ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ
8.6.2. Тактика рятування потерпілого (потерпілих) на воді
|
Коли встановлено, що необхідна допомога, починається рятувальна операція. Хоча це може видатися досить простим, здійснення її вимагає добре спланованих дій за виниклих обставинах. На практиці кожен випадок є специфічним. Загальною є психологічна підготовка рятувальника – збереження спокою і впевненість у своїх силах. Перед тим як влізти у воду, слід попередити колег і оточуючих людей, щоб у випадку небезпеки вони покликали на допомогу. Наступний етап – підбір придатного екіпірування, необхідного для занурення у воду. Важливий елемент рятування – добратися непошкодженим до жертви, знайти найкоротший водний шлях, включаючи біг по піску (тому що біжить людина набагато швидше, ніж пливе). Бігти у воді слід, поки це є можливим, а після потрібно використовувати течію, якщо вона є. Вибір правильної тактики забезпечить швидке й ефективне подання допомоги. Дії рятувального загону необхідні у наступних випадках: Тактика рятування під час повені – вода, що рухається, являє собою небезпеку, тому що течія безупинна і може бути небезпечною навіть для тих людей, які добре плавають. Найбільшу небезпеку являють собою штучні перешкоди у воді, біля них можуть утворюватися смертоносні вири, від яких не можуть врятуватися навіть самі найкращі плавці з предметами, що плавають. Перший ефективний засіб допомоги тим, хто потерпає – кинути мотузку як віднесе течією. Після того як жертва схопилася за мотузку, сила течії наблизить її до берега. Другий метод – натягування сітки в зручному для цього місці (наприклад, під мостом). Повені приносять із собою багато заражень і через це рятувальники повинні пройти вакцинацію, щоб уникнути поширення хвороб (таких як гепатит). Тактика рятування під час туманів і в темний час доби – туман подібний темряві, тому що в обох випадках погіршується видимість. У подібних операціях бажано діяти вдвох. Один рятувальник повинен залишитися на березі, щоб у разі потреби викликати допомогу, а другий рятувальник повинен подавати звукові сигнали першому, щоб показати, що з ним усе гаразд. Рятувальник, який знаходиться у воді під час туману повинен прислухатися до води, голосів, а так само до звуків на березі. Туман може становити небезпеку і для човнів, у яких відсутні потрібні засоби орієнтації. Тактика рятування у випадку, якщо тоне група людей – ситуація може виникнути, коли люди потрапили у донну яму, чи якщо судно перевернулося. У будь-якому випадку, насамперед у воду кидаються предмети, що плавають. Якщо є човен, потрібно перемістити його в середину групи. Якщо когось не вдалося врятувати і він потонув, то спочатку потрібно врятувати (витягти з води) всіх інших, а вже після того шукати, яки що потонули. Тактика рятування за наявності донній ями – донні ями утворяться в морях і ріках і звичайно оточені мілководдям. Рятування потрібно здійснювати за допомогою човнів і плавців. Того хто тоне слід тримати під пахви, підняти вище голови і, постійно виштовхуючись з води, поступово просуватися до мілководдя. Тактика рятування за кам'янистого дна – звичайне дно обростає водоростями і мідіями, і іноді дуже важко йти по дну і майже неможливо дістати або перенести людину. Завдання ускладнюється, якщо у воді виникають хвилі. У цьому випадку входити і виходити з води необхідно, взявши в руку камінь. Це надасть значну допомогу. Тактика рятування під час хвиль – за таких обставин ускладнене для однієї людини. Допомогу повинна виконувати група рятувальників. Якщо відстань невелика, від 60 – 70 м, набагато ефективніше буде використовувати мотузку. Тактика рятування, якщо плавальне судно перевернулося – дуже часто це відбувається з водними велосипедами. У таких випадках найкраще подавати допомогу з човна чи іншого плавального засобу. Тактика рятування за наявності скель і хвилерізів – у порівнянні з гладкою піщаною пляжною смугою, рятування за наявності скель і хвилерізів набагато складніше і небезпечне, оскільки хвилі можуть розбити рятувальника об скелі. Необхідно передбачити наступне: * входити у воду зі скелястого берега треба обережно, щоб уникнути ушкодження ніг; * використання під час плавання костюма знижує небезпеку поранення; * стрибки у воду на мілководді слід робити дуже обережно з витягнутими вперед руками, що знижує небезпеку під час входження у воду. Якщо в морі хвилі, рекомендується стрибати у верхню частину хвилі; * починати пливти потрібно якомога раніше, оскільки тіло націлене вперед, і це допоможе уникнути підводних перешкод; *слід уникати пірнань під хвилі, крім випадків, коли глибина даного місця вам відома; * якщо абсолютно неможливо знайти місце, витягування з води жертви буде краще робити, якнайдалі від скель. Там буде зручніше дістати з води човен; * під час рятування на ділянках зі скелями дуже важливо, насамперед, піклуватися про власну неушкодженість. Тому що серйозне поранення рятувальника за перешкодить рятуванню жертви. * успішному рятуванню в подібних ситуаціях сприятиме добре знання місцевості. Особливої уваги заслуговують місця з підводними скелями. Тактика рятування біля містків – колони містків можуть створювати чи підсилювати мертве хвилювання. Люди часто падають чи стрибають з містків. Такі місця часто приваблюють людей, що займаються серфінгом. Найчастіше рятувальники стрибають у море з містка, щоб заощадити час. Стрибок повинен здійснюватися з закинутими вгору ногами, поглядом вперед, щоб уникнути поранення під час зіткнення з водою. Іноді небезпеку на містку представляють гострі предмети покинуті людьми, чи мідії. У виняткових випадках слід насильно усувати людей з містка. Тактика рятування біля високих скель – такі скелі часто приваблюють людей, які люблять стрибати з висоти у воду. У таких ситуаціях потрібно добре знати дорогу до підніжжя скель. Іноді найефективнішим способом рятування жертви біля підніжжя скель – це рятування з води. Далі необхідно доставити потерпілого на найближчий легкодоступний берег чи рятувальний човен. Тактика рятування у взаємодії з міліцією. Існують особливі випадки рятування, у яких необхідна участь співробітників міліції. Це такі випадки: • Переслідування порушників правопорядку. У подібних випадках потрібно передбачати: * наявність зброї – якщо вогнепальна зброя може не стати в пригоді у воді, то наявність холодної зброї може являти загрозу; * не застосовувати зброї у випадках, якщо втікач не представляє безпосередньої загрози. У більшості випадків буде краще просто спостерігати за жертвою і чекати приїзду міліції. * обов’язкова особиста безпека захисту від порушника. • У разі спробі самогубства – не рідко трапляються випадки, коли люди намагаються вчинити самогубство у воді. Вони можуть стрибнути з містка чи скелі. Найбільша проблема в подібних випадках це те, що найчастіше самогубці не бажають, щоб їх рятували. Вони можуть відштовхувати рятувальника, що наближається. У таких випадках потрібно застосування сили. Інший вихід із ситуації – триматися осторонь, поки жертва не втомиться, але бути досить близько, щоб встигнути її врятувати. Труднощі під час рятування збільшуються, якщо до людини прив'язана вага, оскільки за цих обставин вона моментально іде під воду. Тактика рятування у разі автотранспортної пригоди що сталося в безпосередній близькості водойму – такий тип інцидентів відбувається порівняно рідко. Обстановка може бути ускладнена, якщо жертва виявиться затиснута в транспортному засобі що потонуло. Дії рятувальників за подібних інцидентів: * визначити точне місце розташування транспортного засобу, що потонуло; * визначити кількість і місцезнаходження пасажирів, які перебували в ньому; * забезпечити необхідним екіпіруванням; * скласти план проведення операцій з рятування жертви. У випадку якщо затонув транспортний засіб, насамперед, потрібно довести до відома всіх служб, що зможуть подати потрібну допомогу. А саме: міліцію, швидкої допомоги, та служби рятування, якщо вона знаходиться поблизу. Так само потрібно залучити засоби, необхідні для того щоб витягти транспортний засіб із води. Місце, де затонув транспортний засіб, можна легко встановити за допомогою міхурів, що йдуть з-під води. Насамперед, потрібно локалізувати транспортний засіб і спробувати витягти жертви. За наявності екіпірування можна почати підводне дослідження. Вчасно, якщо є свідки, потрібно встановити кількість жертв. Територію дослідження необхідно позначити якими-небудь засобами. Найбільша небезпека під час виконання робіт пов'язана з гострими предметами і битим склом. Можливо, під час аварії були розлиті нафта продукти, які можуть бути небезпечні для очей. Щоб уникнути зараження потрібно використовувати маску і намагатися не ковтати воду. До місця аварії потрібно наближатися з боку течії, якщо така існує. Дуже важливо в подібних випадках не втрачати самовладання і діяти холоднокровно і швидко. Важливо уважно планувати послідовність виконання операції. Тактика рятування у разі аварії літальних апаратів – діяти в подібних випадках потрібно так само, як і при автомобільних катастрофах. Алюміній, що використовують в літакобудівельні внаслідок катастрофи, часто розламується на гострі шматки, а авіаційне пальне дуже токсичне. Слід вжити заходів безпеки. Ще одна особливість – велика кількість жертв. У таких випадках особливо потрібні рятувальні човни. За можливості такі рятувальні операції необхідно виконувати великою кількістю рятувальників, при цьому залучаються значні сили правоохоронців, військових підрозділів Збройних сил та медичних працівників.
|
© 2009 Університет цивільного захисту України