент
вікна можна одержати за допомогою пункту «Что
это?» цього ж меню.
Панель інструментів: - група кнопок, за допомогою
яких здійснюється швидке виконання команд. Використовується ряд системних
панелей інструментів, але звичайно на екрані є 2 панелі - стандартна
(кнопки виконання основних команд – створити, відкрити, зберегти, печатка,
скасування (повторення) дії і т.д.) і форматування (основні функції
форматування – стиль, шрифт, розмір шрифту, накреслення, колір, вирівнювання
абзацу і т.д.)
Установити панелі інструментів (ПІ) можна:
v
клацнувши на вільній області ПІ правою кнопкою
миші і вибравши з контекстного меню необхідну панель за допомогою одиночного
щиглика лівої кнопки миші. У результаті, біля обраної панелі з'явитися галочка.
(Убирається панель аналогічно);
v
меню Вид
→ пункт Панели инструментов;
v
меню Сервис
→ пункт Настройка →
вкладка Панели инструментов.
Користувач може виключити чи додати окремі кнопки на панель інструментів за
допомогою команди Сервис-
Настройка-Команды.
Робоча область - це вікно документа. Якщо
вікно документа знаходиться в нормальному стані, то воно має рядок заголовка, у
якому відображається системне меню, назва документа і кнопки керування цим
вікном. Вікно документа має такі елементи:
–
лінійки форматування: - включаються/виключаються за допомогою:
v
меню Вид
→ пункт Линейка;
v
меню Сервис
→ пункт Параметры →
вкладка Вид.
Лінійки форматування необхідні для швидкої установки абзаців і розмірів полів сторінки.
- робоча область
- область для введення тексту документа і роботи з ним. Відразу після
завантаження вона порожня і відображає лише курсор клавіатури – місце для
введення поточного символу.
- смуги прокручування - необхідні для переміщення по документі по вертикалі і горизонталі за
допомогою миші. Включаються/виключаються за допомогою команд Сервис-Параметры-Вид. Усередині
вертикальної смуги прокручування розташований бігунок, за допомогою якого можна
швидко перейти на потрібну сторінку документа. Спочатку горизонтальної смуги
прокручування знаходяться кнопки переключення режимів перегляду документа на
екрані: звичайний, електронний документ, режими розмітки і структури.
Рядок стану: - включається/виключається за
допомогою команди Сервис-Параметры-Вид.
Містить довідкову інформацію про робочу область вікна: номера сторінки і
розділу документа, через дріб указується поточна сторінка і загальна кількість
сторінок, місце розташування курсору (відстань від верхнього краю сторінки,
номера рядка і стовпчика).
3. Створення текстового файлу, збереження,
закриття і відкриття.
Правила набору тексту.
Текст документа складається з абзаців, абзац - із речень, речення - із
слів, слова - із символів. Абзацом
при роботі в текстовому редакторі називають фрагмент тексту, розташований між двома
символами кінця абзацу . Вони з’являються при натисканні клавіші <Enter>. Побачити їх можна після ЩЛКМ на кнопці «Непечатаемые символи» СПИ. При цьому
з'являться і символи пробілів у вигляді точок.
При наборі
тексту в Word притримуються таких правил:
v
Не рекомендується робити більш одного пробілу між
словами;
v
Не можна натискати клавішу <Enter> у кінці рядка, вона
використовується тільки при переході до нового абзацу;
- При запровадженні знаків
пунктуації (точок, ком, двокрапки) пробіл перед ними після слова не ставлять, а
ставлять відразу після знака перед наступним словом.
v
Не рекомендується вирівнювати текст пробілами.
Скасувати (повернути) останню виконану дію можна
за допомогою команди меню Правка - Отемнить ввод або відповідної кнопки на
панелі інструментів (ПІ).
Для встановлення переносів в тексті документа
курсор встановлюють у рядок тексту або виділяють його і виконують команду Сервис – Язык – Расстановка переносов.
З’являється однойменне діалогове вікно (ДВ). В ньому можна задати встановлення
переносів вручну або автоматично.
3.1. Створити файл по команді Файл –Создать – Обычный - ОК чи
щигликом миші на кнопці стандартної панелі інструментів Создать.
Відкривається
документ у новому вікні, у заголовку якого відображене системне ім'я створеного
файлу – «Документ2». Вікно попереднього документу залишилося відкритим. Щоб
перейти в нього відкрийте меню Окно
і клацніть на імені потрібного файлу.
3.2.
Набрати наступний текст:
3.3. Зберегти
файл під ім'ям Lab_1.doc у папці Група № диска D:.
Виконуються
наступні дії: Файл - Сохранить чи щиглик на кнопці Сохранить на
ПІ.
У вікні «Сохранение документа» у списку «Папка» вибрати диск D: →
у робочій області вікна виконати подвійний щиглик на значку папки Група №
→ у полі «Имя» задати ім'я файлу → виконати щиглик на кнопці Сохранить.
Якщо потрібно створювати резервну копію, то у вікні «Сохранение документа»
варто клацнути на кнопці <Параметры>
→ «Всегда создавать резервную копию» → <ОК>. Інший засіб: Сервис-Параметры-Сохранение
→ встановити прапорець
«Всегда создавать резервную копию” → <ОК>. Копія
зберігається з додаванням слова “Копия” і розширенням .wbk.
3.4. Закрийте документ.
Виконуються наступні дії: Файл-Закрыть
чи виконують щиглик на кнопці закриття вікна документа.
3.5. Відкрийте раніше збережений файл.
Виконуються наступні дії: Файл-Открыть
чи щиглик на кнопці <Открыть>. У вікні «Открытие документа»
, що з'явилося, досить вибрати у своїй папці ім'я потрібного файлу і клацнути
по кнопці <Открыть> чи виконують подвійний щиглик
на імені файлу. Імена декількох останніх збережених файлів відображаються в
нижній частині низпадаючого меню Файл.
Кількість відображуваних файлів задається по команді Сервис – Параметры – Общие – «помнить список из … файлов».
3.6.
Додайте в текст документа фразу:
Система команд редактора Word і його інструментальні засоби.
3.7.
Збережіть документ у поточній папці під первісним ім'ям.
Виконуються
наступні дії: Файл-Сохранить чи щиглик на кнопці <Сохранить>.
У результаті, документ зберігся з первісним ім'ям Lab_1.doc. Для запобігання втрати інформації необхідно в процесі
роботи інколи зберігати свій файл. Можна поставити автозбереження кожні 10
хвилин: Сервис
-Параметры
→ вкладка «Сохранение» → встановити прапорець
“автосохранение каждые 10 минут” → <ОК>.
3.8. Збережіть
документ у папці Приклади1 поточної папки під ім'ям Lab_3.doc.
Виконуються
наступні дії: Файл-Сохранить как…. У вікні «Сохранение документа» у
списку «Папка» відображається ім'я поточної папки, але в ній немає папки Приклади1.
Її потрібно створити за допомогою кнопки Создать папку вікна
«Сохранение документа». Потім відкрити створену папку виконав подвійний щиглик
на її значку. У поле «Имя» увести ім'я файлу Lab_3 і виконати щиглик на кнопці <Сохранить>.
3.9. Додайте
в текст документа фразу:
Вивчення вікна редактора
3.10.
Збережіть документ у папці Група № під ім'ям Lab_3.doc.
Виконуються
наступні дії: Файл - Сохранить как... У вікні «Сохранение
документа» відкриваємо папку Група № щигликом на кнопці Переход на один
уровень вверх чи за допомогою списку «Папка». У поле «Имя»
вводимо потрібне ім'я файлу і
натискаємо на кнопці <Сохранить>.
3.11. Закрийте
спочатку документ, а потім – вікно редактора.
4.Форматування документа
Для представлення документа в потрібному вигляді
застосовують операцію, що називається форматуванням.
Форматувати можна символи, абзаци і сторінки.
Символи форматують по команді Формат
- Шрифт. Процедура форматування символів включає: вибір типу, накреслення,
розміру, ефектів і кольору шрифту, установку інтервалів між символами, вибір
засобу анімації і т.п.
Вибрати тип, накреслення, розмір і кольору можна і за допомогою кнопок
панелі інструментів форматування (ПІФ). Розмір вимірюється в пунктах: 1 пт=0,35
мм, застосовуються розміри 8-72.
Параметри шрифту можна задати перед введенням тексту або після виділення
потрібного фрагмента. Кожний наступний символ уводиться з урахуванням
параметрів попереднього.
Текст документа займає визначену область листа, що називається областю
тексту. Як буде розташовуватися текст користувач вирішує самостійно, задавши
розміри полів сторінки по команді Файл -
Параметры страницы. Можна також скористатися лінійками форматування. У
робочій області вікна документа можна відобразити межі області тексту (МОТ) у
вигляді пунктирного прямокутника. При цьому використовується команда Сервис - Параметры - Вид.
Параметри сторінки можна задати перед введенням тексту або після його введення.
Розташування абзацу в межах МОТ також визначається його параметрами.
Основні параметри:
v
вирівнювання (по лівому або правому краї, по
центрі або ширині МОТ);
v
відступи зліва і справа від МОТ;
v
розташування першого рядка абзацу: відступ (первая строка) або виступ;
v
інтервали між рядками й абзацами.
Параметри абзацу задаються по команді Формат
- Абзац. Деякі з них можна встановити за допомогою горизонтальної лінійки
форматування і кнопок ПІ.
Параметри абзацу можна задати перед введенням тексту. При введенні
чергового абзацу йому присвоюються параметри попереднього абзацу Надалі їх
можна змінити. Причому виділяти абзац необов’язково. Можна просто помістити в
нього курсор.
5.
Перевірка правопису.
6. Розбивка тексту документа на сторінки і вставка номерів сторінок
6.1. Посторінкове представлення
документа на екрані автоматично забезпечує «Режим разметки». Текст розбивається на стандартні сторінки з однаковим числом рядків.
Ручна розбивка застосовується, якщо потрібно перейти
до нової сторінки в будь-якому місці документа. Операція починається з
установки курсору у потрібне місце розірвання і виконується по команді Вставка - Розрыв. У вікні, що
з'явилося, установлюють потрібні параметри, і після ЩЛКМ на кнопці <ОК> у цьому місці з'являється
примусове розірвання.
Самий швидкий засіб розірвання тексту на сторінки - використання комбінації
клавіш <Ctrl+Enter>.
Для видалення встановленого розриву достатньо його виділити і натиснути
клавішу <Delete>.
6.2.
Нумерація сторінок виконується по команді Вставка
- Номера страниц…, що активізує
однойменне вікно. У цьому вікні задається положення номера на сторінці (вгорі
або насподі), а також його розташування щодо її меж (справа, зліва або по
центрі, усередині або зовні).
За допомогою перемикача «Номер на
первой странице» можна виключити (дозволити) вивід номера першої сторінки,
а параметра «Формат» і його вікна -
вибрати тип нумерації (арабські або римські цифри, латинські букви), а також
установити початок нумерації (із зазначеного числа або продовжити нумерацію).
7. Виділення фрагментів тексту
Багато
операцій здійснюються над виділеними (підсвіченими) елементами тексту. Виділити
фрагмент можна за допомогою ЛКМ. Розглянемо деякі засоби більш раціонального
виконання цієї процедури:
v
виділення слова провадиться подвійним щиглем
усередині нього;
v
виділення строки - курсор зліва от її і ЩЛКМ;
v
виділення абзацу - потрійний щиголь усередині або
подвійний зліва;
v
виділення речення - <Ctrl> і подвійний щиголь усередині;
v
виділення всього тексту - Правка
- Выделить все.
8. Переміщення і копіювання фрагментів тексту
Перераховані операції здійснюються над виділеними
фрагментами тексту.
Використовуються 2 засоби.
1) За допомогою буфера обміну (Clipboard).
Після виділення фрагмента виконується команда Правка - Копировать, якщо потрібно
виконати копіювання, або команда Правка
- Вырезать, якщо виконується переміщення. У першому випадку, фрагмент зберігається
в документі, а в другому - із документа видалиться. Для копіювання і вирізки
зручно використовувати також кнопки «Копировать»
, «Вырезать»
СПІ або
однойменні команди контекстного меню.
Вставка фрагмента з буфера в текст документа, починаючи з
позиції курсору, провадиться по однойменній команді меню Правка або щиглем на кнопці
<Вставить> або по
однойменній команді контекстного меню.
2) Копіювати виділений фрагмент можна перетаскуванням за допомогою
Миші в потрібне місце. Переміщати - таким же способом, але при натиснутій
клавіші <Ctrl>.
Для копіювання і переміщення фрагментів з одного документа в інший
використовують перший засіб. При цьому перехід від одного документа до іншого
провадиться за допомогою меню Окно.
9. Автотекст. Створення
і вставка.
При
формуванні документів інколи потрібно вводити в них однакові фрагменти тексту.
У таких випадках доцільно використовувати спеціальний засіб «Автотекст». З його
поміччю будь-які повторювані фрагменти, що включають текст, таблиці або
графічні об'єкти, запам'ятовуються у файлі з визначеним ім'ям і потім
вставляються в документ у міру необхідності.
Для створення елемента автотексту варто
виділити потрібний фрагмент тексту і виконати команду Вставка - Автотекст - Создать. У вікні, що відчинилося - «Создание элемента автотекста», вводимо
ім'я нового елемента автотексту, натискаємо на кнопку «Добавить» і воно запам'ятовується в раніше створеному списку
автотексту.
Створити новий елемент автотексту можливо і по команді Вставка - Автотекст - Автотекст.
При цьому активізується вікно «Автозамена»
із вкладками: «Автозамена», «Автотекст» і ін.
Ім'я нового елемента вводиться у відповідне поле
вкладки «Автотекст» і добавляється в
її список за командою Добавить.
Зауважимо, що елементам автотексту звичайно присвоюються короткі імена, що
включають 1-3 перших слова фрагмента, що зберігається.
Видалення елемента зі списку автотексту
здійснюється по команді Удалить.
Вставка в документ обраного елемента списку провадиться по команді Вставить.
Деякі з установлених по умовчанню елементів
автотексту можна вставити в документ за допомогою каскадного меню-списка, що
з'являється за командою Вставка – Автотекст.
10. Пошук і заміна фрагментів тексту
У редакторі
Word можна робити пошук слів і фрагментів тексту за заданими умовами із їх
подальшою заміною або зберіганням. Ця процедура виконується за командою Правка – Найти або Правка – Заменить. У
будь-якому випадку активізується вікно «найти
і заменить» із вкладками «Найти»,
«Заменить» і «Перейти».
При пошуку з заміною у відповідні поля вкладки «Заменить» уводяться вихідне слово і
слово, котрим його необхідно замінити. Після щигля на кнопці «Заменить» система знаходить у тексті
найближче вихідне слово, виділяє його і заміняє новим. Потім щиголь на кнопці «найти далее», шукається наступне слово
і заміняється і т.і.. Щоб замінити вихідне слово відразу у всьому документі,
достатньо скористатися кнопкою «Заменить
все».
Звичайний пошук слів і фрагментів тексту виконується за допомогою вкладки «найти».
Є можливість оперативно змінити шрифт, його
розміри і накреслення, скориставшись вкладкою «Заменить» вікна «Найти и
заменить». По команді Больше
вікно видозмінюється. У ньому встановлюється формат вихідного шрифту і формат
шрифту, котрим його потрібно замінити. Натисканням на кнопці «Формат» відчиняється список основних
параметрів тексту (шрифт, абзац, мова й ін.), активізується параметр «Шрифт» і відчиняється вікно «Найти шрифт» або аналогічне вікно «Заменить шрифт». Після послідовної
установки потрібних параметрів вихідного і нового шрифту виконується процедура
пошуку і заміни (команди: Заменить,
Заменить все).