На даний час в Україні накопичено близько 22 тис непридатних та заборонених до використання пестицидів (НЗП). Кількість НЗП у кожній області може бути від 130 до 2500 тони, а в окремому місці зберігання – від 100 кг до 500 тон.
Більшість об'єктів, де знаходяться НЗП, не відповідають існуючим гігієнічним вимогам і часто не призначені для таких цілей.
Внаслідок довгострокового зберігання НЗП у непридатних для цього умовах з них утворюються суміші токсичних речовин невизначеного складу. Невизначені суміші представляють небезпечні відходи і їх подальше зберігання може супроводжуватися забрудненням навколишнього середовища та негативно впливати на здоров'я населення.
Технології видалення НЗП на сьогодні відсутні. Останнім часом в Україні проводяться заходи, які в основному зводяться до вилучення і перезатарювання НЗП у спеціальні контейнери (залізобетонні, бетонополімерні, полімерні та інші). На першому етапі це дозволяє мінімізувати негативний вплив сумішей пестицидів на стан довкілля. А зберігання НЗП у спеціальних контейнерах є тимчасовим заходом до впровадження нових технологічних рішень поводження з небезпечними відходами (термічного, хімічного або інших альтернативних методів знешкодження НЗП).
Об'єкти (приміщення складів, техніка, прилеглі території і т. ін.), де зберігалися та перезатарювалися НЗП, потребують очищення від забруднення залишками цих небезпечних хімічних речовин та їх сумішами, що утворилися внаслідок їх довгострокового зберігання.
Проведення заходів з очищення об'єктів, забруднених НЗП, здійснюється після завершення робіт з перезатарювання НЗП у контейнери та їх перевезення на спеціально обладнані сховища чи полігони. Не допускається проведення робіт з очищення об'єктів без наявності узгодженого в спеціально уповноважених органах проекту на виконання даних робіт, а також за наявності робочого персоналу на об'єкті та невивезених контейнерів з НЗП.
На період проведення робіт з очищення об'єктів, забруднених НЗП, необхідно передбачити розміщення тимчасових робочих приміщень для працівників, забезпечення їх засобами зв'язку, електропостачання, пожежогасіння, мати санітарний блок, роздягальню, кімнату для приймання їжі.
Слід враховувати, що об'єкти, які піддягають проведенню робіт з очищення від забруднення НЗП (склади та прилеглі до них території та тара з-під НЗП), є об'єктами підвищеної небезпеки.
Ступінь забруднення встановлюється за кратністю перевищення вмісту небезпечних хімічних речовин над ГДК у повітрі внутрішніх приміщень складів, ґрунтах та в атмосферному повітрі в межах санітарно-захисної зони. При забрудненні ґрунтів одним компонентом ступінь забруднення визначається, виходячи з його ГДК та класу небезпеки. При багатокомпонентному забрудненні – за компонентом, що має максимальний вміст.
Критерії оцінки ступеня забруднення ґрунтів НЗП наведено у таблиці 5.19.
Таблиця 5.19 Критерії оцінки ступеня забруднення ґрунтів
|
Вміст у ґрунті n мг/кг |
Клас небезпеки забруднюючих речовин у ґрунті | ||
|
І |
ІІ |
ІІІ | |
|
n>5ГДК |
Дуже високий |
Високий |
Високий |
|
2ГДК≤n≤5ГДК |
Високий |
Середній |
Низький |
|
1ГДК≤n≤2ГДК |
Середній |
Низький |
Низький |
Очищення приміщень складів, прилеглих до їх території, та тари проводитися методом хімічного очищення, що визначається на стадії розробки проекту, і передбачає зниження наявних кількостей НЗП та хлорорганічних сполук до рівнів ГДК.
Перелік хімічних речовин, що використовуються для очищення об'єктів і прилеглих територій наведено в таблиці 5.21.
Вибір виду очищувальних речовин проводиться в залежності від забруднювача НЗП з урахуванням результатів попередніх досліджень його вмісту в повітрі робочої зони та на поверхні будівельних конструкцій складу. Виконавець погоджує методику проведення робіт з науково-дослідними інститутами МОЗ та АМН України чи з місцевою санітарно-епідеміологічною службою.
Основні властивості речовин, що використовуються для виконання робіт з очищення приміщень і територій, забруднених НЗП, наведені в таблиці 5.20.
Для виконання робіт з очищення об'єктів, забруднених НЗП, рекомендується аерозольна технологія. Суть технології полягає в створенні активної дрібнодисперсної хмари очищувального розчину у вигляді аерозолю (газо-аерозольної суміші).
Аерозолі можуть бути отримані методами механічного диспергування розчинів очищувальних речовин або методом їх хімічної конденсації.
Метод зводиться до механічного диспергування розчину шляхом розбризкування або розпилення. При цьому аерозолі заповнюють весь простір приміщення, осідають дрібними краплями на поверхнях (стіни, підлога, стелі і таке інше). Аерозольні краплі очищувальних речовин частково випаровуються і у такому вигляді проникають в усі щілини, пази, трищіни поверхні, що обробляється.
Розрахунок кількості очищувального розчину (К, л), виконується за формулою:
, (5.39)
де V – об'єм приміщення, що обробляється, м3; q – витрати очищувального розчину на один л/м3; N – максимальна кількість обробок (не менше 3-х).
Таблиця 5.20 Хімічні речовини, що використовуються для очищення приміщень і територій, забруднених НЗП
|
Групи НЗП |
Засіб очищення |
Форма використання засобу |
Об'єкт очищення |
|
Хлор і фосфорорганічні динітрофеноль-ні, карбамідові, ТМТД |
Каустична сода |
5% водний розчин гідроксиду натрію |
Тара, приміщення, ґрунти |
|
|
Кальцинована сода, гашене вапно |
10% водний розчин карбонатові натрію (як 10% водна суспензія гідроксиду кальцію) |
Тара, приміщення, техніка, конструкції, ґрунти |
|
Галоїди і фосфорорганічні |
Гідроксид натрію, моноетиловий ефір етиленгліколю |
розчин гідроксиду натрію ( |
Тара |
|
Ртутьорганічні |
Хлорид заліза |
20% водний розчин хлорнокислого заліза |
Тара, приміщення, техніка, конструкції, ґрунти |
|
Препарати, що містять солі синильної кислоти |
Залізний купорос |
10% водний розчин сульфату заліза |
Тара, приміщення, техніка, конструкції, ґрунти |
|
Фенокси- гербіциди, діоксини, дібензофурани |
Гідроксид калію, Моноетиловий ефір етиленгліколю |
10%-ний розчин гідроксиду калію в моноетиловому ефірі етиленгліколю |
Приміщення, техніка, конструкції, ґрунт |
|
Фенокси- гербіциди, атразин, фосфорорганічні пестициди |
Сульфат заліза, перекис водню, сірчана кислота (сульфатна) |
0,4%-ний розчин сульфату заліза в 0,1%-ному водному розчині перекису водню, доведеного до p = 3 (за індикаторним папером) сірчаною кислотою |
Приміщення, техніка, конструкції |
Таблиця 5.21 Основні характеристики речовин, що використовуються в якості очищувальних препаратів
|
|
Найменування |
Основні характеристики |
Токсикологічні властивості |
|
1 |
Каустична сода (їдкий натр) |
Моноліт або дрібна луска. На повітрі поглинає вологу та вуглекислий газ. Добре розчиняється у воді з виділенням великої кількості тепла. Зберігається та транспортується в герметичних барабанах або в мішках з поліетиленової плівки. |
Має загальну токсичну та подразнюючу дію. Уражає тканини очей. Клас небезпеки – II. ГДК Р.З. 0,5 мг/м3 |
|
2 |
Кальцинова на сода (карбонат натрію) |
Сипучий порошок. Розчинність у воді при 20оС – 17,69%, при 100оС – 31,29%. Гігроскопічний. Зберігається та транспортується в мішках з поліетиленової плівки. |
Має загальну токсичну та подразнюючу дію. Клас небезпеки - III. ГДК Р.З. – 2.0 мг/м3 |
|
3 |
Хлорозон (гіпохлорит натрію) |
Водний розчин. Сильний окислювач. При нагріванні вище 35оС розкладається з утворенням хлоратів або з виділенням хлору та кисню. Транспортується та зберігається в місткостях 25, 50 та |
Має загальну токсичну та подразнюючу дію за рахунок виділення хлору. Клас небезпеки – II. ГДК Р.З. (по Cl2) – 1,0 мг/м3 ГДК у воді водоймищ (за Cl2) – не допускається |
|
4 |
Гіпохлорит кальцію |
Білий сипучий порошок з запахом хлору. Вище 150оС розкладається з вибухом. Добре розчиняється у воді. Транспортується та зберігається в мішках з поліетиленової плівки. |
Має загальну токсичну та подразнюючу дію за рахунок виділення хлору. Клас небезпеки – ІІ. ГДК Р.З (по Cl2) – 1,0 мг/м3 ГДК у воді водоймищ (за Cl2) – не допускається |
|
5 |
Хлорне вапно |
Білий сипучий порошок з запахом хлору. Вище 150оС розкладається з вибухом. Добре розчиняється у воді. Транспортується та зберігається в мішках з поліетиленової плівки. |
Має загальну токсичну та подразнюючу дію за рахунок виділення хлору. Клас небезпеки – ІІ. ГДК Р.З. (по СІ2) – 1,0 мг/м3 ГДК у воді водоймищ (за СІ2) – не допускається |
|
6 |
Хлорне залізо |
Порошок фіолетового кольору з темно-зеленим відтінком. Транспортується будь-яким видом транспорту в стальних барабанах по |
Має загальну токсичну та подразнюючу дію. Клас небезпеки – ІІ. ГДК Р.З (по Fe) – 1,0 мг/м3 ГДК у воді водоймищ (за Fe) – 0,3 мг/л |
|
7 |
Гашене вапно |
Білий аморфний порошок. Розчинність у воді при 0°С-0,185 г/І00 г при 100°С – 0,008 г/100 г. Транспортується та зберігається в мішках з поліетиленової плівки. |
Має подразнюючу дію. Клас небезпеки – III. ГДК Р.З – 2,0 мг/м3 |
|
8 |
Залізний купорос |
Кристали зеленувато-голубого кольору. Розчинність у воді при 20°С – 33г/100г. Транспортується та зберігається в мішках з поліетиленової плівки або паперових барабанах. |
Має подразнюючу дію. Клас небезпеки – ІІ. ГДК Р.З (по Fe) – 1,0 мг/м3 ГДК у воді водоймищ (за Fe) – 0,3 мг/л |
|
9 |
Моноетиловий ефір етилен-гліколю |
Рідина без кольору з неприємним запахом. Відносна щільність 965 т/м3, температура кипіння +124,6°С, змішується в будь-яких пропорціях з водою, етанолом та багатьма розчинниками. |
Має загально токсичну подразнюючу дію. Клас небезпеки – ІІІ. ГДК Р.З – 5,0 мг/м3 ГДК у воді водоймищ – 1,0 мг/л |
Орієнтовні витрати робочих розчинів наведені в таблиці 5.22.
Таблиця 5.22 Орієнтовні витрати робочих розчинів
|
Найменування розчину |
Витрати при обробці | |
|
Поверхні, л/м2 |
Повітря, л/м3 | |
|
Каустична сода |
0,1 |
0,05 |
|
Кальцинована сода |
0,2 |
0,05 |
|
Хлорне вапно, |
0,1 |
0,05 |
|
Хлорне залізо |
0,5 |
0,1 |
|
Гашене вапно |
0,2 |
- |
|
Залізний купорос |
0,1 |
0,05 |
Після завершення робіт з очищення внутрішніх приміщень складу проводяться роботи з очищення прилеглої до складу території (ґрунтів).
Для очищення ґрунтів використовуються препарати так само як і для приміщень.
Об'єм ґрунтів Vг (м3), що підлягають очищенню, визначається за формулою:
, (5.40)
де dг – товща шару (не менше 0,15 м), що підлягає очищенню, м; S – площа забрудненої земельної ділянки, м2.
Загальна питома маса ґрунту Мг (т), що підлягає очищенню, визначається за формулою:
, (5.41)
де Vг – об'єм ґрунту, що підлягає очищенню, м3; rг – питома щільність ґрунту, що очищується, т/м3.
Загальна кількість забруднюючої речовини (НЗП) у ґрунті (кг), що підлягає очищенню, визначається за формулою:
, (5.42)
де Сі – концентрація і-тої забруднюючої речовини в ґрунті, мг/кг; Мг – маса ґрунту, що підлягає очищенню, кг.
Таблиця 5.22 Об'ємна маса ґрунтів
|
Ґрунти |
Щільність, т/м3 |
|
Глина чи ґрунт щільної маси |
1,69–1,93 |
|
Ґрунт піщано-глинистий |
2,5–2,7 |
|
Земля в рослинному ґрунті |
1,52 |
|
Земля торф'яна |
0,5–0,8 |
|
Земля глиниста в ґрунті |
1,6 |
|
Земля, змішана з піском і гравієм |
1,86 |
|
Пісок чистий сухий |
1,37–1,62 |
|
Пісок вологий |
1,43–1,94 |
|
Пісок яружний глинистий |
1,69–1,77 |
|
Пісок річковий вологий |
1,77–1,86 |
|
Чорнозем сухий |
0,85 |
Загальна кількість розчину К (кг), необхідного для очищення забруднюючої речовини, розраховується за формулою:
, (5.43)
де Qі – загальна кількість речовини, необхідної для очищення від і-тої забруднюючої речовини (НЗП), кг; Мзн – кількість очищувальної речовини для знешкодження 1 кг і-тої забруднюючої речовини (НЗП), кг.
За отриманими значеннями витрат очищувальних речовин вибирається відповідна концентрація робочих розчинів для проведення очищення ґрунтів.
Витрати речовин для очищення ґрунтів у залежності від виду речовин, що використовуються, наведені в таблиці 5.23.
Таблиця 5.23 Орієнтовні витрати речовини на 1 кг НЗП
|
Найменування очищувальних речовин |
Витрати, кг |
|
Каустична сода |
1,0 |
|
Кальцинована сода |
1,5 |
|
Хлорне вапно або гіпохлорит кальцію |
2,0 |
|
Хлорне залізо |
1,0 |
|
Гашене вапно |
2,0 |
Основними критеріями якості проведення робіт з очищення приміщень і території має бути наявність вмісту залишкових кількостей основних видів НЗП, які зберігалися на складі, на рівні значень ГДК робочої зони у відповідності з вимогами нормативного документу (Д Сан ПіН 8.8.1.2.3.4. – 000-2001 «Допустимі дози, концентрації та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті»).
На підставі аналізу отриманих результатів хімічних досліджень контролюючими органами приймається рішення щодо припинення чи продовження робіт з очищення об'єктів і територій від забруднювачів НЗП.
| « 5.8 Непридатні та заборонені до використання пестициди | 5.8.2 Безпека праці. » |