12.1. Загальні відомості про пожежно-технічне розслідування

та дізнання у справах про пожежі

Відповідно до частини 6 статті 101 "Кримінально-процесуального кодексу України" органи держпожнагляду є органами дізнання у справах про пожежі і порушення протипожежних правил. Організація роботи органів дізнання регламентується "Кримінально-процесуальним кодексом України", НАПБ Б.02.018, іншими нормативно-правовими актами і будується за центральним, територіальним та місцевим принципами з урахуванням оперативної обстановки з пожежами. Питання взаємодії органів внутрішніх справ та органів держпожнагляду з розслідування пожеж та злочинів, пов‘язаних з ними, регламентуються НАПБ Б.02.017.

Органи дізнання в системі МНС України – штатні структурні підрозділи, які в межах своєї компетенції проводять попередні перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про пожежі, здійснюють дізнання у справах про пожежі і порушення протипожежних правил, уживають відповідних процесуальних дій та інших заходів щодо виявлення причини пожежі, ознак злочину, пов‘язаного з пожежею, і осіб, які його вчинили, установлення обставин та умов виникнення пожежі.

Документом, який засвідчує факт виникнення пожежі, є акт про пожежу. Акт про пожежу складається протягом трьох діб після її ліквідації комісією, до складу якої входять: особа, яка проводить пожежно-технічне розслідування або здійснює дізнання, потерпілий або його законний представник, представник власника об‘єкта та інші зацікавлені особи.  

Пожежно-технічне розслідування – це дії щодо встановлення осередку, джерела, часу, місця виникнення та причини пожежі, збору попередньої інформації про стан і характерні особливості об‘єкта, на якому сталася пожежа. Пожежно-технічне розслідування проводиться при виникненні пожеж, якими не заподіяно майнової шкоди, під час яких не було зареєстровано загиблих людей та завдано шкоди їх здоров‘ю, за відсутності ознак підпалу або інших злочинів, а також за відсутності заяв та повідомлень про злочини, пов‘язані з пожежами. Пожежно-технічне розслідування може здійснюватися кожним державним інспектором з пожежного нагляду місцевого органу держпожнагляду.

Дізнання у справах про пожежі і порушення протипожежних правил – це початкова форма проведення процесуальних дій у справах про пожежі і порушення протипожежних правил, які проводить уповноважена на це особа (дізнавач) з метою виявлення ознак злочинів, пов‘язаних з пожежами, установлення осіб, які їх учинили, до передачі слідчому або прокурору.

У разі виникнення пожежі (за наявності ознак підпалу; з великими та особливо великими матеріальними збитками; із загибеллю чи травмуванням людей; на об‘єктах державної форми власності; на об‘єктах, де зберігаються матеріальні цінності) орган дізнання системи МНС України зобов‘язаний негайно сповістити чергового органів внутрішніх справ з метою організації виїзду на місце події слідчо-оперативної групи у складі слідчих, працівників карного розшуку, Державної служби боротьби з економічною злочинністю, експертів-криміналістів, судмедекспертів для проведення невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. У разі прийняття слідчим справи про пожежу до свого провадження з винесенням відповідної постанови він управі доручити провадження окремих слідчих дій особі, уповноваженій здійснювати дізнання, яка зобов‘язана виконати це доручення в десятиденний термін.

Особа, яка здійснює дізнання, у разі отримання інформації про пожежу до порушення кримінальної справи повинна провести огляд місця події, про що складається протокол огляду місця пожежі у присутності представників Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, не менше двох понятих та інших зацікавлених осіб. У  протоколі огляду місця пожежі зазначається усе, що було виявлено, у тій послідовності, у якій це відбувалося, і в тому вигляді, в якому спостерігалося під час проведення процесуальної дії. Під час огляду місця пожежі можуть вилучатися предмети, що можуть указати на причину виникнення пожежі, знаряддя злочину і предмети, що містять на собі сліди та ознаки злочину і можуть бути визнані речовими доказами у кримінальній справі, а також усі інші предмети, які можуть мати значення для розслідування справи, виявлення винних осіб і встановлення остаточної причини пожежі. Речові докази повинні бути уважно оглянуті, сфотографовані та за потреби вилучені й запаковані, відомості про них докладно описуються у протоколі огляду місця пожежі. До протоколу огляду місця пожежі додається схема (креслення) місця пожежі, в якій вказується осередок пожежі, розташування предметів, технологічного обладнання, електротехнічних та інших приладів, напрямок вітру, стан під‘їзних шляхів тощо.

У випадку якщо не можна встановити причину виникнення пожежі, наявність чи відсутність ознак злочину, пов‘язаного з нею, або необхідно дослідити речові докази, які вилучені з місця пожежі, або для розв‘язання питань, які потребують спеціальних знань, органом дізнання до порушення кримінальної справи може бути призначено пожежно-технічне дослідження, про що складається відповідна постанова. У постанові про призначення пожежно-технічного дослідження зазначаються: підстави для її призначення, прізвище спеціаліста або назва установи, спеціалістам якої доручається провести дослідження, питання, що ставляться на розгляд спеціаліста, перелік об‘єктів (предмети, речі), що підлягають дослідженню, порівняльних матеріалів, що направляються для ознайомлення, та інші дані, які мають значення для проведення дослідження, а також спеціалісту роз‘яснюються його права й обов‘язки та робиться попередження про кримінальну відповідальність за надання свідомо помилкових показань та за відмову експерта від виконання покладених на нього обов‘язків. Висновок спеціаліста не є обов‘язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована особою, яка проводить дізнання.

При відпрацюванні версій про виникнення пожежі з технічних причин або пожеж, пов‘язаних з підпалами, до проведення попередніх перевірок в обов‘язковому порядку залучаються спеціалісти дослідно-випробувальних лабораторій територіальних органів управління МНС України і відповідних служб. Зміст їх технічних висновків щодо причин виникнення пожежі повинен передбачати найбільш повне відображення інформації про об‘єкт пожежі порівняно з протоколом огляду місця пожежі та актом про пожежу, а також ураховувати висновки спеціалістів відповідних служб (енергонагляду, ремонту побутової техніки тощо).

Дізнання у справах про пожежі і порушення протипожежних правил може закінчуватися або винесенням постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження (з повідомленням прокуратури), або передаванням зібраного матеріалу через прокурора за належністю (при виявленні ознак злочину, не пов‘язаного з пожежею), або винесенням постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. 

За наявності ознак злочину, пов‘язаного з пожежею, що не є тяжким, особа, яка здійснює дізнання, порушивши кримінальну справу, проводить необхідні процесуальні дії до встановлення особи, яка винна у виникненні пожежі та вчинила пов‘язаний з нею злочин. Після цього справа передається за підслідністю. У разі порушення кримінальної справи про тяжкий злочин, пов‘язаний з пожежею, особа, яка здійснює дізнання, після виконання невідкладних процесуальних дій у строк не більше 10 днів з моменту порушення справи, зобов‘язана передати її через прокурора за належністю.

При винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи матеріали можуть передаватися для застосування заходів адміністративного стягнення, на розгляд громадськості (трудовому колективу, службі у справі неповнолітніх тощо), може бути винесене подання про заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли виникненню пожежі до державних органів, громадських організацій або посадових осіб підприємства  тощо. 

Усі матеріали, що стосуються визначеної пожежі, долучаються до справи про пожежу, яка заводиться в органах дізнання. Справа про пожежу зберігається в архіві підрозділу протягом 5 років.