Театрально-видовищні підприємства (ТВП) включають театри, палаци та будинки культури, клуби, кінотеатри, цирки та інші.
ТВП складаються з (рис. 12.5):
-
театрально - видовищного комплексу, до якого входять сцена, глядацький зал та інші приміщення (склад декорацій, артистичні вбиральні, майстерні з виготовлення декорацій та бутафорії);
-
вбудовані (додаткові) комплекси (бібліотеки, лекційні зали, виставки, приміщення для проведення занять у різних гуртках, а в цирках – приміщення для тварин).
Рис. 12.5 – Складові театрально – видовищного підприємства
Глядацький зал об’єднується зі сценою портальним пройомом, площа якого може доходити до 200-300 м2.
Сцена (сценічна коробка) досягає у висоту 25-35 м, складається з наступних частин (рис. 12.6):
-
планшет сцени (являє собою настил з дощок або брусів, під яким часто прокладають електричні мережі для підключення приладів освітлення сцени);
-
трюм (у ньому знаходяться механізми обертання планшета сцени, пункт управління для освітлення глядацького залу і сцени; має входи зі сцени, засценових приміщень, зі сходових клітин сценічної частини, з оркестрової ями та з пункту управління освітленням);
-
колосники (розташовані у верхній частині сцени, служать для підвіски декорацій; являють собою настил із брусів у виді решетування);
-
дві–три робочі галереї (розташовані по периметру задніх стін сценічної коробки нижче колосників; виконують у вигляді стрічкових балконів з металевих чи залізобетонних несучих елементів з дерев'яним настилом; мають вихід на сходові клітини, що розташовані з боків сценічної коробки, на самостійні сходи назовні, а в окремих випадках, на зовнішні пожежні сходи.
Рис. 12.6 – Складові театрально – видовищного комплексу
ТВП характеризуються наявністю великої кількості горючих речей та матеріалів:
-
сцена і прилеглі до неї приміщення - у вигляді конструкції планшета сцени, трюму, колосників, декорацій і бутафорії. Горюче навантаження в сценічному комплексі досягає 200-350 кг/м2;
-
глядацький зал (горюче навантаження глядацького залу знаходиться в межах 30-50 кг/м2);
-
підвісні перекриття над залами - із важкогорючих матеріалів на металевих фермах;
-
у горищних приміщеннях над глядацьким залом розташовують збірники і шахти вентиляційних систем;
-
підлога - з ухилом до сцени, тому під підлогою є значні порожнечі;
-
яруси балконів виконані з конструкцій з порожнечами.
Найбільш імовірним джерелом запалення у цих приміщеннях є замкнення електропроводки або необережне поводження з вогнем, особливо якщо застосування відкритого вогню є елементом вистави.
Розвиток пожежі характеризується великою швидкістю розповсюдження, перекиданням вогню з одного матеріалу на інший, різким збільшенням температури та значним задимленням.
Як показує статистика, 70% усіх пожеж, що виникають у ТВП, відбувається у сценічній частині. Це обумовлено великим об’ємом сценічної частини, що створює умови до швидкого розповсюдження пожежі. Продукти горіння моментально заповнюють весь об’єм сценічної коробки, при цьому швидко зростає температура, що небезпечно для життя людей.
При виникненні пожежі у сценічній частині ймовірні різні варіанти її розвитку.
Перший варіант. Відкритий портальний пройом та закриті димові люки (рис. 12.7).
Через відкритий портальний пройом іскри і тліючі шматки горючих матеріалів можуть перекидатися до глядацького залу, створюючи загрозу життю людей, загрозу загоряння перекриття і горищного приміщення. Практика показує, що за таких умов глядацький зал заповнюється продуктами горіння через 1-2 хвилини. Тиском, що створився, у сценічній коробці можуть відкриватися двері, що ведуть із глядацького залу до фойє, а двері, що відкриваються до сцени, не можливо відкрити зусиллями декількох людей.
Рис. 12.7 - Розвиток пожежі при відкритому портальному пройомі та закритих димових люках
Другий варіант. Портальний пройом закритий (протипожежною завісою) та димові люки закриті. Вогонь через 5-10 хвилин може поширитися по декораціях та горючому обладнанню та охопити всю сценічну коробку (рис. 12.8).
Рис. 12.8 - Розвиток пожежі при закритому портальному пройомі та закритих димових люках
Третій варіант. Закритий портальний пройом та відкриті димові люки. Відбувається підсмоктування повітря до сцени, що сприяє швидкому вигорянню її пожежного навантаження та змінює напрямок газових потоків. Знижується небезпека поширення пожежі до глядацького залу (рис. 12.9).
Рис. 12.9 - Розвиток пожежі при закритому портальному пройомі та відкритих димових люках
Четвертий варіант. Відкритий портальний пройом та димові люки. Потоки продуктів згоряння спрямовуються нагору та лише невелика частина надходить до залу. На сцені та у частині глядацького залу створюється розрядження, і двері в зал зачиняються (рис. 12.10).
Рис. 12.10 - Розвиток пожежі при відкритому портальному пройомі та відкритих димових люках
У процесі гасіння пожежі можна змінювати характер газових потоків шляхом відкривання чи закриття димових люків, а також опусканням чи підняттям протипожежної завіси, якщо вона не деформувалася і не заклинила.
Таким чином, при виникненні пожежі у сценічній частині необхідно швидко евакуювати людей зі сцени, відкрити димові люки, закрити портальний пройом протипожежною завісою.
Для успішного гасіння пожеж в ТВП передбачається влаштування :
-
внутрішнього протипожежного водопроводу,
-
установок автоматичного спринклерного та дренчерного пожежогасіння.
Внутрішні водопровідні мережі будинків кінотеатрів, відеокомплексів, клубів, центрів дозвілля з естрадами слід передбачати об'єднаними: господарчо-питними - протипожежними. Внутрішні водопровідні мережі будинків театрів, клубів, центрів культури та дозвілля зі сценами повинні бути відокремленими: господарчо-питні та протипожежні. Об'єднання мереж можливо у випадках, коли міський водопровід забезпечує подавання розрахункової витрати води з напором, необхідним для роботи протипожежних пристроїв.
Згідно ДБН В.2.2-26-2005 «Культурно – видовищні та дозвіллєві заклади» внутрішній протипожежний водопровід слід передбачати в будівлях:
-
кінотеатрів та клубів, центрів дозвілля з естрадами за місткості залу для глядачів до 700 місць включно - пожежними кранами; більше 700 місць за наявності колосників – пожежними кранами та дренчерними установками;
-
клубів, центрів дозвілля зі сценами розмірами: 12,5 * 7,5 м; 15 * 7,5 м; 18 * 9 м та 21 * 12 м за місткості залу для глядачів до 700 місць - пожежними кранами та дренчерними установками;
-
клубів, центрів дозвілля зі сценами розмірами: 18 * 9 м, 21 * 12 м за місткості залу для глядачів більше 700 місць, зі сценами 18 * 12 м, 21 * 15 м незалежно від місткості, а також у театрах - пожежними кранами, дренчерними та спринклерними установками;
-
демонстраційних комплексів театрів місткістю 600 місць та більше зі сценами панорамного, тристороннього та центрального типів - установками автоматичного пожежогасіння.
Витрати води для внутрішнього пожежогасіння з пожежних кранів слід приймати в будівлях:
-
кінотеатрів, клубів, центрів дозвілля з естрадами за місткості залу для глядачів до 300 місць включно - два струменя не менше 2,5 л/с, більше 300 місць - два струменя з витратою не менше 5 л/с кожна;
-
клубів, центрів дозвілля зі сценами і театрів незалежно від місткості - два струменя не менше 2,5 л/с та два струменя з витратою не менше 5 л/с кожний.
Пожежні крани встановлюють біля входів до залу для глядачів і на сцену чи естраду, біля входів на сходові площадки.
У будівлях клубів, центрів культури та дозвілля зі сценами розмірами 18 * 12 м, 21 * 12 м, 21 * 15 м, а також у будівлях театрів додаткові пожежні крани діаметром 65 мм зі сприском 19 мм та довжиною рукави 10 м встановлюють на планшеті сцени.
Пожежні крани діаметром 50 мм зі сприском 16 мм та довжиною рукава 10 м встановлюють на колосниках та робочих галереях; те саме в решті приміщень театрів - з довжиною рукава 20 м.
На планшеті сцени за його площі до 500 м2 встановлюють три, а за більшої площі – чотири пожежних крани.
На кожній робочій галереї та колосниках розміщують не менше двох пожежних кранів, по одному з правого та лівого боку сцени.
Влаштування кранів допускається відкрито, без шаф.
Пожежні крани слід розташовувати таким чином, щоб будь-яка точка приміщення зрошувалася двома струменями.
Внутрішні водопровідні мережі слід виконувати:
-
за кількості встановлюваних пожежних кранів не більше 12 - з одним вводом:
-
у кінотеатрах,
-
відеокомплексах,
-
клубах,
-
центрах дозвілля з естрадами;
-
за кількості встановлюваних пожежних кранів більше 12 - з двома вводами у цих же будівлях та спорудах, а також:
-
у театрах,
-
клубах,
-
центрах дозвілля зі сценами.
При двох вводах приєднання до зовнішньої кільцевої водопровідної мережі повинно передбачатися з розподільною засувкою між вводами.
Для обліку води, що споживається, на вводах у будинки культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідно встановлювати водоміри (лічильники). Підбір та встановлення лічильників слід виконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01 – 85 *.
Кожен ввід слід розраховувати на:
-
а) пропускання максимальної розрахункової витрати води на господарчо-питні та протипожежні потреби в разі постачання їх від зовнішньої мережі;
-
б) пропускання максимальної розрахункової витрати на господарчо-питні потреби або витрати на поновлення протипожежного запасу води в резервуарі протягом 24 годин у разі встановлення зовнішнього протипожежного резервуара.
Для забезпечення необхідної кількості води для театрів приймається схема внутрішнього протипожежного водопроводу з підвищувальними установками та запасним резервуаром.
Джерелом водопостачання можуть бути:
-
міський водопровід, до якого система ВПВ приєднується одним або двома вводами;
-
пожежний резервуар;
-
водонапірний бак або гідропневмобак (на перші декілька хвилин гасіння пожежі);
-
пожежна техніка (для приєднання пожежних рукавів пересувних пожежних насосів від напірної лінії між насосами та розподільчою гребінкою спринклерної та дренчерної установок повинні бути виведені назовні два патрубки діаметром 77 мм зі зворотними клапанами та стандартними з’єднувальними головками).
Внутрішня мережа пожежних кранів повинна бути кільцевою та приєднуватися двома вводами як до зовнішньої мережі, так і до розподільної гребінки спринклерної та дренчерної систем. Розподільні засувки на мережі встановлюють з розрахунку відключення ділянок, що мають не більше двох відгалужень. В основі стояків, що мають більше двох пожежних кранів, влаштовують вентилі або засувки.
Вільний напір у пожежних кранах слід передбачати таким, щоб отримуваний компактний струмінь зрошував найбільш високу частину розрахункового приміщення. Напір у пожежних кранах на планшеті сцени повинен забезпечувати отримання компактних струменів висотою, що на 2 м перевищує відстань від планшета до колосникового настилу.
Дренчерні зрошувачі встановлюють під колосниками сцени та ар'єрсцени, під нижнім ярусом робочих галерей та нижніми перехідними містками, що їх з'єднують, в сейфі згорнутих декорацій та в усіх пройомах сцени, включаючи пройоми порталу, карманів та ар'єрсцени і виходів із них, а також частини трюму, що зайнята конструкціями вбудованого обладнання сцени та підйомно-опускних пристроїв.
Зрошення протипожежної завіси слід передбачати з боку сцени.
Спринклерними установками обладнуються: покриття сцени та ар'єрсцени, всі робочі галереї та перехідні містки, крім нижніх, трюм (крім вбудованого обладнання сцени), кармани сцени, ар'єрсцена, а також інші приміщення, за винятком приміщень фондосховищ (де слід застосовувати газові, порошкові або аерозольні системи), вентиляційних камер, трансформаторної підстанції, акумуляторних, сейфа згорнутих декорацій, приміщень лебідок протипожежної завіси, димових люків та насосної з пожнасосами.
Розміщення дренчерних та спринклерних зрошувачів провадять виходячи з таких умов:
-
площа підлоги, що захищається одним зрошувачем, приймається не більше 9 м2 за середньої інтенсивності зрошування не менше 0,1 л/с на 1 м2 площі підлоги;
-
витрата води на зрошування пройомів сцени приймається 0,5 л/с на 1 м2 пройому, на зрошення порталу сцени - не менше 0,5 л/с на 1 м ширини порталу за його висоти до 7,5 м та 0,7 л/с на 1 м2 за висоти більше 7,5 м.
Вільний напір у найбільш віддаленому і високорозташованому зрошувачі повинен бути не менше 500 гПа (5 м вод. ст.).
В одній будівлі діаметр вихідних отворів в усіх зрошувачах повинен бути однаковим.
Управління дренчерними установками слід передбачати (рис. 12.11):
-
електричне або гідравлічне з двох місць на планшеті сцени та з приміщення пожежного поста - для секцій захисту сцени, ар'єрсцени та сценічних пройомів;
-
дистанційне електричне або гідравлічне зі вказаних вище місць та автоматичне від датчиків на вузлі управління спринклерами сцени - для дренчерної завіси сценічного порталу;
-
дистанційне з приміщення пожежного поста та установки розподільчої гребінки - для секції захисту сейфа згорнутих декорацій.
Рис. 12.11 - Вузол управління установкою автоматичного пожежогасіння палацу культури
Дренчери колосників сцени та ар'єрсцени, нижнього ярусу робочих галерей та перехідних містків, що з’єднують їх, об'єднують в одну або декілька секцій.
Дренчери над дверними пройомами сцени та пройомом ар'єрсцени об'єднують в одну секцію. Дренчери порталу сцени та сейфа згорнутих декорацій виділяють у дві окремі секції.
Спринклери, що встановлюють на сцені, ар'єрсцені, в бічних карманах, трюмі сцени, слід об'єднувати в одну секцію з окремим управлінням. Допускається приєднання пожежних кранів на сценічних робочих галереях до стояків спринклерної системи сцени.
Сумарна розрахункова витрата води приймається більшою з двох випадків роботи засобів внутрішнього пожежогасіння:
-
спринклерів сцени (покриття сцени, всі робочі галереї та перехідні містки), одночасної дії двох пожежних кранів на планшеті сцени з загальною витратою не менше 10 л/с та двох кранів на верхніх робочих галереях із загальною витратою 5 л/с, а також роботи секції дренчерів порталу сцени;
-
усіх дренчерів під колосниками сцени та ар'єрсцени, нижнім ярусом робочих галерей та перехідними містками, що їх з'єднують, одночасної дії двох пожежних кранів на планшеті сцени з загальною витратою не менше 10 л/с та двох кранів на верхніх робочих галереях з витратою 5 л/с, а також роботи секції дренчерів порталу сцени.
У тих випадках, коли напору в зовнішній мережі недостатньо для забезпечення розрахункової роботи протипожежних пристроїв, слід передбачати встановлення насосів, пуск яких слід проектувати:
-
дистанційним від кнопок біля пожежних кранів - за відсутності спринклерних та дренчерних пристроїв;
-
автоматичним - за наявності спринклерних та дренчерних пристроїв з дистанційним дублюванням (для пуску та зупинки) із приміщень пожежного поста та насосної.
Пожежні насосні агрегати повинні мати стовідсотковий резерв і встановлюватися в окремих опалюваних приміщеннях, що мають виходи безпосередньо назовні або до сходової клітки. У будівлях кінотеатрів та клубів, центрів дозвілля, обладнаних тільки пожежними кранами, допускається встановлення насосів у котельній.
Для приєднання рукавів пересувних пожежних насосів від напірної лінії між насосами та розподільною гребінкою спринклерної та дренчерної установок повинні бути виведені назовні два патрубки діаметром 80 мм із зворотними клапанами, керованою засувкою, що відкривається зовні будинку, та стандартними з'єднувальними пожежними головками.
У випадку, якщо потужність зовнішніх водопровідних мереж недостатня для подавання розрахункової витрати води на пожежогасіння або при приєднанні вводів до тупикових ділянок мережі, необхідно передбачати влаштування підземних резервуарів, ємкість яких повинна забезпечувати:
-
роботу розрахункової кількості внутрішніх пожежних кранів з розрахунковою витратою протягом трьох годин;
-
роботу спринклерних або дренчерных установок із розрахунковою витратою води протягом однієї години;
-
витрату води на зовнішнє пожежогасіння протягом трьох годин.