|
При розробці заходів із забезпечення пожежовибухобезпеки виробництв необхідно враховувати умови утворення вибухонебезпечних концентрацій усередині технологічного обладнання, що залежать не тільки від вибухопожежонебезпечних властивостей та агрегатного стану горючих речовин, а також і від конструктивних особливостей та режиму роботи обладнання.
Вибухобезпечними умовами експлуатації апаратів з горючим пилом є підтримання гранично допустимої концентрації горючого пилу в них у межах:
(2.28)
де - коефіцієнт безпеки (запасу надійності); >=2;
Основним фактором, що забезпечує пожежовибухобезпеку виробництв, пов’заних з обертанням горючого пилу, є організація технологічного процесу таким чином, щоб утворення пилу, особливо мілких фракцій, було мінімальним, чого можна досягти, використовуючи кращі технології та надійне обладнання.
Відомі наступні заходи, що направлені на зниження пожежовибухонебезпеки апаратів та трубопроводів, де наявний горючий пил. 1. Застосування процесів з меншим виділенням пилу (вібропомел, подрібнення із зволоженням, мокрі процеси обробки твердих та волокнистих речовин).2. Введення негорючих (інертних) газів, мінерального пилу (крейди, цементу) усередину апаратів (наприклад, в періоди пуску та зупинки млинів та подібних до них машин, при пневматичному транспортуванні небезпечних пиловидних матеріалів, при сушінні порошків). Флегматизацію горючих аерозолів здійснюють азотом, діоксидом вуглецю, топковими газами. 3. Улаштування систем місцевого відсмоктування (систем аспірації) пилу з апаратів. Термін „аспірація” означає повітрообмін в машинах та апаратах через місцеві відсоси. В залежності від способу переміщення повітря, системи аспірації поділяються на всмоктуючі (рис.2.13 а) та нагнітальні (рис. 2.13. б). Кожна аспіраційна мережа складається з машини (або групи машин), пиловідділювача, вентилятора, повітровода. В якості пиловідділювачів використовують циклони (рис.2.14) та тканинні всмоктуючі фільтри.4. Встановлення оптимальної швидкості повітря або негорючого газу при пневмотранспортуванні подрібнених матеріалів з метою запобігання осідання пилу;
![](img/image032.gif)
Рисунок 2.13 – Схема аспіраційної мережі
а) – всмоктуюча мережа
1- машина аспірації; 2- колектор; 3-фільтр; 4-повітровод;
5 – вентилятор;
б) – нагнітальна мережа
1- машина аспірації; 2- вентилятор; 3- повітровод; 4 – циклон
5. Застосування конструктивних рішень апаратів та трубопроводів, що забезпечують мінімальне накопичення осілого пилу, до яких відносяться гладкі внутрішні поверхні апаратів та трубопроводів, плавні переходи діаметрів, плавні повороти трубопроводів, нахил конусної частини апаратів не менш ніж 60 градусів, а самопливних трубопроводів не менш ніж 45 градусів до обрію (рис. 2.15);
![](img/image033.gif)
Рисунок 2.14 – Схема циклону
6. Використання вібраторів для запобігання утворенню пробок пилу в бункерах та трубопроводах;
![](img/image033.gif)
Рисунок 2.15 - Допустимі нахили стінок апаратів з порошковою продукцією
1- конусної частини апаратів та бункерів; 2- самопливних труб
7. Захист стінок апаратів і трубопроводів від зволоження. Цього досягають розміщенням апаратів в опалюваних приміщеннях, підігріванням середовища або апаратів та улаштуванням теплоізоляції при розміщенні апаратів на відкритих майданчиках або в неопалюваних приміщеннях.
|