Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках

2.1 Магнітні кола


Магнітне поле характеризується:

- магнітною індукцією (позначається В, [Тл]), яка є крапковою характеристикою магнітного поля; магнітна індукція в 1 Тл  дорівнює силі, з якою магнітне поле діє на провідник довжиною 1 м, розташований перпендикулярно магнітним силовим лініям, по якому протікає струм у 1 А;                            

- магнітним потоком або потоком магнітної індукції (позначається Ф, [Вб]), це об'ємна характеристика магнітного поля - число магнітних силових ліній, що проходять через площу S:

                                                                                         Ф = В · S.                                                       (2.1)

Закон електромагнітної індукції відкрито в 1831 р. англійським фізиком Майклом Фарадеєм. Існує два формулювання цього закону.

Закон електромагнітної індукції у формулюванні Фарадея: ЕРС, що індукується при перетинанні магнітними лініями провідників кола, дорівнює швидкості перетинання магнітних ліній, взяті з негативним знаком:

                                                      ,                                                        (2.2)

де N - кількість магнітних ліній, що перетинаються.

Закон електромагнітної індукції у формулюванні Максвелла: ЕРС,  що індукується в колі при зміні магнітного потоку, що проходить через поверхню, обмежену контуром кола, дорівнює швидкості зміни магнітного потоку, взяті з негативним знаком:

                                                                                  .                                                       (2.3)

Обидва формулювання є рівноцінними.

Для провідника, що переміщається в магнітному полі, закон електромагнітної індукції має вид:

                                              ,                                             (2.4)

де e, [В] - значення індукованої ЕРС,

, [м] - довжина провідника,

B, [Тл] - величина магнітної індукції,

V, [м/с]  -  швидкість пересування провідника щодо магнітних силових ліній,

a - кут між вектором магнітної індукції і вектором швидкості.

Відомі три способи одержання індукційних ЕРС:

- індукція (переміщення провідника в нерухомому магнітному полі);

- власноіндукція (змінюється струм у провіднику, змінюється й охоплюючий його магнітний потік);

- взаємоіндукція (магнітна взаємодія котушок зі струмом - трансформатор).

Напрямок індукованої ЕРС визначається законом Ленца: напрямок ЕРС такий, що викликаний нею струм завжди протидіє причині появи ЕРС. Зокрема, напрямок індукованої ЕРС у прямолінійному  провіднику  визначається  за  правилом правої руки: якщо праву руку розмістити так, щоб магнітні силові лінії входили в долоню,  а відігнутий великий палець указував напрямок прямування провідника, то витягнуті чотири пальці укажуть напрямок індукованої ЕРС.

Електромагнітна сила - сила, що діє на провідник, який знаходиться у магнітному полі (виникає в результаті взаємодії магнітного поля струму з зовнішнім магнітним полем). Кількісно величина електромагнітної сили визначається за формулою Ампера (або законом електромагнітних сил):

                                              ,                                               (2.5)

де F, [Н] – сила;

B, [Тл] - величина магнітної індукції;

, [м] - довжина провідника з струмом;

I, [А] - сила струму в провіднику;

b- кут між вектором індукції і напрямком струму.

Напрямок електромагнітної сили визначається правилом лівої руки: якщо, поклавши ліву руку на провідник, направити пальці за напрямком струму і повернути долоню   перпендикулярно  магнітним силовим лініям так,  щоб вони в неї входили, то відігнутий великий палець укаже напрямок сили, що діє на провідник.

                                                         Рис.2.1- До закону Біо і Савара-Лапласа.

Магнітне поле характеризується вектором магнітної індукції , який має визначену довжину та напрямок у просторі. Магнітна індукція в будь-якій точці поля навколо проводу з електричним струмом (рис.2.1) визначається за законом Біо і Савара-Лапласа:

                                  ,                                         (2.6)

де μ0 =4×p×10-7 Гн/м – магнітна проникність вакууму;  

μ - відносна магнітна проникність – безрозмірна величина, яка показує у скільки разів магнітна проникність даного матеріалу більша за магнітну проникність вакууму.

Відношення магнітної індукції до добутку магнітних проникностей (μ×μ0) називається напруженістю магнітного поля і позначається буквою Н [А/м]:

                                         .                                                               (2.7)

Закон повного струму

Розглянемо рисунок 2.2.

Повним струмом називається алгебраїчна сума струмів, які перерізають поверхню, обмежену замкненим контуром (або зчеплених з контуром).

 

Рис.2.2 - До закону повного струму

Закон повного струму: намагнічуюча сила вздовж контуру дорівнює повному струму, який проходить через поверхню, обмежену цим контуром:

                                        або.                                       (2.8)

Якщо припустити, що контур сумісний з магнітною лінією, то Нt=H і

                                           .                                                               (2.9)

Якщо напруженість поля в усіх точках контуру однакова, то

                                 .                                                       (2.10)

Тоді закон повного струму буде мати вид: 

                                          .                                                                  (2.11)

Закон повного струму є основним законом при розрахунку магнітних кіл і дає можливість у деяких випадках легко визначити напруженість поля.

Наприклад, визначимо напруженості на відстані а від прямолінійного провідника зі струмом.

 Маємо:

,   .

Тому   

.

Звідки

                                                  .                                                       (2.12)

Враховуючи формули (2.1) та (2.7), отримуємо з (2.12):

        ,  (2.13)

де Rm- магнітний опір.

Вираз (2.13) є законом Ома для магнітного кола, що розглядається.

Визначимо напруженість поля усередині кільцевої котушки без осердя. Скористуємося знову законом повного струму. Контуром тут є коло радіусом r. Контур пронизує w провідників зі струмами одного напрямку:

l=I×w.

Позначаючи довжину середньої лінії кільця через =2pr, отримуємо:

H×2×p×r = I×w.

Звідки 

.

Таким чином, напруженість поля котушки пропорційна добутку числа ампер на число витків або числу ампер-витків.  Добуток (І×w) називається силою, що намагнічує (або магніторушійною силою - МРС), і позначається буквою F. w – безрозмірна величина, тому сила, що намагнічує, вимірюється в амперах.

За аналогією до електричних кіл постійного струму для магнітних кіл вводяться закон Ома та закони Кірхгофа.

Закон Ома для магнітного кола: Магнітний потік Ф прямо пропорційний  МРС F і обернено пропорційний магнітному опору Rm:

                                                     .                                                        (2.14)

Перший закон Кірхгофа для магнітного кола:

Алгебраїчна сума магнітних потоків будь-якого вузла магнітного кола дорівнює нулю:

     

                                                                                                          (2.15)

Другий закон Кірхгофа для магнітного кола.

Алгебраїчна сума МРС у замкненому контурі дорівнює алгебраїчній сумі магнітних напруг на магнітних опорах цього контуру:

                                                 .                                          (2.16)

Фактично другий закон Кірхгофа - це закон повного струму в іншому виді.

Питання для самоконтролю за темою "Магнітні кола":

1. Закон електромагнітної індукції.

2. Закон Ленца.

3. Правило правої руки.

4. Формула Ампера.

5. Правило лівої руки.

6. Закон Біо і Савара-Лапласа.

7. Закон повного струму.

8. Закон Ома для магнітного кола.

9. Закони Кірхгофу для магнітних кіл.

 

« Глава 2. Магнітні колаГлава 3. Електричні кола змінного струму »


© 2006 Академія цивільного захисту України