Спеціальне водопостачання

Вступ

Протипожежне водопостачання є однією із структур водопостачання, історія якого нараховує кілька тисячоліть. Перші відомості про штучні споруди для видобутку води – колодязі - відносять до ІІІ тисячоліття до н.е. У стародавньому Єгипті існували прості механізми для підйому води на зразок “журавлів”. Водопроводи Єгипту, Китаю, Риму мали гончарні, свінгові, дерев’яні труби, які постачали воду на значну відстань. В античному Римі існували достатньо потужні самотічні централізовані системи водопостачання. До нашого часу збереглися акведуки – величезні споруди, які використовувалися для переходу водопровідних каналів через яри, долини.

Перші водопроводи на території України та Росії були збудовані у ХІ-ХІІ століттях. Так, при розкопках у Новгороді був знайдений водопровід із дерев’яних труб, який відносять до кінця ХІ століття. У ХV столітті був створений водопровід у Московському Кремлі.

У першій половині XVIII століття з’явилися водопровідні канали та мережі у Петербурзі. У 1721 році за наказом Петра І побудовані славетні Петергофські фонтани у Царському Селі. У 1804 році закінчилося будівництво у Москві Митіщинського водопроводу довжиною 108 верст з витратою 1,5 мільйонів цебер на добу. У 1861 році збудований петербурзький водопровід, у 1902 році вступив до дії водопровід Москви із постачанням води від Москви – річки біля селища Рубльово. Понад 100 років налічують водопроводи у Києві, Харкові, Одесі.

У 1881 році побудовано Харківський водопровід для централізованого обслуговування міста. З 125-річної історії водопостачання міста Харкова більше шістдесяти років пов’язано із Кочетківським водопроводом. У 1933 році розпочалося будівництво основних об’єктів, та вже у березні 1938 року місто отримало перші 50000 м3 води на добу. Головні будівельні роботи проводилися у 50-60 роки: будівництво Кочетківської греблі, прокладка трубопроводів, Печенізького водосховища, введення до експлуатації насосних станцій першого та другого підйомів, очисних споруд. З лютого 1984 року дніпровська питна вода подається до Харкова та Лозової.

У Харкові велика увага приділяється постачанню води від підземних джерел. Перші артезіанські свердловини були збудовані у 1889-1901 роках із загальними витратами води біля 10000 м3 на добу. На сьогодні у системі водопостачання міста експлуатується 72 насосні станції. Вода забирається зі свердловин глибиною 80 - 800 метрів. До 2015 року планується подальший розвиток артезіанського водопостачання з тим, щоб довести його до 25 % загальних обсягів водоспоживання.

Об’єднання Харківкомунпромвод вперше в СРСР здійснило у 1985 році автоматичне управління водопостачанням м. Харкова. Розроблена автоматична система управління (АСУ) постачання та розподілу води для населених пунктів із кількістю мешканців більше 10000 осіб. АСУ охоплює основні об’єкти водопостачання – насосні станції, резервуари чистої води, водопровідні мережі. Із впровадженням АСУ економія електроенергії склала до 15%, води – до 5% за рахунок зменшення тиску води у системі.

Одночасно з розвитком водопостачання населених пунктів та промислових підприємств відбувається покращення їх протипожежного водопостачання. Будівлі та споруди оснащують об’єднаними господарчо-протипожежним водопроводами, системами автоматичного пожежогасіння. У будівлях підвищеної поверховості та з масовим перебуванням людей (театрах, кінотеатрах, клубах тощо) влаштовують протипожежні водопроводи. Особлива увага приділяється забезпеченню пожежної безпеки підприємств нафтохімічної, деревообробної, атомної галузей промисловості та інших об’єктів з високою пожежною небезпекою. Із кожним роком поліпшуються якісні характеристики водопровідної та пожежної техніки.

Таким чином, “основною метою протипожежного водопостачання та пожежної безпеки у цілому є забезпечення шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зменшення можливих майнових втрат, негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для скорішого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж” (Правила пожежної безпеки України).

« Спеціальне водопостачання ГЛАВА 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ НАСОСІВ »