|
|
Волокнисті матеріали нерідко намотуються на вали біля підшипників. Намотування супроводжується поступовим ущі-льненням маси, а потім сильним нагріванням її при терті о сті-нки машини, обвуглюванням і, нарешті, запаленням.
Пожежі від подібного роду причин часто виникають на льонозаводах, пенько-джутових заводах, прядильних фабриках, сушарках волокна, у комбайнах при збиранні зернових культур і т.п. Так, нерідко виникають пожежі від намотування віскозно-го штапельного волокна на вали барабанів сушарок і вентиля-торів (рис. 6.25).
Іноді загоряння відбувається в результаті намотування волокнистих матеріалів на вали транспортерів, що переміща-ють відходи і готову продукцію. На прядильних фабриках за-горяння часто виникають у результаті обриву шнура чи тасьми, за допомогою яких приводяться в обертання веретена прядиль-них машин з наступним намотуванням їх на шийки ведучих валів, що швидко обертаються.
Намотуванню волокнистих матеріалів на обертові вали машин сприяють: наявність збільшеного зазору між валом і підшипником (потрапляючи в цей зазор, волокно заклинюєть-ся, защемляється, починається процес намотування його на вал з усе більш сильним ущільненням шарів), наявність оголених ділянок валу, з якими стикаються волокнисті матеріали, про-пуск через машини вологої і забрудненої сировини.
Рисунок 6.25 - Намотування штапельного волокна
на вентилятори текстильних машин і сушарок
а - намотування волокна на вентилятор; б - намотування волок-на на вал вентилятора; 1 - вентилятор; 2 - вал вентилятора; 3 - парові труби
Для запобігання намотуванню волокнистих матеріалів на обертові вали машин необхідно вжити наступних заходів:
- захистити вали від безпосереднього зіткнення з обро-блюваними волокнистими матеріалами шляхом застосування вільно насаджених втулок (рис. 6.26, а), циліндричних і коніч-них кожухів (рис. 6.26, б), кондукторів, направляючих планок, щитів, що захищають від намотування, і т.д.;
- установити мінімальні зазори між цапфами валу і підшипниками, не допускати збільшення зазорів;
- вести систематичне спостереження за валами, де мо-же бути намотування, вчасно очищаючи їх від волокон;
- захистити вали спеціальними протинамотуючими го-стрими ножами, що розрізають намотуване волокно, якщо зви-чайними методами можливість намотування не виключається. Такий захист мають, наприклад, тіпальні машини льонозаводів.
Рисунок 6.26 - Захист обертового валу від намотування волок-нистих матеріалів
а - вільно насадженою втулкою;
б - нерухомою конусною втулкою;
1 - підшипник; 2 - вал; 3 - захисна втулка
Рисунок 6.27 - Температурні режими різання пластмас
а - у залежності від швидкості різання при подачі інструмента 0,2 мм/об і глибини різання 0,5 мм;
б — у залежності від подачі інструмента за швидкості різання 45 м/хв і глибині різання 0,5 мм;
1 - карболіт марки К-17-2 і К-22-22; 2 - текстоліт; 3 - феноліт-4; 4 - органічне скло
При порушенні режиму механічної обробки небезпеку за-палення представляють целулоїд, ебоніт, термореактивні плас-тмаси, гума, магнієві сплави й інші подібні до них матеріали.
Так, у підвальному приміщенні одного машинобудівель-ного заводу організували виробництво вітрозахисних целулої-дних щитків для мотоциклів. Свердлення отворів і фрезеруван-ня целулоїду проводилося без охолодження ріжучого інстру-менту. Приміщення було перевантажено целулоїдом, відходи його регулярно не прибиралися. Під час свердлення від сильно-го нагрівання відбулося загоряння целулоїдних заготовок і від-ходів. Полум’я швидко поширилося по приміщенню. Горіння супроводжувалося виділенням великої кількості токсичних га-зів.
Щоб уникнути запалення зазначених матеріалів при їхній механічній обробці, для кожного верстата необхідно установи-ти режим різання (швидкість різання, величину подачі і т.п.) і точно його дотримуватись. Не можна допускати роботу тупими інструментами і використовувати верстати, не пристосовані для обробки даного матеріалу. Для охолодження матеріалів і інструменту в процесі різання і фрезерування верстати облад-нують системою водяного охолодження. Систему подачі води блокують із системою пуску верстата для того, щоб виключити можливість пуску верстата в роботу при виключеній і несправ-ній системі подачі води. Вода не тільки охолоджує матеріал й інструмент, але і видаляє з робочого місця пожежонебезпечні відходи у виді тирси, крихт і пилу, а також запобігає можливо-сті утворення на матеріалі зарядів статичної електрики. Якщо хімічні властивості матеріалу (наприклад, магнію, титану та їхніх сплавів) не дозволяють застосовувати для охолодження воду, використовують іншу рідину або газ.
|