Організація аварійно-рятувальних робіт

ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

6.6.3 Організація рятувальних робіт

Усіма рятувальними роботами на місці керує штаб, який створюється на період ліквідації наслідків НС, цей орган очолює, в залежності від масштабів лиха, представник місцевої або центральної влади. До роботи в штабі залучаються керівники всіх служб, підрозділи яких працюють на місці катастрофи. На штаб покладено наступні обов'язки:

- облік зруйнованих будинків, споруд та комунально енергетичних систем із складанням схем;

- зустріч та розподіл по місцях ведення робіт рятувальних підрозділів, що прибувають;

- встановлення та підтримка зв'язку з підрозділами, які проводять рятувальні роботи;

- постачання в осередок ураження, продовольства, енергоносіїв тощо для тих, хто працює, та місцевого населення;

- організація пунктів подання медичної допомоги, а також евакуації потерпілих з осередку ураження;

- реєстрація потерпілих та ідентифікація загиблих;

- організація тимчасового житла потерпілим;

- забезпечення санітарно-епідеміологічного контролю, а також поховання загиблих;

- розподіл гуманітарної допомоги;

- забезпечення охорони об'єктів, за необхідності ввести комендантську годину.

Для зручності керування силами та засобами вся зона НС поділяється на сектори, які, в свою чергу поділяються на ділянки (об'єкти) роботи.

Керівники, які входять до штабу, займаються вирішенням питань згідно з напрямом діяльності своїх служб. Процес керування службами включає в себе наступні загальні дії:

- аналіз стану сил та засобів на момент «НС»;

- аналіз відомостей про основні елементи оперативної обстановки, необхідних для розрахунку сил та засобів;

- оцінка можливості вирішення, проблем, що виникають, силами та засобами, які є в наявності;

- збирання необхідних відомостей про оперативну обстановку та її зміни для прийняття узгоджених рішень;

- отримання відповідних вказівок від органів вищого рівня та постановка завдань особовому складу;

- постійний контроль за виконанням прийнятих рішень, обмін інформацією зі службами, з якими організована взаємодія;

- корегування розстановки сил та засобів в залежності від обстановки, що складається.

Умовно процес ліквідації наслідків «НС» з масовим руйнуванням будинків можна поділити на 6 етапів:

1. Реагування на повідомлення. Механізм реагування на повідомлення включається з моменту надходження інформації про місце і час аварії, наявність людських жертв, масштаби руйнувань тощо.

2. Оцінка обстановки. Проводиться після розвідки, при цьому враховується: характер НС та пов'язані з ним зміни оперативної обстановки; стан готовності сил та засобів що залучаються; можливості сусідів щодо подання допомоги; місцевість в районі НС та маршрути висування до неї; пора року, час доби, стан погоди та їх вплив на виконання завдань.

3. Прийняття рішень. На підставі оцінки обстановки керівник приймає рішення, в якому визначає: задум дій; кількість сил та засобів, потрібних для виконання поставлених завдань; необхідність залучення додаткових сил та засобів, а також інших служб; маршрути висування сил та засобів тощо.

4. Реалізація прийнятого рішення. Після прийняття керівником рішення воно доводиться до відповідних підрозділів у вигляді завдань. Керівник через штаб організує контроль за їх виконанням. Головним завданням керівника на цьому етапі є забезпечення чіткості дій служб та підрозділів до виконання прийнятих рішень, підтримка взаємодії між ними та своєчасне отримання від них інформації про обстановку та заходах, які приймаються.

5.Евакуаційний етап. Включає евакуацію населення з зони НС.

6 Організація та підтримка суспільного порядку. Цей етап виконує служба охорони порядку (міліція).

« 6.6.2 Можлива обстановка 6.6.4 Підготовка рятувальних підрозділів »