Основною метою при експлуатації насосних станцій є забезпечення їх надійності у розрахункових умовах.
Одним з методів забезпечення надійності НС є резервування.
Методи резервування:
-
структурний,
- функціональний,
-
часовий.
Структурний метод резервування має на увазі використання на станції надлишкових елементів. Наприклад, резервних насосів, трубопроводів, запірно - регулюючої апаратури. Основним покажчиком структурного резервування є кратність m:
,
де k – загальна кількість насосів або інших елементів однакового призначення;
n – кількість робочих елементів
Відрізняють три типи структурного резервування:
-
навантажений,
-
ненавантажений,
-
полегшений.
Навантажений режим характерний для запірно - регулюючої апаратури, всмоктуючих та напірних трубопроводів, коли резервні елементи працюють одночасно із основними. Для насосів використовують ненавантажений режим, тобто резервні насоси не працюють до аварії основних агрегатів.
Для станції з нерівномірним режимом роботи резервні насоси працюють у полегшеному режимі, ніж основні, тобто маємо полегшений режим резервування.
Функціональний метод резервування використовує спроможність заміни обладнання різного призначення. Наприклад, при проектуванні господарчо-питних, пожежних та інших насосів враховується можливість виконання ними додаткових функцій: дублювання один одного, створення тиску при аварії водопровідних мереж та інше.
Часовий метод резервування – використання резерву протягом доби роботи насосної станції. Такий резерв може створюватися, наприклад, шляхом використання насосів із подачею, яка перевищує добову. Цей метод застосовують у схемах водопостачання з регулюючими ємностями.
Треба мати також на увазі, що підвищення надійності роботи НС потребує збільшення затрат на будівництво та експлуатацію. Тому кратність резерву обґрунтовують техніко-економічними розрахунками.
Таким чином, можливо сформулювати основні вимоги забезпечення надійності насосних станцій.
1) Влаштування резервних насосів. При цьому треба мати на увазі:
-
а) до робочих агрегатів на НС-ІІ низького тиску додають протипожежні насоси;
-
б) при розміщенні тільки пожежних насосів або для об’єднаних протипожежних водопроводів високого тиску необхідно мати резервні насоси;.
-
в) влаштування протипожежних насосів без резервних дозволяється для населених пунктів з витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с і промислових підприємств із категорією пожежної небезпеки Г та Д, І та ІІ ступеня вогнестійкості виробничих будівель зі стінами, що не згоряють.
2) Протипожежні насоси повинні бути забезпечені енергоживленням від двох незалежних джерел, а у разі наявності одного джерела у населених пунктах із кількістю мешканців до 5000 осіб дозволяється влаштування резервного пожежного насоса з двигуном внутрішнього згоряння.
3) Кількість всмоктуючих та напірних труб на насосній станції І та ІІ категорії надійності повинна бути не менше двох, при вимиканні однієї всмоктуючої лінії інші розраховують на пропуск повних розрахункових витрат для І категорії надійності та 70% розрахункових витрат для ІІІ категорії надійності.
Влаштування однієї всмоктувальної мережі дозволяється для ІІІ категорії надійності та пожежних насосних станцій при розміщенні одного робочого протипожежного насоса.
При розміщенні у насосних станціях І та ІІ категорії надійності спеціальних пожежних насосів (на насосних станціях високого тиску) ці насоси мусять мати окремі всмоктуючі лінії.
4) Трубопроводи у насосних станціях, повинні бути сталевими.
5) Для вибору діаметрів труб та арматури слід керуватися швидкістю руху води в трубах (табл.9.3).
Таблиця 9.3 - Швидкість руху води в трубах в залежності від їх діаметра
|
Діаметри труб, мм |
Швидкість руху води у трубах НС, м/с | |
|
всмоктуючий |
напірний | |
|
до 250 |
0,7 – 1,0 |
1 – 1,5 |
|
від 300 до 800 |
1,0 – 1,5 |
1,2 – 2 |
|
більше 800 |
1,5 – 2 |
1,8 – 3 |
6) Напірна лінія кожного насоса мусить бути обладнана запірною арматурою та зворотними клапанами, що встановлюється між нею та насосом. На всмоктуючій лінії запірну арматуру слід розміщувати біля насосів або у місці приєднання насосів до загальної всмоктуючої лінії. Запірна арматура діаметром більше 400 мм, а також запірна арматура усіх діаметрів при автоматичному керуванні має відповідний привід.
Розміщення запірної арматури на напірних та всмоктуючих лініях повинна забезпечити можливість заміни або ремонту кожного із насосів, зворотних клапанів, а також основної запірної арматури із забезпеченням безперервного водопостачання:
-
на пожежогасіння – повністю;
-
на господарчо-питні потреби – 70% розрахункових витрат для НС І та ІІ категорії надійності;
-
на виробничі потреби – за аварійним графіком.
| « 9.2 Конструкція та експлуатація насосних станцій | 9.4 Вимоги Правил пожежної безпеки України до насосних станцій » |