Існують три основних причини утоплення:
Незнання про небезпеку під час купання і плавання:
- Купання в незнайомих місцях – донні ями.
- Купання і плавання після щедрого обіду – за перенасичення їжею шлунок та інші органи травлення активніше забезпечуються кров'ю за рахунок кінцівок. Знекровлювання головного мозку і гідростатичний тиск у верхній частині шлунка може викликати погіршене травлення, удушення.
- Купання у водоймищах – звичайно вода зверху тепла, а внизу дуже холодна; так само у воді можуть знаходитися тин, водорості й ін. Не слід стрибати у воду, щоб уникнути вирів поблизу стін водоймища. А для ходіння по поверхні, що заледеніла, потрібно попередньо перевірити ділянку із жердиною, лижною палицею і інш.
Невміння вибиратися з небезпечних ситуацій, що виникли у воді (судороги, улучення під лід і ін.):
- Мускульні судоми – це мимовільний хворобливий стан окремих мускулів або мускульної групи. Трапляється за різкого перевантаження мускул, переохолодження або різкої зміни температури (рис. 8.1). Щоб мускули розслабилися, потрібно зробити масаж і покликати на допомогу. Застосування колючих предметів у подібних ситуаціях може призвести до розриву кровоносної судини або зараження.
Рис. 8.1. Судорога нижньої кінцівки
- Провалювання під лід – у разі при провалювання під лід, той хто падає повинен широко розкинути руки в сторони. Рятувальник який наближається до нього повинен лягти на лід, для рятування використовувати дошку, драбину або жердину. За більшої кількості потопаючих створюється рятувальний ланцюг (рис. 8.2).
Рис. 8.2. Допомога у разі провалювання під лід
Фільм 8.1
Фільм 8.2
- Лабіринтова криза – виражається в раптовому приступі запаморочення і втраті орієнтації напрямку. Виникає за раптового проникнення холодної води у вушні канали, прориву барабанних перетинок через тиск на глибині близько 3 м. Криза триває 1 – 2 хвилини. Потерпілий може врятуватися, якщо вибереться на поверхню води і зорієнтується по світлу або суші.
- Виникнення небезпеки у разі використання предметів, що плавають – таких як м'ячі або надувні матраци.
Незнання того, як допомогти людині яка тоне. Це, як правило, розгубленість людей, що знаходяться поряд або вдалині від потерпілих. Відсутність, або невміння застосовувати рятувальні засоби та предмети, які можна пристосувати. Відсутність рятувальних постів та наочної агітації.
Отже, особовий склад оперативно-рятувальних підрозділів повинен володіти навичками швидкої оцінки можливої небезпечної ситуації на воді, мати спеціальне рятувальне обладнання, а також вміти плавати володіти, технікою проведення рятування потерпілих та застосування технічних засобів під час поданні допомоги людям, які потопають.
| « 8.2.1. Рятувальна станція | 8.3 Техніка рятівання на воді » |