Загальні витрати води на господарчо-питні потреби населення пропорційні кількості мешканців у населеному пункті. Питомі витрати води, тобто витрати на одну особу, залежать від характеру санітарно-технічного обладнання будівель, благоустрою населеного пункту та кліматичних умов (таблиця 6.1)
Таблиця 6.1 - Норми господарчо-питного водоспоживання у населених пунктах
|
Ступінь благоустрою районів житлової забудови |
Питоме середньодобове (за рік) водоспоживання на господарчо – питні потреби в населених пунктах на одного мешканця, л/доб |
|
Забудова будівлями, обладнаними внутрішнім водопроводом та каналізацією: |
|
|
без ванн |
125 – 160 |
|
з ваннами та місцевими водонагрівачами |
160 – 230 |
|
з центральним гарячим водопостачанням |
230 – 350 |
Середньодобові витрати води на господарчо-питні потреби у населеному пункті визначають так:
,
(6.1)
де qM – норма водоспоживання на одного мешканця (табл. 6.1);
N – розрахункова кількість мешканців.
Добові витрати води при найбільшому водоспоживанні розраховують:
,
(6.2)
де Кдоб. макс=1.1¸ 1,3 – коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання, який враховує уклад життя населення, режим роботи підприємств, рівень благоустрою будівель, зміни водоспоживання за сезонами року.
Максимальні погодинні витрати води визначають так:
.
(6.3)
де 
a макс. = 1,2¸ 1,4 - коефіцієнт, який враховує ступінь благоустрою будівель, режим роботи підприємств та інші місцеві умови;
b макс - коефіцієнт, який враховує кількість мешканців у населеному пункті, приймається за таблицею 6.2.
Таблиця 6.2 - Значення коефіцієнта b макс.
|
Кількість мешканців, тис. чол. |
1 |
1,5 |
2,5 |
4 |
6 |
10 |
20 |
50 |
100 |
300 |
1000 і більше |
|
b макс |
2 |
1,8 |
1,6 |
1,5 |
1,4 |
1,3 |
1,2 |
1,15 |
1,1 |
1,05 |
1 |
Добові витрати води у населеному пункті, в якому є райони із різним ступенем благоустрою житлової забудови, слід визначати як суму добових витрат за окремими районами, які у свою чергу, розраховують за кількістю мешканців та відповідною нормою водоспоживання.
Витрати води на господарчо-питні потреби на промисловому підприємстві визначаються у залежності від розміру тепловиділення (табл. 6.3).
Таблиця 6.3 - Норми господарчо-питного водоспоживання на промислових підприємствах
|
Види цехів |
Норма на одного робочого q, л/зм |
Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання КГ |
|
З тепловиділенням більше 20 кал/м3год |
45 |
2,5 |
|
У інших цехах |
25 |
3 |
Середні витрати води за зміну:
,
(6.4)
де N – кількість робочих в зміні;
q – норма води на одного робочого, л/зм.
Середньогодинні витрати води:
,
(6.5)
де t зм – тривалість роботи однієї зміни.
Максимальні годинні витрати води визначають з урахуванням коефіцієнта годинної нерівномірності водоспоживання КГ:
(6.6)
На підприємствах, де працівники приймають душ після зміни, додатково враховують витрати води у душових із розрахунку 500 л/год на 1 душову кабіну протягом 45 хв. після закінчення зміни. Кількість душових кабін розраховують в залежності від кількості робочих у максимальну за кількістю осіб зміну та санітарної характеристики виробництва (таблиця 6.4).
Таблиця 6.4 - Розрахункова кількість робочих, що приймають душ на 1 душову кабіну в залежності від санітарних характеристик виробничого процесу
|
Група виробничих процесів |
Санітарні характеристики |
Розрахункова кількість робочих на 1 душову кабіну |
|
1 |
Не викликають забруднення одягу та рук |
15 |
|
Викликають забруднення одягу та рук |
7 | |
|
2 |
Із виділенням великої кількості пилу або особливо забруднюючих речовин |
3 |
|
Із виділенням великої кількості пилу або особливо забруднюючих речовин, але із застосуванням води |
5 |
Загальні витрати води на полив території можливо визначити в залежності від кількості мешканців у населеному пункті, умовно вважаючи, що витрати на одного мешканця складають 50-90 л/доб, або визначають з урахуванням типу покриття території, виду насаджень, кліматичних умов.
| « ГЛАВА 6 ВИТРАТИ ВОДИ ТА НАПОРИ У ПРОТИПОЖЕЖНИХ ВОДОПРОВОДАХ | 6.2 Норми витрат води на виробничі потреби промислових підприємств та сільськогосподарських об’єктів » |