Вимір - основний шлях одержання достовірної інформації про властивості об'єктів навколишнього матеріального світу.
Вимір - експериментальне одержання значення фізичної величини за допомогою спеціальних технічних засобів шляхом порівняння вихідного сигналу з мірою.
Спочатку люди обмежувалися виміром механічних та інших неелектричних величин за допомогою механічних засобів виміру. Ці засоби прості і надійні, але через велику інерційність вони не придатні для виміру величин, що швидко змінюються, а через складність посилення потужності механічними методами мають низьку чутливість. Від таких хиб вільні пневматичні, оптичні й електричні засоби вимірів.
Особливо важливою є роль електричних вимірів, які почали розвиватися порівняно нещодавно, але, завдяки цілому ряду позитивних якостей, на сьогодні вони зайняли домінуюче положення стосовно інших засобів вимірювальної техніки.
До основних достоїнств електричних вимірів відносяться:
- універсальність (можуть вимірюватися і неелектричні величини після їх попереднього перетворення в електричні);
- можливість контролю за приладами з будь-якої відстані, завдяки можливості передачі електричних сигналів по проводах і через електромагнітні хвилі;
- простота автоматизації вимірювальних процесів, тому що електричні кола мають властивість виконувати логічні операції;
- спроможність вимірювати величини, які швидко змінюються, через наявність малоінерційних електровимірювальних засобів ;
- висока чутливість засобів вимірів і висока точність вимірів, що обумовлені можливістю посилення електричних сигналів.
Вперше електровимірювальний прилад - прототип електрометра, - призначений для вивчення атмосферної електрики, створив у 1743 році російський академік Г. В. Ріхман.
Основний розвиток електровимірювальної техніки припав на другу половину XIX сторіччя.
В основу роботи електровимірювального приладу покладене перетворення електричної енергії в інші види енергії: механічну, теплову, електромагнітну. Для виконання виміру потрібні міра і прилад порівняння (наприклад: міра - гиря, прилад порівняння - ваги з коромислом). У більшості приладів міра при виконанні вимірів не використовується, тому що вона була застосована при градуюванні шкали приладу і відбита на шкалі.
Ціна поділки шкали приладу С (постійна приладу) показує, на скільки змінюється значення величини, що вимірюється, при переміщенні стрілки (покажчика) приладу на одну поділку шкали. Ціна поділки на шкалі приладу - це величина, на яку повинен бути помножений відлік за шкалою у поділках, щоб одержати величину, що вимірюється :
, [A/діл] (для амперметра). (6.1)
Величина, обернена до постійної приладу, називається чутливістю приладу S. Чутливість приладу визначається відношенням збільшення кутового або лінійного переміщення покажчика приладу в градусах, міліметрах або просто в поділках шкали до відповідного збільшення тієї величини, що вимірюється.
Наприклад, для амперметра:
. (6.2)
При нерівномірній шкалі чутливість приладу на різних ділянках шкали різноманітна, оскільки тому самому збільшенню величини, що вимірюється, будуть відповідати різні кути відхилення стрілки.
За допомогою електровимірювальних приладів можна також вимірювати багато неелектричних величин, які деякою мірою визначають рівень пожежної небезпеки технологічного процесу.| « Глава 6. Електричні вимірювання та прилади. | 6.2 Класифікація електричних вимірів. Похибка виміру. » |