Елементи човна.
Усі човни являють собою схожі конструкції. Раніше вони виготовлялися з дерева. Зараз човни виготовляють із сучасних пластмас і синтетичних матеріалів (гуми та ін). Човни можуть мати різну форму, розмір, вагу і навігаційні якості. Але елементи, що складають їх, - однакові (рис. 8.22), а саме:
- корпус – (тіло) човна. Яку умовно можна розділити на носову частину, робоче місце і кормову частину;
- носова частина – передня частина корпуса, що визначає напрямок руху;
- кормова частина – задня частина корпуса човна;
- кил – носовий гребінь, що розташовується по лінії осі човна;
- борт – зовнішня бічна частина човна;
- робоче місце – простір у середині корпуса човна;
- ключ – вертикальна металева вісь, вставлена в спеціальні гнізда човна до якої кріпиться весло.
Рис 8.22. Улаштування човна
Фільм 8.5. Оснащення човна
Рис. 8.23. Частини весла
- тіло – основна частина весла, що виготовляється з дерева чи пластмаси;
- рукоятка – частина, за яку весляр тримає весло;
- муфта – пристосування, яким облицьоване весло в точці дотику з ключем, щоб уникнути швидкого зносу;
- лопата – широка частина весла, за допомогою якої гребуть.
Види веслування.
У залежності від кількості весел, які використовуються під час веслування, веслування розділяється на наступні види:
- з утриманням весла однією рукою – весляр переміщає човен у бажаному напрямку за допомогою двох весел. Як правильно тримати весло, показане на рис. 8.24.а);
- з утриманням весла двома руками – веслярів повинно бути як мінімум два і кожний повинен тримати по одному веслу, весло слід тримати обома руками (рис. 8.24. б).
а
б 
Рис. 8.24. Правильне тримання весла:
а) під час веслування одною людиною; б) під час веслування двома чоловіками
У залежності від будови човна і весел, а також мети плавання на човнах існують інші види веслування:
• Академічне веслування – проводиться на довгих і вузьких човнах Весляр розташовується спиною в напрямку руху човна.
• Веслування на каное – весляр розташований обличчям у напрямку руху і веслує одним веслом тільки від одного борта.
• Веслування на байдарках – весляр розташований обличчям у напрямку до руху човна. Веслування здійснюється за допомогою весла, що має дві лопати і не має кріплення в човні. Веслування виконується по черзі, від правого і лівого бортів.
• Аматорське веслування – відбувається в човнах з нерухомими сидіннями і веслами, міцно закріпленими за допомогою ключа і муфти. Призначене для туризму, для зміцнення фізичних можливостей людини, а також під час водно-рятувальних операцій (рис. 8.25). Існують так само надувні човни (які виготовлені зі спеціальної гуми) розміром від 2 до 2,6 м у довжину, 1-1,20 м у ширину і масою до 20 кг. Весляр розміщується спиною в напрямку руху човна.
Рис. 8.25. Аматорське веслування
Техніка веслування.
Веслування можна розділити на дві відносно самостійні фази: водна робота і підготовка до неї.
• Підготовча фаза. Весляр сильно нахиляється вперед, руки витягнуті, коліна зігнуті і трохи розставлені в сторони. Лопата весла робить рух горизонтальний воді, після чого повертається у вертикальне положення.
• Водяна фаза. Тіло і руки піднімаються вгору і назад, а ноги витягнуті. Лопата занурюється на 3/4 у воду. Вагу тіла слід перенести назад, поєднуючи з згинанням рук у ліктьовому суглобі і притискаючи рукоять до грудей. Далі слід натиснути на весла вниз, лопати витягти з води і перенести вперед.
Крім наведеного вище, техніка веслування включає й інші елементи:
• Техніка посадки і висадки з човна. Краще робити висадку з корми. Перед тим, як стати на корму, слід роззутися і трохи зігнути ноги в тазостегновому суглобі. Під час посадки великої кількості людей бажано, щоб вони були рівномірно розподілені в човні, зберігаючи тим самим, необхідний баланс.
• Переміщення в човні з збереженням балансу. Коли в човні знаходиться багато людей, кожен рух повинен бути погоджений з іншим екіпажем.
• Відплиття. Під час відплиття від берега човен провинений розташовуватися носовою частиною вперед і весляр знаходитися з боку корми. Весла повинні бути розташовані паралельно човну, поки він не досягне потрібної глибини. Якщо відплиття виконується від причалу, весла повинні бути прибрані, а човен потрібно відіпхнути. Починати веслування слід тільки тоді, коли човен відплив від берега на потрібну дистанцію.
• Зупинка (з одним і з двома веслами). Існує кілька варіантів. Якщо зупинка потрібна не терміново, досить припинити веслування і вийняти весла з води. Для того щоб різко зупинити човен, лопати весел потрібно поставити у воду перпендикулярно човну. Весла слід тримати міцно, щоб течія ріки не вирвала їх з рук.
• Зміна напрямку руху (з одним і двома веслами). Досить зробити кілька гребків вперед одним веслом, а іншим не робити жодних дій. Для швидкої зміни напрямку іншим веслом потрібно загрібати назад.
• Веслування під час сильних хвилювань і вітру. Курс човна повинен бути перпендикулярний хвилям і зустрічному вітру. За бічних хвиль весляр переміщається на корму, тим самим звільняючи від ваги передню частину човна й у такий спосіб полегшуючи проходження хвиль.
Правила безпеки під час веслування.
Специфічні особливості веслування вимагають забезпечення попередніх правил безпеки весляра. Найважливіші з них це:
• До веслування не слід допускати людей, які не вміють добре плавати, за винятком тих, на кого одягнуті рятувальні жилети. Рятувальні жилети так само рекомендуються хорошим плавцям і кваліфікованим веслярам.
• У тому випадку, якщо човен перевернувся, весляр повинен залізти на нього зверху грудьми і чекати допомоги.
• Весляр повинен попередньо ознайомитися з акваторією, можливими небезпеками, обмеженнями для плавання і місцями, відведеними для веслування.
• Веслування вночі (у темний час доби) заборонено.
• У випадку інциденту екіпаж повинен залишатися в човні. Якщо човен наповнився водою, слід негайно повернутися до берега.
| « 8.5.2. Підтримувальні рятувальні засоби | 8.5.4. Засоби для пошуку під водою » |