Висота водонапірної башти визначається із умови порівняння гідростатичного тиску башти та втрат напору у водопровідній мережі, підйому води на розрахункову висоту, а також створювання вільного тиску у диктуючій точці.
Згідно із рівнянням Д. Бернуллі, для перерізів б та в (рис.8.9)
,
де Σhб.в = 1,05 × hс – сумарні місцеві та лінійні втрати напору у місцевих опорах.
У порівнянні зневажаємо vв та vб за їх малий розмір.
Тоді формула для визначення висоти водонапірної башти прийме вигляд
,
де 1.05 – коефіцієнт, що враховує витрати опору у місцевих опорах;
hс – витрати опору у мережі;
HВ – вільний тиск біля диктуючої точки водонапірної мережі (10 для одноповерхового будинку та на кожний поверх додається ще 4 м.);
zд.т. та zВ.Б. – різниця геодезичних позначок диктуючої точки та місця розміщення водонапірної башти.
Рис. 8.9 – Визначення висоти водонапірної башти:
1 – насосна станція; 2 – водонапірна башта; 3 – водоспоживачі.