11.3. Перевірка протипожежного стану електроустановок 

Загальні відомості про перевірку протипожежного стану об’єктів. Державний пожежний нагляд за виконанням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, здійснюється відповідними органами держпожнагляду шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Під час проведення планових перевірок здійснюється огляд (обстеження) територій, будівель, споруд та приміщень, проводиться перевірка функціонування підрозділів відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони й інших протипожежних формувань, роботи пожежно-технічної комісії, а також будь-яких документів чи предметів, які стосуються забезпечення пожежної безпеки.

Суб’єкт господарювання – зареєстрована в установленому порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа – суб‘єкт підприємницької діяльності. Об’єкти суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та видів господарської діяльності з урахуванням значення прийнятного ризику для життєдіяльності щодо пожежної безпеки належать до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Планові перевірки об’єктів суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику проводяться щороку, із середнім – один раз на три роки, з незначним – один раз на п’ять років. Планові перевірки об’єктів суб’єктів господарювання із високим ступенем прийнятного ризику можуть здійснюватися комплексно, із залученням представників Державного комітету промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, інших органів державного нагляду, а також профспілкових органів на підставі погоджених заінтересованими сторонами квартальних планів спільних перевірок та спільного рішення керівників цих органів.

Позапланові перевірки об’єктів суб’єктів господарювання з високим, середнім і незначним ступенями прийнятного ризику та інших підконтрольних об’єктів, які проводяться з метою контролю за виконанням приписів, постанов та розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, здійснюються за рішенням керівника відповідного органу держпожнагляду. Під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність яких стала підставою для здійснення вказаного заходу.

У разі, якщо за результатами планової (позапланової) перевірки об’єктів суб’єктів господарювання виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, посадова особа органу держпожнагляду складає акт перевірки додержання (виконання) суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Посадова особа органу держпожнагляду зазначає в акті стан виконання керівником об’єкта або уповноваженою ним особою вимог пожежної безпеки, а в разі невиконання – детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства та норми у сфері пожежної безпеки. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими  особами органу держпожнагляду, які здійснювали перевірку, та керівником об’єкта або уповноваженою ним особою. Один примірник акта вручається керівнику об’єкта або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в наглядовій справі органу держпожнагляду.

На підставі акта, складеного за результатами планової перевірки, під час якої виявлено порушення протипожежних вимог, протягом п’яти робочих днів після її завершення складається припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки, в якому також відображаються заходи щодо усунення недоліків у діяльності адміністрації щодо забезпечення пожежної безпеки об’єктів, що перевіряються. Запропоновані приписами заходи повинні обґрунтовуватись вимогами нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки та обговорюватись з керівниками об’єктів або уповноваженими ними особами із установленням термінів їх виконання.

Припис має два розділи. До першого розділу включаються невиконані заходи попереднього припису із зазначенням минулих термінів їх виконання та пропонуються нові терміни, а до другого – нові запропоновані заходи і терміни їх виконання.

Припис складається не менш ніж у двох примірниках, з яких перший з підписом посадових осіб органу держпожнагляду, які її здійснювали, вручається керівнику об’єкта або уповноваженій ним особі для виконання, а другий з підписом керівника об’єкта або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів та одержання залишається в органі держпожнагляду для здійснення контролю. У разі неможливості вручення керівнику об’єкта або уповноваженій ним особі припису він направляється рекомендованим листом з повідомленням,  про що у копії проставляється відповідний вихідний номер і дата направлення, або здається в канцелярію суб’єкта господарювання з відміткою на копії відповідного вхідного номера та дати. Припис зберігається в наглядовій справі до повного його виконання, але не менше 5 років.

При проведенні перевірок у попередньому приписі державний інспектор з пожежного нагляду зобов’язаний зробити відмітки. При виконанні протипожежних заходів навпроти кожного з них робиться позначка "виконано", ставиться дата перевірки та підпис відповідного державного інспектора, а при невиконанні – в кінці припису відмічаються порядкові номери невиконаних пунктів, указуються заходи, яких вжито до винних осіб, а також запобіжні заходи, з чим ознайомлюється керівник об’єкта або уповноважена ним особа.

За невиконання заходів припису та у разі виявлення нових порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки державний  інспектор з пожежного нагляду вживає заходів щодо притягнення  винних осіб до відповідальності та (або) застосування запобіжних заходів відповідно до законодавства.

Крім планової (позапланової) перевірки об’єктів, у разі письмового звернення керівника об’єкта або для оформлення матеріалів на одержання дозволу на початок роботи проводиться оцінка (експертиза) протипожежного стану підприємства (об’єкта, приміщення). За результатами оцінки (експертизи) складається не припис, а експертний висновок протипожежного стану об’єкта.  

Проведення органами держпожнагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану об’єкта прирівнюється до планової перевірки за умови складання та вручення керівнику (власнику) об’єкта або уповноваженій ним особі експертного висновку протипожежного стану об’єкта. У такому разі акт за результатами перевірки не складається. Виявлені під час такої перевірки порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки оформлюються приписом, який вручається керівнику (власнику) об’єкта або уповноваженій ним особі разом з експертним висновком.

На всі об’єкти суб’єктів господарювання або інших підконтрольних об’єктів заводиться окрема наглядова справа, в якій зберігаються документи і матеріали листування з питань пожежної безпеки, акти перевірки, копії наказів на проведення перевірки, повідомлення про перевірку, посвідчення на перевірку тощо. У сільських районах наглядові справи групуються в загальні наглядові  справи за сільськими радами. У такій наглядовій справі також відображаються  загальні відомості про об’єкти, які розташовані на території сільської ради. У житловому секторі наглядові справи заводяться на житлові організації або дільниці.

Перевірка протипожежного стану електроустановок. Перевірка протипожежного стану електроустановок є складовою частиною планової (позапланової) перевірки протипожежного стану об’єкта або оцінки (експертизи) його протипожежного стану.

Мета перевірки протипожежного стану електроустановок полягає у виявленні порушень чинних протипожежних норм та правил, що можуть призвести до появи причин пожеж "електричного походження":

– порушення протипожежних норм та правил при влаштуванні та експлуатації електроустановок;

– порушення протипожежних норм та правил при влаштуванні системи блискавкозахисту;

– несправності виробничого обладнання, порушення технологічного процесу виробництва, що можуть призвести до електростатичного розряду.

Суть перевірки протипожежного стану електроустановок полягає у порівнянні таких, що вимагаються протипожежними нормами та правилами, і фактичних улаштування та режимів експлуатації електроустановок, системи блискавкозахисту, електростатично небезпечного виробничого обладнання. 

Метод перевірки протипожежного стану електроустановок – огляд електроустановок, системи блискавкозахисту, електростатично небезпечного виробничого обладнання та перевірка відповідності їх влаштування та режимів експлуатації вимогам протипожежних норм та правил; перевірка відповідності наявності та змісту експлуатаційної документації щодо електроустановок, системи блискавкозахисту, електростатично небезпечного виробничого обладнання вимогам протипожежних норм та правил. 

Методика проведення перевірки протипожежного стану електроустановок. Перевірка протипожежного стану об’єкта в цілому і, зокрема, електроустановок умовно складається з трьох етапів:

– організація перевірки та підготовка до її проведення;

– безпосередня перевірка;

– аналіз результатів перевірки, оформлення документів за результатами її проведення, контроль за виконанням запропонованих заходів.

Організація перевірки протипожежного стану електроустановок та підготовка до її проведення. Про час проведення планової перевірки керівництво об’єкта повинно бути заздалегідь повідомлено (не пізніше як за десять днів). При проведенні позапланових перевірок повідомлення керівнику об’єкта або уповноваженій ним особі не надсилається. У підрозділі держпожнагляду оформляється необхідна дозвільна документація (видається відповідний наказ, оформляється посвідчення на право перевірки тощо).

Перед виходом на об’єкт державний інспектор з пожежного нагляду повинен:

1. Ознайомитися з наглядовою справою на об’єкт. За наглядовою справою визначити пожежну небезпеку об’єкта. Уточнити, ким, коли перевірявся протипожежний стан, які було виявлено недоліки та запропоновано заходи, експлуатація яких ділянок призупинялася, чи були на об’єкті пожежі й аварії, пов’язані з електроустановками.

2. Ознайомитись з відповідними галузевими правилами та нормами з питань пожежної безпеки. При цьому слід враховувати, що об’єкт міг бути побудований та введений в експлуатацію до початку набуття чинності відповідних нормативних документів. 

3. Ознайомитися зі статистичними даними про пожежі на споріднених об’єктах, їх основними причинами та місцями виникнення.

4. Ознайомитись з технічною документацією і довідковою літературою, яка характеризує пожежну небезпеку об’єкта перевірки.

На об’єкті державний інспектор з пожежного нагляду повинен:

1. Ознайомитися з організаційною та технічною документацією з питань забезпечення пожежної безпеки електроустановок (відповідними об’єктовими наказами, протоколами засідань пожежно-технічної комісії, протоколами перевірки ізоляції електричних мереж, протоколами вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування, приписами Держенергонагляду тощо).

2. Провести інструктаж комісії для проведення перевірки протипожежного стану. До складу комісії входять представник органу держпожнагляду та спеціалісти, призначені керівником об’єкта. Також можуть залучатися представники Держенергонагляду, адміністрації тощо. 

Перевірка протипожежного стану електроустановок. При проведенні перевірки протипожежного стану електроустановок державний інспектор з пожежного нагляду повинен чітко дотримуватися правил безпеки праці, тому що електроустановки можуть знаходитися під напругою, можуть мати нагріті поверхні й обертові частини. Під час перевірки не слід самостійно відкривати електроустановки або торкатися їх. Про це слід прохати представників підприємства, які є членами комісії.

Порядок перевірки протипожежного стану  електроустановок визначається на місці. Порядок може бути: 

– за ходом технологічного процесу; 

– за  розташуванням  будівель; 

– за схемою надходження електричної енергії до споживачів.

При проведенні перевірки протипожежного стану електроустановок державний інспектор з пожежного нагляду повинен використовувати наступні способи перевірки і виявлення порушень:

– візуальний (зовнішній огляд для визначення відповідності нормативним вимогам виконання, монтажу, протипожежного стану електроустановок);

– доторканням (з дотриманням правил безпеки праці) – для визначення справності заземлення, ступеня нагрівання електроустановок тощо;

– перевірочний розрахунок – для розрахунку фактичного навантаження і перевірки правильності обраного перерізу провідників кабельних виробів, номінальних струмів плавких вставок запобіжників тощо;

– перевірка за документацією – застосовується для перевірки стану заземлювача, ізоляції електричної мережі та окремих електроустановок;

– перевірка випробуванням – застосовуються, наприклад, при перевірці електронагрівальних приладів.

Під час перевірки протипожежного стану електроустановок державний інспектор з пожежного нагляду зважає, в першу чергу, на клас зони простору, в якому експлуатується електроустановка. 

Рекомендується:

– для  зовнішніх електричних мереж і вводів – визначити відстань між проводами, від проводів до поверхні землі, чи немає зовнішньої проводки по дахах житлових, громадських будівель; чи не проходять повітряні лінії над дахами з горючих матеріалів або поблизу складування горючих матеріалів. По вводах у будівлю слід визначити, як їх виконано: через стіну або дах (якщо через дах, то яка відстань між проводами та ізоляторами, а також від проводів до виступаючих частин будівлі) тощо;

– для  розподільних пристроїв (силових, освітлювальних щитів тощо) – зовнішнім оглядом перевірити відповідність типу оболонки класу зони простору в приміщенні, наявність підходів до щитів, чи заперті дверцята щитів, наявність необхідних позначень на оболонці, чи є схема розподілу електроенергії, чи захищено металевий корпус від корозії і чи є його заземлення, чи справна арматура на панелях щитів, чи правильно виконано з’єднання провідників, чи не застосовуються некалібровані плавкі вставки плавких запобіжників тощо;

– для електропроводок – зовнішнім оглядом перевірити відповідність марки проводу (кабелю) і способу його прокладання умовам навколишнього середовища, як виконано з’єднання провідників між собою, перетинання їх, проходи через стіни, перегородки, перекриття, чи правильно виконано монтаж вимикачів, розеток, справність і відповідність їх умовам навколишнього середовища, відповідність виконання світильників та їх монтажу вимогам чинних нормативних документів, як виконано ввід проводів у світильники, як здійснено підвіс світильників, чи є знаки вибухозахисту на вибухозахищених світильниках, чи є аварійне освітлення, його стан тощо;

– для електродвигунів і пускорегулювальних апаратів – зовнішнім оглядом перевірити відповідність типу оболонок двигуна, магнітних пускачів, кнопок керування класу зони простору, а у вибухонебезпечних зонах – додатково категорії та групі ВС, як виконано ввід проводів в електродвигуни й апарати, чи є заземлення їх металевих корпусів, чи є захист двигунів від струмів КЗ і, якщо є потреба, від струмів перевантаження і чи правильно їх обрано, чи правильно обрані магнітні пускачі за розміром, чи відповідає тип і нагрівальний елемент теплового реле номінальному струму двигуна тощо;

– для пристроїв захисту від розрядів статичної електрики – з’ясувати необхідність захисту від розрядів статичної електрики і, якщо необхідно, встановити місця створення і накопичення заряду, чи заземлено металеві ємності, трубопроводи, технологічні апарати, наконечники, чи справні провідники, що заземлюють, чи є перемички у фланцевих з’єднаннях трубопроводів, як проводиться  нейтралізація зарядів статичної електрики тощо;

– для блискавкозахисту – з’ясувати необхідність блискавкозахисту. За наявності блискавкозахисту перевірити стан та правильність виконання всіх його елементів. Візуально перевірити відповідність висоти блискавкоприймачів для захисту будівлі нормативним вимогам. З’ясувати, чи є захист від вторинних дій блискавки і як його виконано. Якщо блискавкозахист потрібен але відсутній, то вимагати  його  улаштування.

При з’ясуванні всіх цих питань державний інспектор з пожежного нагляду веде чорнові записи, де записує всі виявлені недоліки. Записи повинні бути чіткими та ясними. 

Особливу увагу під час перевірки слід приділяти об’єктам суб’єктів господарювання з високим ступенем прийнятого ризику для життєдіяльності щодо пожежної безпеки, до яких відносяться потенційно небезпечні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки; промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорій  А або Б за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі, та промислові і складські  будівлі, які належать до категорії В за пожежною небезпекою площею 500 м2 та більше; підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; об’єкти з масовим перебуванням людей, зокрема  аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів; висотні будівлі (з умовною висотою понад 47 метрів); підземні споруди різного призначення; пам’ятки архітектури та історії, музеї, картинні галереї, бібліотеки, архіви, підприємства зв’язку, телерадіоцентри, банківські установи державного та обласного значення; тваринницькі або птахівницькі комплекси з утриманням більш як 1000 голів тварин або більш як 100 тисяч голів птиці; об’єкти нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, перепланування, розширення і технічного переоснащення. На цих об’єктах державний інспектор з пожежного нагляду повинен максимально детально перевірити всі ділянки електромереж і електричні споживачі. 

На інших об’єктах, як правило, електроустановки перевіряються вибірково – у характерних місцях, де може бути допущений їх неправильний монтаж або експлуатація.

При проведенні перевірки протипожежного стану об’єкта в цілому і, зокрема, електроустановок, не слід обмежуватися лише виявленням порушень. Необхідно вимагати усунення виявлених порушень на місці (якщо є можливість), проводити бесіди із працівниками, службовцями, надавати допомогу керівникам та інженерно-технічним робітникам у підвищенні пожежної безпеки об’єкта.

Строк здійснення перевірки встановлюється керівником відповідного органу держпожнагляду залежно від характеристики об’єктів. Строк здійснення планової перевірки об’єктів, які належать до сфери управління суб’єктів господарювання, не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – п’яти робочих днів. Строк здійснення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – двох робочих днів.

Аналіз результатів перевірки, оформлення документів за результатами її проведення, контроль за виконанням запропонованих заходів. Як вказувалося вище, у разі, якщо за результатами перевірки об’єктів суб’єктів господарювання виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, посадова особа органу держпожнагляду складає акт перевірки додержання (виконання) суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, на підставі якого протягом п’яти робочих днів після завершення перевірки складається припис на  усунення порушень вимог пожежної безпеки

Результати роботи державного інспектора з пожежного нагляду оцінюються, в першу чергу, за наявністю пожеж і збитків від них на підконтрольних об’єктах. Якісне проведення перевірки протипожежного стану електрообладнання об’єкта – одна з основних умов запобігання пожежам від електроустановок.

Взаємодія органів держпожнагляду та Держенергонагляду з питань перевірки протипожежного стану електроустановок. Органи держпожнагляду зобов’язані взаємодіяти з іншими органами державного нагляду з питань забезпечення пожежної безпеки. 

Крім держпожнагляду, в Україні існують інші відомчі органи державного нагляду: Державна  інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України, інспекція Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд), державна інспекція з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів тощо. В електроенергетиці державний нагляд здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (Держенергонагляд). З питань перевірок протипожежного стану електроустановок найбільш близькі функції до держпожнагляду виконує Держенергонагляд, у положенні про який також записано вимогу про взаємодію з держпожнаглядом під час здійснення державного енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.

Держенергонагляд підпорядковується Мінпаливенерго України. До складу Держенергонагляду входять наступні підрозділи:

– головна організація – Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії;

– державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у регіонах (кількох областях);

– державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Держенергонагляд очолює Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду, який призначається на посаду та звільняється з посади Міністром палива та енергетики. Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду несе персональну відповідальність за виконання покладених на Держенергонагляд завдань і виконання ним своїх функцій.

Держенергонагляд здійснює нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів та суб’єктів електроенергетики.

Державні інспектори з енергетичного нагляду під час виконання своїх функцій мають право:

1) безперешкодно у будь-який час відвідувати електричні і теплові установки та мережі суб’єктів електроенергетики, суб’єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії з метою здійснення контролю за дотриманням вимог нормативно-правових і нормативно-технічних документів у сфері електроенергетики та теплопостачання;

2) здійснювати в установленому порядку обстеження електричних і теплових установок та мереж суб’єктів електроенергетики й суб’єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії, а також складати за їх результатами відповідні акти;

3) брати участь у роботі відповідних робочих комісій з прийняття в експлуатацію побудованих і реконструйованих енергетичних об’єктів, що належать суб’єктам електроенергетики, суб’єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії;

4) видавати в межах своєї компетенції суб’єктам електроенергетики, суб’єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених Держенергонаглядом порушень нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері електроенергетики та теплопостачання і здійснювати контроль за їх виконанням;

5) вимагати в межах своєї компетенції від суб’єктів електроенергетики, суб’єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії вжиття заходів для усунення виявлених Держенергонаглядом порушень;

6) вимагати від споживачів енергії та суб’єктів електроенергетики дотримання встановлених нормативно-правовими актами режимів споживання електричної і теплової енергії;

7) складати в установленому законодавством порядку протоколи про адміністративні правопорушення та притягати до адміністративної відповідальності громадян і посадових осіб;

8) звертатися до відповідних організацій, які видають суб’єктам господарської діяльності ліцензії на право виконання робіт з проектування, будівництва, реконструкції, монтажу, налагодження, випробування і ремонтно-експлуатаційного обслуговування електричних і теплових установок та мереж, з поданням про порушення ліцензіатами вимог нормативних документів;

9) вносити власникам об’єктів споживачів енергії подання про невідповідність займаній посаді осіб, відповідальних за електричне та теплове господарство (осіб, що їх заміщують), які своєчасно в установленому порядку не пройшли перевірку знань правил з питань експлуатації енергетичного обладнання та мереж, а також тих, що допустили порушення вимог нормативно-правових та/або нормативно-технічних актів з питань експлуатації енергетичного обладнання та мереж;

10) опломбовувати в установленому порядку електричні і теплові установки, енергопостачання яких обмежується або припиняється на виконання відповідного припису Держенергонагляду.

Приписи, постанови або подання посадових осіб Держенергонагляду можуть бути оскаржені до Держенергонагляду або в судовому порядку. Оскарження не є підставою для зупинення виконання рішення до його остаточного розгляду відповідно до законодавства.