|
|
Основними причинами пилових вибухів на виробництві є запилення повітря виробничого приміщення вибухонебезпечним пилом. Викиди горючого пилу із технологічного обладнання відбуваються не тільки при його розгерметизації або повній руйнації, але і при нормальному режимі його експлуатації внаслідок пиловиділення через нещільності, щілини та отвори в обладнанні. Поступово осідаючи, пил накопичується на доступних та важкодоступних поверхнях конструкцій і обладнання. Тому, аналізуючи пожежну небезпеку повного пошкодження обладнання з горючим пилом та волокнами, необхідно враховувати не тільки горючий пил, що виходить у приміщення при розгерметизації апаратів, але і пил, що відклався в приміщенні до аварії. При цьому також враховують пил, що знаходиться в приміщенні як в осілому, так і в завислому стані.
Масу завислого в об’ємі приміщення пилу , що утворюється в результаті аварійної ситуації, визначають за формулою:
m= + (4.20)
де - розрахункова маса пилу, що перейшов у завислий стан, кг;
- розрахункова маса пилу, що надійшов у приміщення в результаті аварійної ситуації, кг.
Розрахункову масу завислого пилу можна визначити за формулою:
= .  (4.21)
де - частка відкладеного в приміщенні пилу, що може перейти у завислий стан в результаті аварійної ситуації. Якщо відсутні експериментальні дані величини , тоді допускається приймати =0,9 [5];
- маса пилу, що відклався у приміщенні до початку аварії, кг.
Необхідно відзначити, що на накопичення пилу у виробничому приміщенні впливає вид прибирання пилу. Кожний вид прибирання пилу характеризується коефіцієнтом ефективності (Ку). Приймається: при ручному сухому прибиранні Ку=0,6; при ручному вологому - Ку=0,7; при механізованому вакуумному - Ку=0,9 (якщо підлога рівна) і Ку=0,7 (якщо підлога з вибоїнами до 5% загальної площі) [5].
Кількість пилу, що відкладається у приміщенні до початку аварії, визначають за формулою:
 (4.22)
де  - частка горючого пилу в загальній масі відкладень пилу;
 - коефіцієнт ефективності прибирання пилу;
 - маса пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання поверхнях за період часу між генеральними прибираннями, кг;
 - маса пилу, що осідає на доступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період між поточними прибираннями, кг.
Таким чином, кількість пилу, що надходить до приміщення в результаті аварійної ситуації , можна визначити за формулою:
 (4.23)
де - маса горючого пилу, що виходить із зруйнованого апарата, кг;
 - продуктивність, з якою продовжується надходження пилоподібних речовин в аварійний апарат по трубопроводах до моменту їхнього відключення, кг/с;
Кп- коефіцієнт пиління, що дорівнює відношенню маси завислого в повітрі пилу до всієї маси пилу, що надійшов з апарата до приміщення. Якщо відсутні експериментальні дані про величину Кп, припускається приймати: для пилу з дисперсністю не менше 350 мкм - Кп=0,5; для пилу з дисперсністю менше 350 мкм - Кп=1 [5].
|