Спеціальне водопостачання
17.1.1 Природно - географічні причини виникнення паводків
При таненні снігу вода від снігу змішується з дощовою, що може викликати повені, особливо при раптовій відлизі, що прискорює танення снігу. Але повені від танення снігу розвиваються повільніше, ніж дощові, що дозволяє прийняти випереджаючі захисні заходи. При різкій відлизі після холодної зими річкові крижини розм’якшуються та руйнуються дуже повільно. При цьому крижаний шар проламує роздута річка. Великі глиби крижин можуть створювати затори у мостів та у вузьких місцях русла, що призводить до запруд. Вище затору здійснюється розлив, а при подоланні водою затору, хвиля повеню, що розповсюджується уздовж руслу, викликає руйнування.Крупні повені виникають при прориві льодовикових вод (води, що накопичуються під льодовиками), а також при прориві дамб та гребель. Ці прориви йдуть при високих витратах води. Найчастіше повені являють собою підвищення рівня та втрат води у річці за рахунок збільшення її притоку за рахунок весняних повенів та паводків. Найбільша висота рівня весіннього повеню залежить від ряду факторів:
Тривалість повеню для невеликих річок – декілька днів, для великих – 1...3 місяці.
Паводок , тобто підйом води в річках від дощів, досягає найбільших розмірів при зливових опадах. В цей час річки мають велику енергію, вони найактивніші, несуть найбільші маси води та наносів, деформують дно та береги, являючи серйозну погрозу повеней прилягаючих районів та промислових центрів. Великі маси води погрожують руйнуванням гребель, мостів та інших споруд у береговій зоні річки.Паводкові повені, як правило, швидкоплинні, виникають раптово, чим наносять найбільший збиток народному господарству. Паводки звичайно тривають декілька днів. Особливу небезпеку для населення являють повені, які викликані повіддями та одночасно з ним - паводком.
|
© 2007 Університет цивільного захисту України