ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ
8.9.3. Механізм удушення
Утоплення настає в момент, коли голова потерпілого занурюється під поверхнею води і доступ повітря припиняється. Існує кілька фаз утоплення (табл. 8.1) • Перша фаза. Настає в момент, коли людина, яка тоне занурюється під воду і рефлекторно зупиняється дихання (апное). Вона може продовжуватися до однієї хвилини. Споживання кисню організмом відбувається внаслідок посилення діяльності мускулів. Підвищений обмін речовин приводить до нагромадження двоокису вуглецю і відхідних продуктів у крові. Мускульний тонус підвищується. Серцева діяльність на початку уповільнена, але поступово прискорюється і кров'яний тиск підвищується. Зміна цієї фази нормалізується спонтанно протягом короткого часу після витягнення людини з води. Це і є єдино необхідна допомога. • Друга фаза. Кисневе виснаження, що збільшується, і збільшений вміст двоокису вуглецю викликає під час утоплення нездоланний порив до дихання. Людина відкриває рот і вдихає воду в дихальні шляхи. Звичайно в цей момент вона втрачає свідомість. Легені наповняються рідиною, а заодно з цим знижуються піднімальні сили, що затримують людину на поверхні води. Пульс учащається, а кров'яний тиск підвищується додатково. Мускульний тонус значно підвищений – утоплення завершується не координованими рухами. Ця фаза небезпечна для рятувальника. Нерідко під час цієї фази в потерпілого починається сильна блювота. Кислий склад шлунка може сильно зашкодити альвеолам і привести до ускладнень після витягнення з води – удушення, синіння шкіри, кашель, що може привести до смерті. рятування у другій фазі удушення відносно швидко відновлює свідомість, але часто може приводити до втрати пам'яті. Найчастіше рятування розвиває гострий відтік крові з легень. За подібних обставинах потерпілого потрібно забезпечити киснем, заспокоїти його, поки не буде забезпечена кваліфікована медична допомога. Таблиця 8.1 Фази утоплення
• Третя фаза. Настає через 3 – 4 хвилини після перебування під водою. Кисневе голодування поглиблюється і добуває кисень із крові – (аноксія). Нагромадження двоокису вуглецю приводить до підвищеної кислотності крові. Поступово серцева діяльність слабшає, і кров'яний тиск швидко падає. Характерна ознака цієї фази – зупинка дихання. Тонус мускулів знижується, тіло повільно тоне з повислими вгору руками і ногами – у позі медузи. рятування у третій фазі відбувається в глибокому несвідомому стані людини, за повної розслабленості мускулів, без дихання і з пульсом, що ледь відчувається. Привести потерпілого в свідомість можна за активного штучного дихання і серцевого масажу. • Четверта фаза (аноксія). Приводить до зупинення серцевої діяльності. Досягається стан клінічної смерті, що за нормальної температури може продовжуватися від 5 до 8 хвилин. Шанси потерпілого вижити в цій категорії знижуються з кожною минулою секундою, тому так необхідні комплексні заходи, що повертають до життя. Якщо потерпілий не буде витягнутий з води протягом 15 хвилин після утоплення, його стан називається «біологічна смерть». Рятування, утопленика і стану клінічної смерті – це відновлення його свідомості в різний термін, якщо в потерпілого в наявності амнезія. Часто розвивається стан психологічного порушення – ознака важких порушень функцій мозку. Ця категорія потерпілих вимагає доставки у відділення інтенсивного лікування (терапії). Під час експериментального дослідження і під час клінічних спостережень було встановлено, що мають місце випадки удушення, коли невелика кількість води, що потрапила у бронхи, викликає спазми і рефлекторне зупинення серця. Це так зване «сухе удушення». За якого утоплені не можуть реагувати. Вода, що потрапила в дихальні шляхи і легені, хоч із важкістю, але може бути вилучена. Для цього потрібно надати тілу «дренажне положення» чи здавлювати грудну клітку. Можливість подати допомогу утопленику краще, поки кров'яний тиск не почав падати. Прийнято, що утопленика в морській воді можна успішно повернути до життя (у тому випадку, якщо тіло витягнуто) навіть за 2 – 3 хвилини після настання клінічної смерті. За утоплення в прісній воді термін клінічної смерті продовжується від 3 – 5 хвилин. Вважається, що утоплення в холодній воді продовжує термін клінічної смерті.
|
© 2009 Університет цивільного захисту України