Смерть від утоплення не настає відразу. Спочатку людина непритомніє, потім зупиняється дихальний процес і серце припиняє битися. Коли людина тоне і не може випливти на поверхню, починається етап удушення. Жертву, що потонула, важко витягти, особливо коли обмежена видимість чи течія дуже сильна. Місце, де останній раз бачили жертву, може легко втратитися, якщо не були зроблені спеціальні познаки. Вважається, що в період від двох хвилин після того, як жертва потонула, ще є велика імовірність, що вона буде знайдена.
Протягом перших двох хвилин рятувальники можуть зробити кілька швидких пірнань біля того місця, де останній раз бачили жертву, щоб витягти її на поверхню. Потім жертва доставляється на берег і їй надається необхідна медична допомога. Якщо пройшло більше двох хвилин, шансів знайти жертву під водою дуже мало. Течія може швидко перемістити тіло, того ж погана видимість у воді заважатиме процесу витягнення. Повернути жертву до життя в цьому випадку буде практично неможливо. І все - же не потрібно впадати в розпач. Відомі випадки, коли вдавалося врятувати людей, які пробули під водою більше однієї години.
Інтервал часу, у який вся наявна техніка і рятувальники витягують людину в надії, що її потім можна буде врятувати, називається «швидкий (спішне) витягування». Якщо часу пройшло багато, то операція називається «витяг тіла».
Перед рятуванням потрібно впевнитися, що людина потонула, чи одержати достовірний сигнал про це. Важливо негайно попередити всі компетентні служби. Якщо жертва потонула до того часу, коли рятувальник наблизився до неї, він повинен подати попереджувальний сигнал колегам на березі, такий як «руки схрещені у формі букви «Х» з обличчям, зверненим до берега» (рис. 8.27). Присутні на березі теж повинні подати сигнал у підтвердження того, що вони правильно зрозуміли повідомлення.
Рис. 8.27. Попереджувальний сигнал, що людина потонула
Найважливіше завдання на початку витягнення людини яка потонула – фіксація місця останнього візуального контакту. Якщо невірно зафіксувати відправне місце, то навіть найкраще організоване рятування приречене на невдачу. Течія швидко перемістить тіло. Якщо потерпілий був помічений не рятувальниками, свідків потрібно розпитати в подробицях і швидко. Після того, як місце, де останній раз бачили жертву, встановлено, потрібно його позначити. Рятувальнику легше буде орієнтуватися, якщо на березі встановити два предмети по прямій лінії. Хорошим орієнтиром у воді може послужити човен.
Перший рятувальник, який прибув на місце інциденту, повинен зробити кілька швидких пірнань, намагаючись знайти тіло. Якщо в нього є плавальний рятувальний засіб, що перешкоджає пірнанню, то він може залишатися на поверхні. Другий рятувальник повинен принести спорядження, таке як маска, трубка і ласти, що необхідне під час підводного рятування. Він повинен облачитися в спорядження і теж почати пошуки жертви чи допомогти витягати жертву на поверхню.
Під час рятування бажано підтримувати безпеку людей, які купаються. Якщо всі рятувальники задіяні в рятуванні однієї людини, то може відбутися ще один нещасний випадок. Краще відвести всіх людей з води, щоб звільнити простір для обстеження. У разі одержання сигналу про нещасний випадок, слід викликати швидку допомогу. Присутність міліції так само необхідна, для підтримання громадського порядку.
| « 8.7 Порядок проведення рятувальних робіт на воді | 8.7.2. Види та способи рятування людини на воді » |