7.9. Методика вибору оболонки (марки вибухозахисту) електрообладнання 

Методика вибору оболонки (марки вибухозахисту)  електрообладнання  для вибухонебезпечних зон:

1. Визначити вихідні дані: найменування, кількість та умови використання речовин та матеріалів, що застосовуються в технологічному процесі.

1. Визначити клас зони простору в приміщенні або в зовнішній установці.
2. За допомогою довідника (для газо-пароповітряних сумішей – додатка до ГОСТ 12.1.011) для кожної з утворюючих вибухонебезпечну суміш речовини визначити категорію і групу ВС.  
3. Виділити найбільш небезпечну категорію і групу ВС. 
4. Визначити необхідний рівень вибухозахисту для кожного виду електрообладнання:

– електричні машини – за таблицею 4.7 нормативного документа  НПАОП 40.1-1.32;

– електричні апарати та прилади – за таблицею 4.8 нормативного документа НПАОП 40.1-1.32;

– електричні світильники – за таблицею 4.9 нормативного документа  НПАОП 40.1-1.32.

5. Якщо можливо застосування електрообладнання загального призначення, визначити ступінь захисту його оболонки. Якщо є потреба у застосуванні вибухозахищеного електрообладнання, визначити відповідно до п. 4.4.6 нормативного документа НПАОП 40.1-1.32 його марку вибухозахисту.
6. За допомогою електротехнічного каталога визначити марку реального електрообладнання з визначеною оболонкою (маркою вибухозахисту).

Методика вибору оболонок електрообладнання для пожежонебезпечних зон:

1. Визначити вихідні дані: найменування, кількість та умови використання речовин та матеріалів, що застосовуються в технологічному процесі.
2. Визначити клас зони простору в приміщенні або в зовнішній установці.
3. Визначити ступінь захисту оболонки кожного виду електрообладнання:

– електричні машини – за таблицею 5.1 нормативного документа  НПАОП 40.1-1.32;

– електричні апарати, прилади, шафи та набори затискачів – за таблицею 5.2 нормативного документа НПАОП 40.1-1.32;

– електричні світильники – за таблицею 5.3 нормативного документа  НПАОП 40.1-1.32.

4. За допомогою електротехнічного каталога визначити марку реального електрообладнання з визначеною оболонкою.

Методика вибору оболонок електрообладнання для невибухо- і непожежонебезпечних зон. Для вибору оболонки електрообладнання промислових підприємств слід застосовувати відповідні таблиці нормативного документа СН 357.

Для вибору оболонки електрообладнання житлових, громадських, адміністративних об’єктів слід застосовувати відповідні таблиці нормативного документа ДБН В.2.5-23.  

Приклад. Вибрати оболонку (або марку вибухозахисту) електричного двигуна для приміщення  насосної  станції  по  перекачуванню  ацетону і уайт-спіриту.

Розв’язання:

1. Визначаємо вихідні дані. З довідника (наприклад, Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ. изд.: В 2-х кн./ А.Н. Баратов, А.Я. Корольченко, Г.Н. Кравчук и др.) визначаємо, що ацетон має температуру загорання +18 ºС, уайт-спірит – +33 ºС, тобто 
менше +61 ºС. Пари цих ЛЗР можуть утворювати з повітрям ВС. Отже, відповідно до п. 4.2.11 нормативного документа НПАОП 40.1-1.32, ці речовини відносяться до ЛЗР. За нормальних умов експлуатації вибухонебезпечне середовище у приміщенні насосної утворитися не може (підтікання рідини з насосів не допускається). Вибухонебезпечне середовище може створитися при аварії; при цьому найбільш небезпечним варіантом аварії слід вважати розгерметизацію напірного трубопроводу насоса.

2. Визначаємо клас зони у приміщенні або в зовнішній установці. Припускаємо, що при розрахунковій аварії у приміщенні створюється надлишковий тиск вибуху, більший за 5 кПа (тиск вибуху необхідно розраховувати за методикою, приведеною в нормативному документі НАПБ Б.03.002).

Ґрунтуючись на п. 4.5.4 нормативного документа НПАОП 40.1-1.32, визначаємо приміщення насосної станції як вибухонебезпечну зону класу 2. Відповідно до п. 4.5.8 нормативного документа НПАОП 40.1-1.32  вибухонебезпечна зона займає весь об’єм приміщення.

3. Визначаємо категорію і групу ВС у приміщенні насосної. Використовуємо таблиці додатка до стандарту ГОСТ 12.1.011 та таблиці 7.5, 7.8. Результати наведені у таблиці 7.10.

Таблиця 7.10 – Категорія і група ВС для прикладу

4. Виділяємо найбільш небезпечну категорію і групу ВС. Результати наведені у таблиці 7.11.

Таблиця 7.11 – Найбільш небезпечна категорія і група ВС для прикладу

5. Визначаємо необхідний рівень вибухозахисту для електродвигуна. За табл. 4.7 нормативного документа НПАОП 40.1-1.32 мінімально допустимий рівень вибухозахисту для електричного двигуна – "підвищена  надійність проти  вибуху". Знак рівня – "2" (п. 4.4.2 НПАОП 40.1-1.32), за ПИВРЭ – "Н", за ПИВЭ – не встановлюється.

6. Визначаємо марку вибухозахисту для оболонки електричного двигуна. Результати наведено у таблиці 7.12. 

7. За каталогом визначаємо марку реального електричного двигуна з визначеною оболонкою.

Таблиця 7.12 – Мінімально припустима марка оболонки вибухозахисту для оболонки електричного двигуна

Вибираємо електродвигун серії АИМС з маркою вибухозахисту 1ЕхdIICT5, тобто вищою, ніж визначена.