Електричний струм - це спрямований рух заряджених часток. Виробляється джерелом (генератором, акумулятором, термопарою).
За своєю природою електричний струм буває:
- струмом провідності (за рахунок прямування вільних електронів у металах);
- струмом переносу (за рахунок переміщення іонів в електролітах і газах);
- струмом поляризації (прямування пов'язаних заряджених часток (диполів) у діелектрику).
Постійний струм - електричний струм, напрямок якого не змінюється в часі.
За напрямок електричного струму прийнято вважати напрямок руху позитивних зарядів.
Сила струму (позначається I, [A]) - міра інтенсивності спрямованого руху заряджених часток - кількість електрики, що протікає через поперечний переріз провідника в одиницю часу:
, (1.1)
де q, [Кл] – заряд;
t, [с] - час.
Всі речовини поділяються на:
- провідники - володіють високою електропровідністю (метали, електроліт);
- діелектрики - речовини з дуже малою електропровідністю (полімери, нафтопродукти та їхні розчини);
- напівпровідники - речовини, електропровідність яких займає проміжне положення між провідником і діелектриком (силіцій, германій, селен).
Потужність (позначається Р, [Вт]) – характеризує швидкість, з якою відбувається перетворення енергії:
, (1.2)
де А, [Дж]- робота;
t,[с] – час.
Електричне коло - це путь, по якому переносяться електричні заряди, або сукупність пристроїв, призначених для проходження через них електричного струму. Електричне коло може бути замкненим і незамкненим.
Електричний опір (будемо позначати r - для змінного струму, R - для постійного струму, [Ом]) - сукупність усіх перешкод, що зустрічають вільні заряди (у металах - електрони) на шляху свого прямування по провіднику. Величина опору залежить від:
- матеріалу, із якого виготовлений провідник;
- розмірів провідника;
- температури провідника (при нагріванні металів їх опір зростає):
, (1.3)
де ρ, [ 
] - питомий опір провідника;
, [м] - довжина провідника;
S, [мм2] - площа поперечного перерізу провідника.
Провідність (позначається G, Сименс [См]) - фізична величина, обернено пропорційна опору:
(1.4)
Розглянемо електричне коло, зображене на рис.1.1.
Рис.1.1 - Найпростіше електричне коло
R0- опір внутрішньої ділянки кола (джерела електричної енергії); R- опір зовнішньої ділянки кола (сполучні проводи, вимикачі, запобіжники, вимірювальні прилади та споживачі - електродвигуни, лампи, нагрівальні прилади і т.п.); К – ключ; Г - генератор (джерело ЕРС); А – амперметр; V - вольтметр.
Вітка - ділянка електричного кола, у якій в будь-який момент часу сила струму має одне й те ж саме значення.
Вузол - місце з'єднання трьох і більше віток.
Контур –будь-який замкнутий путь струму, що проходить по декількох вітках.
Електрорушійна сила (ЕРС, позначається Е, [B]) - сила, що встановлює і підтримує різницю потенціалів на затискачах джерела, викликаючи електричний струм у колі, долаючи його внутрішній і зовнішній опір.
Напруга (позначається U, [B]) - різниця потенціалів, що викликає проходження електричного струму.
| « Глава 1. Електричні кола постійного струму | 1.2 Основні закони електротехніки » |