Ррятувальники повинні володіти навичками плавання. Основний стиль, що використовується, – це вільний стиль. Стиль «брас» - підходить для пропливання останніх метрів при наближенні до того хто тоне. Під час витягування потерпілого в основному використовується «бічне» плавання з «морською» транспортною хваткою. Інші навички пов'язані з плаванням це:
• Пірнання – використовується під час підходу до тіла людини, яка потонула.
• Плавання під водою (рис. 8.5) – основний стиль плавання під водою – брас. Коли рятувальник пливе в ластах, він повинен комбінувати стилі: руками гребти стилем «брас», а ногами – стилем «кріль». Можна навіть пливти з руками, виставленими вперед, у вигляді «торпеди», або пригорнути руки до тіла.
Під час плавання під водою потрібно пам’ятати ще кілька основних речей:
- апное – це затримка дихання під водою на тривалий час, що збільшується, якщо перед зануренням зробити 2 – 3 глибоких вдихи;
- підтримка напрямку – як орієнтир найчастіше використовують сонячні промені, а за відсутності сонця – напрямок хвиль;
- вимір відстані – якщо жертва потонула, рятувальникові потрібно вміти відраховувати відстань, яку він проплив. Цьому можна навчитися під час тренувань з плавання. Потрібно лічити гребки, які ми робимо руками під час плавання на відстань 25, 50 і 100 метрів.
Рис. 8.5. Плавання під водою
• Старт у воді:
- у мілких водах – потрібно бігти у воді, поки вода не досягне рівня колін, і після цього починати відштовхуватися ногами та гребти. Під час бігу ласти несуть у руках;
- у глибоких водах – відбувається стрибок, як у басейн. За наявності ластів, найшвидше одягати їх у воді, лежачі на спині. Якщо трубка і маска одягнути до того, як відбувається стрибок, то стрибати потрібно спиною вперед;
- старт з висоти – за великої глибини можна стрибати у воду головою вниз. У незнайомому або неглибокому місці рекомендується стрибати згрупувавшись (рис. 8.6);
Рис. 8.6. Стрибок «згрупувавшись»
- старт за наявності течії – занурення у воду повинно відбуватися в такому місці, де можна буде використовувати течію, для того щоб було легше допливти до потерпілого.
• Наближення до потерпілого та звільнення від захватів (рис. 8.7). Існує два способи:
- наближення на поверхні – наближатися бажано з боку спини потерпілого. Якщо потерпілий знаходиться обличем до рятувальника, потрібно нирнути, узяти потерпілого за коліна й повернути до себе спиною;
Рис. 8.7. Наближення до людини, яка тоне
- наближення по дну (рис. 8.8) – велике значення має твердість дна. Якщо дно тверде, рятувальникові потрібно захопити потерпілого під пахви, сильно відіпхнутися ногами від дна і витягти тіло на поверхню. Якщо дно м'яке, потрібно захопити потерпілого і, не упираючись у дно, проробити теж саме;
Рис. 8.8. Наближення до потерпілого якщо дно тверде
• Визвольні захоплення – найчастіше той хто тоне тягне за собою людину, яка хоче його врятувати. Тому рятувальник повинен володіти певним умінням для того щоб уникнути небезпечних захоплень. Якщо той хто тоне рятувальника вчепився, необхідно застосувати визвольні захоплення. У цьому випадку важливі наступні правила: уникати ударів по тілу того хто тоне; не втрачати контакту і перейти до транспортування потерпілого на поверхню, повернувши його спиною до себе. Для цього використовується транспортна хватка. Вона містить у собі наступні види:
- захоплення за «однойменну» руку (рис. 8.9);
- захоплення однієї руки двома руками;
- захоплення за протилежну руку – виконується тим же способом , що і захоплення «однойменної» руки;
- захоплення за горло (шию) попереду (рис. 8.10);
- захоплення за горло (шию) позаду (рис. 8.11) – оповити шию, як під час захоплення обома кистями рук, і сильно пригорнути до шиї потерпілого, після чого повернутися до потерпілого і перейти під руку позаду;
Рис. 8.9. Звільнення від захоплення «однойменною» рукою
- звільнення від захоплення за волосся – сильно, до болю, притиснути руку до голови потерпілого обома долонями. Узагалі, краще, щоб рятувальник був у плавальній шапочці.
Рис. 8.10. Звільнення при захопленні ззаду
Рис. 8.11. Звільнення від захоплення за горло
| « 8.3.1. Індивідуальна рятувальна техніка | 8.4. Транспортування та транспортувальні захвати » |