Розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі і виконання аварійно-рятувальних робіт на ХНО проводиться до аварії– під час розробки планів пожежегасіння, карток хімічної небезпеки об'єкта, а також під час підготовки навчань і вирішення тактичних задач. У процесі гасіння пожежі і виконання аварійно-рятувальних робіт такі розрахунки уточнюються.
Розрахунок сил і засобів проводиться по трьох напрямах:
1 – для гасіння пожежі;
2 – для виконання аварійно-рятувальних робіт у разі витоку НХР;
3 – для гасіння пожежі в умовах дії НХР.
Розрахунок сил і засобів для виконання аварійно-рятувальних робіт у разі витоку НХР проводиться з метою визначення кількості особового складу, необхідного для обмеження поширення хмари НХР шляхом встановлення водних перешкод у залежності від обстановки, що склалася в результаті аварій на ХНО, а також визначення типу і кількості технічних засобів, які необхідно застосувати для встановлення перешкод. При розрахунку застосовуються прийняті в пожежній охороні нормативи виконання робіт.
Водяна перешкода на шляху поширення хмари НХР повинна забезпечити осадження речовини. Для осадження НХР потрібно визначити кількість води, що забезпечують пожежно-рятувальні підрозділи. Отже, для визначення необхідних сил і засобів треба знати кількість води, необхідну для осадження НХР, що, у свою чергу, залежить від:
- Питомої витрати води для осаджування НХР;
- Швидкості утворення хмари НХР, швидкості випаровування НХР.
Питома витрата води для осадження НХР – це кількість води, необхідна для нейтралізації 1 т отруйної речовини. Питома витрата води залежить від розчинності парів НХР і може бути оцінена за формулою:
або
, г, (5.24)
де Rm – масова розчинність НХР, показує скільки НХР у грамах розчиниться в 100 г води (таблиця 5.12); RV – об'ємна розчинність НХР, показує скільки НХР у мілілітрах розчиниться в 100 г води (таблиця 5.12).
Розчинності Rm, RV залежать від температури води (таблиця 5.12).
ПРИКЛАД: Необхідно оцінити питому витрату води для осадження парів хлору. Щільність хлору (у газоподібному стані) дорівнює d=0,0033 т/м3. Температура води становить 20°С. Розрахунки виконаємо за об'ємною розчинністю парів хлору RV. За таблицею 5.12 визначимо розчинність парів хлору:
RV (10) = 310 мл – розчинність при температурі 10°С;
RV (30) = 177 мл – розчинність при температурі 30°С. І шляхом інтерполяції визначаємо розчинність парів хлору при температурі 20°С:
За формулою 5.24 визначаємо питому витрату q води для хлору:
Це практично співпадає з більш точним значенням, наданим у таблиці 5.12.
Таблиця 5.12 Питома витрата води для осадження 1 т НХР при температурі 200С
|
Найменування |
Розчинність у |
Витрата води | |||
|
Холодна |
°С |
Гаряча |
°С | ||
|
1. Аміак |
89,9 |
0 |
7,4 |
96 |
2 |
|
2. Сірчаний ангідрид |
22,8 |
0 |
4,5 |
50 |
90 |
|
3. Сірковуглець |
0,2 |
0 |
0,014 |
50 |
1100 |
|
4. Хлор: а) рідина б) газ |
1,46 310 мл |
0 10 |
0,57 177 мл |
30 30 |
120 |
Швидкість випаровування НХР залежить від:
- площі випаровування (площі розливу НХР);
- властивостей НХР;
- швидкості приземного вітру;
- температури повітря.
Відповідно до методики прогнозування хімічної обстановки, швидкість випаровування Vвип визначається за формулою:
, т/год, (5.25)
де Sр, м2 – площа розливу НХР.
Потрібна витрата води на встановлення водної перешкоди Qпот, дорівнює:
, л/с, (5.26)
де q – визначається за формулою (5.24) або за таблицею 5.12.
Необхідна кількість стволів Nств для створення водної перешкоди (водяної завіси), дорівнює:
, (5.27)
де Qств – витрата води з одного пожежного ствола з насадкою-розпилювачем (таблиця 5.13).
Таблиця 5.13 Тактико-технічні дані розпилювачів
|
Розпилювачі |
Кут подачі ствола, град. |
Напір, мПа |
Витрата води, л/с |
Геометричні розміри водяних завіс | ||
|
Висота, м |
Площа, м2 |
Товщина, м2 | ||||
|
Турбінні: •НРТ-5 •НРТ-10 •НРТ-20 |
50 50 50 |
0,6 0,6 0,6 |
5 10 20 |
10 12 15 |
50 100 200 |
1,2 1,5 2,0 |
|
•РВ-12 |
— |
0,6 |
8 |
8 |
100 |
1,2 |
При організації активного захисту стволи розташовуються по периметру розливу НХР. Відстань L між стволами дорівнює:
, м, (5.28)
де Р – периметр розливу НХР.
Забезпеченість водою ХНО здійснюється:
- протипожежним водопроводом;
- пожежними водоймами.
За наявності протипожежного водопроводу необхідно перевірити відповідність можливостей водогінної мережі з необхідною витратою:
, (5.29)
де Qводог – водовіддача мережі протипожежного водопостачання, л/с, визначається з урахуванням виду мережі, діаметра труб і напору в мережі (див. довідник КГП).
За наявності пожежних водоймищ або інших джерел з обмеженим запасом води необхідна кількість води Vзаг визначається за формулою:
, м3, (5.30)
де tроб – тривалість встановлення (або тривалість зрошення) водної перешкоди, год; Кзап – коефіцієнт запасу води, що враховує вторинне (після осадження) випаровування НХР, Кзап = 3.
Тривалість встановлення водяної завіси tроб залежить від часу випаровування tвип і часу вільного поширення хмари НХР tвіл
, год. (5.31)
Час вільного поширення хмари НХР – tвіл – це час, що пройшов з початку розливання до подачі першого ствола.
Після визначення необхідної кількості води Vзаг необхідно перевірити відповідність з фактичною кількістю води у водоймі Vзаг:
. (5.32)
Тут прийнятий 10% запас води у водоймі.
Дня забезпечення виконання робіт необхідні пожежні автомобілі основного призначення, кількість Nм визначається за формулами:
або 
, (5.33)
де Qн – водовіддача насоса пожежного автомобіля за обраною схемою бойового розгортання, л/с; Nств.м – кількість стволів, які може подати одне відділення; Ко – коефіцієнт запасу (дорівнює: 1,3 – у літній час; 1,5 – у зимовий час).
Гранична відстань Lгр при подачі води (нейтралізуючих речовин) від пожежних автомобілів, встановлених на вододжерело, дорівнює:
, (5.34)
де Нн – максимальний робочій напір на насосі пожежного автомобіля (приймають 90–100 м), м; Нприл – напір біля приладу гасіння (ствола т. ін.) або розгалудження (Нр – напір у розгалуження приймається на 10 м більше Нприл), м; Zм – найбільша висота підйому (+) або спуску (+) місцевості, м; Zприл – найбільша висота підйому (+) або спуску (+) приладу подачі, м; S – гідравлічний опір одного пожежного рукава довжиною 20 м (приймається за довідковими таблицями); Q – витрата води однієї найбільше навантаженої магістральної лінії, л/с.
Загальна чисельність особового складу визначається шляхом підсумовування числа людей, зайнятих на веденні різних видів бойових дій, з урахуванням обстановки на місці аварії, тактичних умов ліквідації аварії (рельєф місцевості, забудова, наявність людей на об'єкті, які можуть опинитися в зоні зараження, хімічною обстановкою в зоні зараження і т. ін.). Виходячи с цього, кількість особового складу Nос.скл визначається за наступною формулою, яка носить емпіричний характер:
, (5.35)
де Nос.скл – кількість рятувальників, зайнятих на позиціях стволів; Nм – кількість рятувальників, зайнятих на контролі за роботою насосно-рукавних систем, дорівнює числу автомашин; Nд – кількість страхувальників на висувних драбинах, дорівнює числу висувних драбин; Nзв – кількість зв'язкових; Nкпп – кількість рятувальників, задіяних на контрольно-пропускному пункті ГДЗС; Nпб – кількість рятувальників, зайнятих на постах безпеки ГДЗС, дорівнює числу постів безпеки.
Особовий склад може виконувати й інші, не згадані роботи, наприклад, роботи з припинення викидання НХР, роботи з ліквідації розлитої кількості НХР, евакуації населення із зони хімічного зараження.
При визначенні кількості особового складу, зайнятого на позиціях стволів, необхідно враховувати умови роботи рятувальників у захисних костюмах і вплив температури. Більш точна кількість особового складу Nос.скл.ств на позиції стволів (5.34) визначається:
, (5.36)
де Кзмін – коефіцієнт змінності, характеризує тривалість роботи пожежника (рятувальника) на позиції і залежить від температури навколишнього середовища, засобів індивідуального захисту, що використовуються, і фізичного навантаження, Кзмін >1.
Необхідна кількість відділень пожежно-рятувальних підрозділів Nвід основного призначення визначається за чисельністю особового складу (Nос.скл), за формулою:
, (5.37)
де 4 – це чотири чоловіки бойового розрахунку пожежної автоцистерни без водія і командира відділення.
Номер виклику на ліквідацію аварії на ХНО призначається відповідно до гарнізонного розкладу за кількістю відділень основного призначення.
Необхідність залучення спеціальних пожежних автомобілів, допоміжної і господарської техніки визначається за реальною обстановкою на ХНО і з урахуванням тактичних можливостей пожежно-рятувальних підрозділів.
Розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі в умовах дії НХР проводиться на випадок, коли на ХНО:
- у результаті вибуху або з іншої причини виникає пожежа й одночасно відбувся вихід НХР з утворенням зони хімічного зараження;
- пожежа, що виникла, може призвести до руйнування ємностей, технологічних апаратів і трубопроводів з наступним виходом НХР;
- викид або розлиття НХР можуть горіти і спричинити пожежу (утворення вогневої кулі).
У даному варіанті одночасного виникнення пожежі і викиду (або розлиття) НХР виконуються два розрахунки сил і засобів:
1 – для гасіння пожеж;
2 – для аварійно-рятувальних робіт.
У зв'язку з неможливістю прогнозування достовірної обстановки під час пожежі в зоні хімічного зараження слід застосувати метод найгіршого випадку, для якого небезпечні фактори – пожежа і хімічне зараження – розглядаються при розрахунку сил і засобів незалежно і загальна їх кількість визначається підсумовуванням двох розрахунків. Однак, у залежності від конкретних умов одночасної пожежі і викиду (розлиття) НХР необхідні фактично сили і засоби можуть бути меншими, ніж розраховані простим підсумуванням двох розрахунків. Наприклад, у разі загоряння розлитих НХР утворення хмари НХР може припинитися і слід організувати тільки захист від температурного впливу полум'я та дати можливість НХР вигоріти (ліквідація НХР шляхом випалювання). Тому необхідно:
- при завчасній підготовці – окремо розраховувати сили і засоби для гасіння пожежі і для виконання аварійно-рятувальних робіт;
- при виникненні аварії або руйнування – за результатами розвідки кількість сил і засобів треба уточнювати в залежності від конкретних умов аварії (руйнування) на ХНО.
| « 5.3 Прогнозування можливої обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах | 5.5 Зміст аварійно-рятувальних робіт під час аварій з виходом НХР » |