ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА АПАРАТІВ

1.2 Основні напрямки дослідження пожежної небезпеки технологічних процесів виробництв


1.2 Основні напрямки дослідження пожежної небезпеки технологічних процесів виробництв

В системі стандартів безпеки праці (ССБП) загальні вимоги до забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів виробництв та виробничих об’єктів відображені в ГОСТ 12.1.004-91. Цей документ дає визначення пожежної безпеки як стану об’єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення запобігається вплив на людей небезпечних факторів пожежі та забезпечується захист матеріальних цінностей. Згідно вимог даного стандарту, пожежна безпека об’єкта регламентується відповідними ДБНами, міжгалузевими правилами пожежної безпеки та інструкціями, затвердженими міністерствами і відомствами.

Пожежна безпека об’єкта повинна забезпечуватись [1]:

    • системою запобігання пожежі;

    • системою протипожежного захисту;

    • організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі - комплекс організаційних заходів та технічних засобів, що направлені на виключення можливості виникнення пожежі. Вона повинна розроблятися на кожному конкретному об’єкті з розрахунку, що нормативна ймовірність виникнення пожежі приймається рівною не більше 0,000001 в рік з розрахунку на окремий пожежонебезпечний елемент даного об’єкта.

Система протипожежного захисту – комплекс організаційних заходів та технічних засобів, що направлені на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріального збитку від неї. Система протипожежного захисту повинна розроблятися на кожному конкретному об’єкті з розрахунку, що нормативна ймовірність впливу небезпечних факторів на людей приймається рівною не більше 0,000001 в рік з розрахунку на окрему людину.

Пожежна безпека об’єкта повинна бути забезпечена як в робочому стані, так і у випадках виникнення аварійної ситуації.

Для визначення відповідності стану пожежної безпеки виробництва нормативним вимогам необхідно провести дослідження пожежної небезпеки даного виробництва, визначити заходи захисту з урахуванням сукупності всіх факторів, що впливають на виникнення та розвиток пожежі.

Дослідження пожежної небезпеки технологічних процесів виробництв включає наступні етапи:

    • визначення пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів, що обертаються на виробництві;

    • дослідження небезпеки виникнення пожежі;

    • дослідження небезпеки її поширення;

    • визначення можливого матеріального збитку;

    • дослідження небезпеки для життя людей.

Визначення пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів, що обертаються на виробництві, починають з встановлення основних показників їх пожежної небезпеки (горючості, температури спалахування, температури само спалахування, температури спалаху, нижньої та верхньої температурних меж поширення полум’я, нижньої та верхньої концентраційних меж поширення полум’я тощо), а також з визначення їх фізико-хімічних властивостей, що впливають на умови виникнення та розвитку пожежі (тиску, температури).

Відомості про пожежну небезпеку тих чи інших матеріалів звичайно одержують із відповідних нормативних документів на речовини та матеріали, а також з довідників та інших інформаційних джерел. Якщо ж дані про властивості якого-небудь матеріалу відсутні, їх можна визначити розрахунком або експериментально за стандартними методиками [2].

При вивченні характеристик пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів, що обертаються в технологічних процесах виробництв, необхідно визначити, яким чином вони розподіляються на різних ділянках даного виробництва.

Дослідження небезпеки виникнення пожежі складається з встановлення можливості одночасної появи на виробництві трьох компонентів: горючого матеріалу, окисника та джерела запалювання.

У більшості випадків на виробництвах окисником є кисень повітря з навколишнього середовища. Можливість його контакту з горючою речовиною залежить від ступеня герметичності технологічного обладнання. Джерела запалювання на виробництві можуть бути технологічними, природними (наприклад, удар блискавки) або як наслідок необережне поводження людей з вогнем.

При дослідженні небезпеки виникнення пожежі необхідно встановити: можливість утворення горючого середовища усередині обладнання за умов його нормальної роботи, в періоди пуску та зупинки; можливість утворення горючого середовища в приміщеннях та на відкритих майданчиках при виході горючих речовин з нормально працюючого обладнання; можливість пошкодження обладнання з виходом з нього горючих речовин та утворенням горючого середовища в приміщеннях і на відкритих майданчиках; можливість появи та контакту з горючим середовищем джерел запалювання.

Дослідження небезпеки поширення пожежі полягає в установленні можливих розмірів різних зон пожежі (зони горіння, зони випромінювання, зони задимлення, зони вибуху), дія яких може призвести до тяжких наслідків: людських жертв та матеріального збитку. Вихідними даними для розрахунку розмірів зон пожежі є, по-перше, місця найбільш ймовірного виникнення пожежі від технологічних причин; по-друге, місця виникнення пожежі від природного джерела запалювання; по-третє, місця виникнення пожежі через необережне поводження з вогнем. За великої площі виробничої ділянки необхідно розглянути розвиток пожежі з декількох вихідних пунктів, враховуючи конкретні особливості виробництва (різні приміщення, різні ділянки, різну концентрацію матеріалів, цінностей тощо).

Можливі шляхи поширення пожежі - це перш за все горючі матеріали, які відкрито зберігаються та відкрито обробляються, транспортні комунікації, технологічне обладнання, матеріали (рідини), що розтікаються, а також вибухова хвиля. В розрахунках поширення пожежі необхідно виходити з умов максимального перевантаження виробництва горючими матеріалами, а на виробництві з герметичним обладнанням – з можливої аварійної ситуації, коли серйозно пошкоджено технологічне обладнання з виходом горючих речовин в приміщення або на відкритий майданчик. Зона вибуху пароповітряної суміші, яка утворюється усередині виробничого приміщення, може бути прийнята рівною площі приміщення. Розрахунки зон вибухів, що виникають усередині технологічного обладнання, детонаційних вибухів та вибухів вибухових речовин виконують спеціальними методами.

Для визначення можливого матеріального збитку виходять перш за все з того, що основна частка матеріального збитку від пожеж на виробництві приходиться на технологічне обладнання, технологічні матеріали та готову продукцію.

Характер матеріального збитку в різних зонах пожежі різний. В зоні горіння – це згорання матеріалів, втрата обладнанням механічної міцності через надмірний перегрів; в зоні випромінювання – надмірний перегрів обладнання та матеріалів, втрата ними механічної міцності або інших цінних властивостей; в зоні задимлення – шкідливий вплив продуктів згоряння на обладнання та матеріали; в зоні вибуху – руйнування обладнання від впливу вибухової хвилі або обвалення будівельних конструкцій після вибуху.

Дослідження небезпеки для життя людей полягає в тому, щоб з врахуванням розміщення, кількості та службових функцій людей установити небезпечні фактори, які впливають на людей, оцінити можливість виходу людей з небезпечної зони або оцінити можливість захисту людей від дії небезпечних факторів пожежі на робочих місцях. Необхідно детально проаналізувати можливі причини загибелі людей в різних зонах пожежі. В зоні горіння – це згорання або перегрів людини; в зоні випромінювання – також перегрів людини; в зоні задимлення – задуха від недостатку кисню, вдихання токсичних продуктів горіння, втрата видимості; в зоні вибуху – тяжкі тілесні ушкодження від удару вибухової хвилі, обвалення конструкцій та розлітання уламків.

Загроза для життя людей та заходи захисту від цієї загрози повинні бути досліджені незалежно від кількості людей, які обслуговують дане виробництво. Повинна бути розрахована ймовірність впливу небезпечних факторів пожежі на кожну людину. Кількість людей необхідно враховувати у заходах захисту, що передбачаються: ширині шляхів евакуації, способах евакуації, розмірах захисних кабін тощо.

Для зручності при дослідженні пожежної небезпеки виробництва можна користуватися наступною методикою.

Методика аналізу пожежної небезпеки виробництва.

1. Вивчення сутності технологічного процесу (режиму роботи обладнання, параметрів процесу тощо).

2. Дослідження фізико-хімічних та пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що обертаються в технологічному процесі, та їх кількості.

3. Аналіз можливості утворення горючого середовища:

а) за нормальних умов роботи технологічного обладнання;

б) при пошкодженнях і аваріях.

4. Аналіз можливості виникнення в горючому середовищі джерела запалювання.

5. Аналіз умов та шляхів поширення пожежі на випадок її виникнення.

6. Аналіз причин, що утруднюють евакуацію людей і матеріальних цінностей при пожежі та гасіння самої пожежі.

Більш глибоко дослідження пожежної безпеки технологічних процесів та апаратів проведено в наступних главах даного посібника.

 

Контрольні питання

1. Дати визначення понять: “технологія”, “технологічний процес”, “технологічна система”, “технологічний об’єкт”, “технологічний блок”.

2. Назвати ознаки, за якими класифікуються технологічні процеси.

3. Джерела інформації про технологічні процеси виробництв.

4. Технологічний регламент та його склад.

5. Чим відрізняється повна технологічна схема від принципової?

6. Для чого фахівцю пожежної безпеки необхідні відомості про технологію виробництва?

7. Назвати основні напрямки дослідження пожежної небезпеки технологічних процесів виробництв.

8. Розкрити сутність системи забезпечення пожежної безпеки об’єктів.

« 1.1.3 Методика вивчення технологічних процесів виробництвГЛАВА 2. ОЦІНКА ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕКИ СЕРЕДОВИЩА УСЕРЕДИНІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ »


© 2004 Академя гражданской защиты Украины