|
|
Задача зменшення кількості горючих речовин на виробництві вирішується на всіх стадіях проектування, починаючи з вибору методу виробництва, розробки технологічної схеми і проектних матеріалів, а також безпосередньо під час експлуатації підприємства.
На стадії проектування існує три основних напрямки розробки рішень щодо зниження кількості горючих речовин в технології виробництва (рис.7.1):
- вибір способу або методу виробництва;
- розробка технологічної схеми виробництва;
- вибір варіанту розміщення технологічного обладнання.
Вибір способу або методу виробництва. Кількість речовин, що обертаються у виробництві, залежить, зокрема, від методу здійснення технологічного процесу та його технологічної схеми. В сучасних технологіях неважко отримати кінцеву речовину (продукт) різними способами і з різної сировини. Так наприклад, синтетичний етиловий спирт отримують прямою та сірчанокислотною гідратацією етилену. Бутадієн можна отримати з етилового спирту, а також дегідруванням бутану, який є продуктом переробки нафти.
Напрямки розробки інженерно-технічних
рішень щодо зменшення кількості
горючих речовин на стадії проектування |
Розробка
технологічної
схеми виробництва |
Вибір оптимального варіанту розташування обладнання |
Рисунок 7.1- Основні напрямки розробки інженерно-технічних рішень щодо зменшення кількості горючих речовин на стадії проектування
Коли обгрунтовують нові методи виробництва будь-якої речовини, необхідно враховувати не тільки їх ефективність та економність, але й пожежовибухонебезпеку. Відомо, що пентафтен виготовляють, застосовуючи велику кількість толуолу в якості розчинника. Якщо змінити технологію виробництва і замість аміду натрію використовувати їдкий натр, то толуол буде повністю виключений з технологічного процесу.
Таким чином, за різних рівних умов для проектної розробки приймають той метод, при якому використовується більш пожежовибухобезпечна сировина і витрати якої на одиницю готової продукції менші.
Розробка технологічної схеми виробництва. Великі можливості з точки зору підвищення пожежної безпеки виробництва (зменшення кількості горючих речовин) мають проектні та науково-дослідні організації на стадіїї розробки принципової технологічної схеми.
Паралельно з розробкою технологічної схеми виробництва виконують основні технологічні розрахунки. На підставі розрахунків визначають розміри і кількість стандартного та нестандартного обладнання
Існують деякі загальні умови, які зменшують пожежовибухонебезпеку технологічної схеми виробництва. Так, замість апаратів і процесів, що діють періодично, доцільно застосовувати апарати та процеси безперервної дії.
Крім цього необхідно виключати із схеми проміжні ємнісні апарати, напірні баки, рефлюксні ємності і тому подібні апарати, заміняти їх на автоматичні регулятори тиску і витрати, автоматичні живильники, лічильники-дозатори безперервної дії тощо. Коли не можливо повністю виключити вищевказані апарати з технологічного процесу, то кількість їх зводять до мінімуму.
Наприклад, у процесі виробництва продуктів органічного синтезу використовують у великій кількості різноманітні горючі та легкозаймисті рідини (ГР, ЛЗР) у якості поглиначів (абсорбентів) або розчинників. В багатьох випадках різноманітність поглиначів і розчинників можна скоротити без збитків для виробництва. Відповідно не буде необхідності в організації окремих сховищ для розміщення запасів кожного виду рідин, а також зменшується кількість установок для регенерації, а також насосів для перекачування цих вибухопожежонебезпечних рідин.
Замість горючих скраплених газів і ЛЗР (пропану, аміаку, ізопентану тощо), які використовуються з метою охолодження апаратів, доцільно застосовувати негорючі розсоли чи фреони. Прагнуть також застосовувати менше пожежонебезпечні каталізатори та ініціатори.
У деяких випадках здійснення хімічної реакції потребує розбавлення речовин, що реагують, якимось газом чи паром для того, щоб забезпечити протікання хімічної реакції у потрібному напрямку, збільшити вихід кінцевого продукту або зменшити утворення побічних продуктів.
Всі ці дії призведуть до значного зниження кількості горючих та легкозаймистих рідин, що обертаються в технологічному процесі, а також взагалі до зниження пожежної небезпеки.
Вибір оптимального варіанту розташування технологічного обладнання. Для можливості зниження пожежної небезпеки виробництва та враховуюючи питання економіки, технологічні апарати і споруди доцільно розташовувати на відкритих площадках та етажерках (за умови можливості використання технологічного обладнання). Раціональне розміщення апаратів і трубопроводів знижує кількість горючих речовин та матеріалів, а також зменшує необхідну потужність агрегатів, що беруть участь у процесі транспортування (насосів, компресорів).
За необхідністю використання у технологічному процесі ємностей з горючими газами їх, як правило, розташовують на відкритих площадках або на проміжних складах.
Одним із напрямків, що застосовують для обмеження поширення можливої пожежі, є обмеження виробничих площ приміщень і відкритих установок, в залежності від категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також ступеню вогнестійкості будівлі.
Крім цього ізолюють технологічне обладнання в окремих відсіках, приміщеннях, кабінах тощо. Технологічне обладнання (виробничих приміщень та будівель, які відносяться до вибухопожежонебезпечних категорій) необхідно розташовувати на верхніх поверхах багатоповерхової виробничої будівлі. На промислових підприємствах, наприклад, нафтопереробних заводах технологічне обладнання компонують та поділяють на виробничі блоки (блок трубчастих печей, блок атмосферно-вакуумної трубчатки, блок теплообмінників тощо). Між виробничими будівлями, спорудами, технологічними установками та окремими апаратами влаштовують протипожежні розриви.
|