ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ
5.1 Основні поняття про небезпечні хімічні речовини
Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю. В даний час з 10 млн хімічних сполук, застосовуваних у промисловості сільському господарстві і побуті, більше 500 високотоксичні і небезпечні для людини. Великі запаси отруйних речовин розташовані на підприємствах хімічної, целюлозно-паперової, оборонної, нафтопереробної і нафтохімічної промисловості, чорної і кольорової металургії, промисловості, що випускає добрива. Значні запаси НХР зосереджені також на об'єктах харчової, м'ясо-молочної промисловості, холодильниках продовольчих баз, житлово-комунальному господарстві. Небезпечні хімічні речовини транспортуються автомобільним, залізничним, водним транспортом та по трубопроводах. Спроможність НХР спричиняти ураження організму має назву токсичність. Ступінь впливу НХР на організм проявляється у вигляді токсичної дії або токсичного ефекту. Токсичний ефект може проявлятися у вигляді: - раптового різкого погіршення здоров’я, включаючи загибель; - захворювання при систематичному впливі НХР; - зниження працездатності. Токсичний ефект може бути разовим за однократного впливу НХР та багатократним, який проявляється за багатократного впливу. Проявлятися токсичний ефект може одразу після впливу НХР, у віддаленні терміни життя одного покоління і в житті наступних поколінь. Токсичний ефект залежить від: - фізико-хімічних властивостей НХР; - концентрації НХР або щільності зараження; - часу впливу НХР на організм. Концентрація НХР – це кількість речовини, яка міститься в одиниці об’єму повітря або рідини. Концентрація може бути: - масова Cm яка означає масу речовини в одиниці об’єму, вимірюється кг/м3, кг/л; - молярна CМ, яка означає кількість речовини в молях в одиниці об’єму, вимірюється моль/м3, моль/л; - об’ємна CV, яка визначає об’єм речовини в долях одиниці або у відсотках. Щільність зараження НХР – це кількість речовини, яка знаходиться на одиниці зараженої поверхні, вимірюється кг/км2. Час впливу НХР або експозиція – це час дії НХР на організм, вимірюється у хвилинах. Доза, токсидоза. Кількість речовини, яка потрапила в організм, називається доза. Доза речовин, яка викликає певну ступінь поразки організму, називається токсидоза. Токсидоза визначається в залежності від шляху потрапляння НХР в організм. Для оцінки токсичності дії НХР встановлені кількісні показники токсичності, такі як: - показники смертельної дії; - показники порогової дії; - показники небезпеки речовини; - гранично допустима концентрація. Показники смертельної дії характеризують дію НХР, які мають смертельний наслідок. До показників смертельної дії відносяться: - абсолютна CL 100 або середня CL 50 смертельна концентрації в повітрі – це концентрації речовини, які призводять до загибелі відповідно 100% або 50% людей у разі 2-, 4-х годинного впливу на органи дихання; - абсолютна DL 100 або середня DL 50 смертельні дози – це кількість речовини, яка припадає на один кілограм ваги та викликає загибель відповідно 100% або 50% людей, потрапляє в організм через шлунок. Показники порогової дії характеризують первинну дію НХР на людину. За результатами впливу поділяються на: - показники загальної порогової дії – це мінімальна концентрація або доза речовини, яка викликає зміни в організмі; - показники специфічної дії – це мінімальна концентрація або доза, яка викликає зміни окремих частин організму або органів. Показники небезпеки речовини. Характеризують небезпеку виникнення негативних ефектів в реальних умовах впливу. Вони поділяються на дві групи: - показники потенційної небезпеки характеризують потенційну можливість потрапляння НХР в організм; - показники реальної небезпеки характеризують можливість організму опиратися дії НХР. Гранично допустима концентрація – концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони, яка протягом робочого часу не викликає захворювань або відхилень стану здоров’я. Класифікація НХР. Згідно з ГОСТ 12.1.007-76 «Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности». За небезпекою усі НХР поділяються на 4 класи небезпеки: - клас 1 – речовини надзвичайно небезпечні; - клас 2 – речовини високо небезпечні; - клас 3 – речовини помірно небезпечні; - клас 4 – речовини мало небезпечні. Клас небезпеки речовини встановлюється в залежності від показників таксиметрії, які складаються з наступних складових: 1. Гранично допустима концентрація; 2. Середня смертельна доза при потраплянні в шлунок; 3. Середня смертельна доза при потраплянні на шкіру; 4. Середня смертельна концентрація в повітрі; 5. Зона гострої дії. За характером впливу на організм НХР поділяються на наступні групи: І. Речовини задушливої дії:
ІІ. Речовини загальноотруйної дії (синильна кислота, ціаніди, чадний газ та ін.). ІІІ. Речовини задушливої загальноотруйної дії.
IV. Нейротропні отрути (фосфороорганічні сполуки, сірковуглець, тетраетилосвинець та ін.). V. Речовини нейротропної і задушливої дії (аміак, гідразін та ін.). VI. Метаболічні отрути (дихлоретан, оксид етилену й ін.). VII. Речовини, що порушують обмін речовин (діоксин, бензофурани й ін.). Крім того, НХР поділяються на швидкодіючі і повільнодіючі. У разі ураження швидкодіючими НХР картина отруєння розвивається швидко, а у випадку ураження повільнодіючими НХР до прояву картини отруєння проходить кілька годин, так званий латентний або прихований період. Можливість більш-менш тривалого зараження місцевості залежить від стійкості хімічної речовини. Стійкість і здатність заражати поверхні залежить від температури кипіння речовини. До нестійких відносяться НХР з температурою кипіння нижче 1300С, а до стійких – речовини з температурою кипіння вище 1300С. Нестійкі НХР заражають місцевість на хвилини або десятки хвилин. Стійкі зберігають властивості, а отже й уражаючу дію, від декількох годин до декількох місяців.
|
© 2009 Університет цивільного захисту України