Проведення пожежно-технічної експертизи (ПТЕ) проектів промислових та інших об'єктів є нормативно-технічною роботою Державного пожежного нагляду (ДПН). Практичні робітники пожежної охорони повинні вміти проводити пожежно-технічну експертизу всіх частин проекту, у тому числі електротехнічної.
Нормативно-технічна робота - здійснення держпожнагляду, з метою контролю за виконанням діючих протипожежних вимог норм та правил при проектуванні, будівництві, реконструкції, розширенні та технічному переоснащенні об'єктів, реставрації та капітальному ремонті, удосконалення роботи із запобігання і гасіння пожеж на новобудовах, а також розробка нормативних документів з питань пожежної безпеки.
Проектно-кошторисна документація, у тому числі й на типові проекти, що прив'язуються, до початку будівництва, реконструкції, розширення, технічного переоснащення будинків і споруджень всіх об'єктів на території, що обслуговується, підлягає експертизі (перевірці) повноти і відповідності виконання протипожежних вимог будівельних норм і правил. Також експертиза може проводитися за вимогою судових органів.
Експертиза проектної документації повинна проводитися згідно з постановою КМУ від 17.08.98 №1308 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи". Експертизі підлягають усі розділи проекту. За необхідності можуть бути затребувані розрахункові дані.
Органи ДПН розглядають, як правило, робочі проекти, що оформлені у встановленому порядку, підписані авторами і мають номери. За результатами експертизи проектної та іншої документації оформляється висновок, що підписується начальником органу ДПН і безпосереднім виконавцем експертизи. За результатами контролю проектно-кошторисної документації готується припис, що вручається генпроектній організації.
Протипожежні заходи у висновках і розпорядженнях повинні бути чітко викладені з посиланнями на відповідні вимоги норм і правил. За необхідності в експертний висновок і розпорядження можуть включатися рекомендації щодо посилення протипожежної безпеки об'єкта.
Поміток (записів, штампів) на кресленнях робити не можна, стосовно них готується письмова відповідь.
Проекти та інша документація на експертизу подаються до їх затвердження. На експертизу проект подається замовником проекту разом з заявкою, у якій указується гарантування оплати за проведення експертизи. Експертиза проектів на нове будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення будинків і споруджень, що проводиться за державний рахунок або місцевий бюджет, виконується безкоштовно. Термін проведення державної експертизи - не більше 30 діб, а для комплексу будинків і споруджень - не більше 45 діб. Замовник, що почав будівництво або реконструкцію без проведення експертизи, відповідає відповідно до чинного законодавства. При незгоді замовника з результатами експертизи можливе опротестування її в місячний термін (вищому органу ДПН, суду або органу, що затвердив нормативний акт пожежної безпеки).
Загонам, частинам та іншим підрозділам пожежної охорони, що виконують функції Держпожнагляду (місцеві органи ДПН), не дається дозвіл на узгодження проектних рішень, на які не встановлені норми і правила пожежної безпеки. Вони погоджуються з вищим органом ДПН.
При складанні висновків за результатами експертизи необхідно враховувати наступне:
1) запропоновані заходи слід викладати коротко, чітко, з обгрунтуванням вимог норм проектування, а їх зміст повинен виключати неоднозначне тлумачення при виконанні;
2) у висновках необхідно вказувати вимоги щодо виконання норм проектування, а не спосіб їх виконання;
3) протипожежні заходи, передбачені нормами проектування, викладаються з використанням слів «повинно бути», «необхідно», «випливає»;
4) протипожежні заходи, не передбачені нормами проектування, викладаються з використанням слів «рекомендується», «доцільно».
Пожежно-технічна експертиза може бути:
- комплексною державною - при розгляді всіх частин проекту;
- вибірковою - при розгляді якоїсь частини проекту (наприклад, електротехнічної).
Електротехнічна частина проекту звичайно складається з таких основних документів:
- пояснювальної записки;
- специфікації на силове та освітлювальне обладнання, блискавкозахист;
- креслення з планами силового та освітлювального електроустаткування;
- схем і креслень блискавкозахисту;
- функціональних і принципових електричних схем;
- розрахункових таблиць силових і освітлювальних мереж;
- розрахункових таблиць блискавкозахисту.
Щоб прочитати схему або креслення, слід знати умовні позначення. При складанні електричних схем і креслень використовують Держстандарти, що входять в Єдину систему конструкторської документації (ЄСКД).
Розглянемо приблизну загальну методику вивчення електротехнічних креслень:
1) ознайомитися зі змістом пояснювальної записки до електротехнічної частини проекту. Звичайно в ній приводяться загальні відомості з електропостачання, характеристика силового та освітлювального електроустаткування, заземлення, характер виробничого приміщення.
2) відповідно до кутового штампа підібрати по поверхові плани, креслення розташування силового та освітлювального електрообладнання;
3) встановити місця розташування джерел живлення, вводів у будинок, розподільчих щитів;
4) розглянути електричні мережі окремих розподільчих щитів і приєднаних до них електроспоживачів;
5) проаналізувати елементи захисного заземлення;
6) проаналізувати елементи блискавкозахисту.
Звичайно потрібно більш докладне ознайомлення з апаратами управління і захисту електродвигунів. У цьому випадку звертаються до розрахунково-монтажної таблиці. Дані про проводи і кабелі уточнюються за допомогою кабельного журналу.
Метою експертизи електротехнічної частини проекту є перевірка правильності вибору електричного обладнання для виробничого приміщення відповідно до умов навколишнього середовища. Вибір електричного обладнання, як правило, повинен супроводжуватися виконанням перевірочних розрахунків і посиланнями на нормативну і довідкову літературу. Правильно обране електричне обладнання повинно знизити до нормативної величини ймовірність виникнення джерела запалювання електричного походження (не більше 10-6 у рік).
При проведенні експертизи слід враховувати діючі накази і нормативні документи, що регламентують проектування.
Етапи проведення експертизи:
- підготування (вивчення нормативної літератури);
- власне експертиза;
- розробка організаційних рішень за результатами експертизи і оформлення документів.
Власне експертиза електротехнічної частини проекту виконується, як правило, у певній послідовності.
Перед виконанням експертизи необхідно з'ясувати вибухову і пожежну небезпеку технологічного процесу. Далі на основі аналізу фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів, що використовуються в технологічному процесі, визначити й обгрунтувати клас зони в приміщенні, у місцях розташування вентиляторів і інших електроустановок.
Виходячи з класу зони в приміщенні, визначити ступінь захисту оболонок електродвигунів, магнітних пускачів, кнопок управління, апаратів захисту, марку проводів (кабелів) і способи їх прокладки (силова мережа). Виконати перевірочний розрахунок площі перерізу жил провідників, розрахунок номінальних параметрів апаратів захисту і магнітних пускачів. Для виконання перевірочного розрахунку мережі і апаратів захисту необхідно вибрати такі дані:
- номінальну потужність споживача;
- номінальну напругу мережі;
- номінальні параметри апаратів захисту;
- переріз жил проводів (кабелів) і їх марку;
- кількість споживачів, підключених від даного розподільчого щита і потужність кожного з них;
- кратність пускових струмів електродвигунів;
- клас зони приміщення, у якому розташована електромережа.
Знову ж, виходячи з класу зони в приміщенні, визначити ступінь захисту оболонок світильників, відгалужувальних (з’єднувальних) коробок, шаф управління, апаратів захисту, марку проводів і кабелів (освітлювальна мережа). Вибрати спосіб прокладки проводів (кабелів). Виконати розрахунок площі перерізу жил провідників і номінальних параметрів апаратів захисту. Перевірити правильність вибору апаратів захисту за умовами надійного відключення струму короткого замикання наприкінці групи, що захищається.
Перевірити наявність заходів щодо захисту від розрядів статичної електрики. Основним захисним заходом є заземлення. Заземлення також важливо з погляду електробезпеки. Тому слід виконати перевірочний розрахунок заземлювача.
Для виконання перевірочного розрахунку заземлення необхідно зібрати такі дані:
- питомий опір грунту, марка провідника, з якого виготовлені вертикальні і горизонтальні електроди, нормативний опір заземлюючого пристрою, що визначається в залежності від типу електричної мережі та її номінальної напруги;
- конструкція контуру заземлення (замкнутий або рядний).
Останній етап експертизи електротехнічної частини проекту – розрахунок блискавкозахисту. Необхідно перевірити наявність блискавкозахисту і розрахувати зони захисту блискавкоприймачів. Для розрахунку блискавкозахисту визначаються:
- категорія об'єкта за блискавкозахистом, дані про існуючі блискавкозахисні пристрої;
- параметри пристроїв блискавкозахисту, які заземлюють;
- місця розташування блискавкоприймачів.
Основним методом проведення експертизи є порівняння наявного в проекті технічного рішення по електроустановках і блискавкозахисту з необхідним за нормативними документами. Порівняння проектного рішення з необхідним за нормами, подане у виді числової рівності, може бути названо умовою безпеки.
Наприклад, умова безпеки для апаратів захисту мережі від перевантажень і коротких замикань може бути подана в такому виді:
,
де 
- час спрацьовування АЗ, сек;
- час нагрівання ізоляції до критичної температури.
Правильність вибору перерізу провідників мережі може бути визначена шляхом порівняння їх перерізу, передбаченого проектом, з перерізом, передбаченим нормами:
.
Правильність вибору необхідної висоти блискавковідводу може бути визначена шляхом порівняння цього показника, передбаченого проектом, з висотою, обумовленою розрахунком за нормативною методикою:
.
При виконанні ПТЕ необхідно дотримуватись принципів послідовності, автономності і роздільності.
Під послідовністю ПТЕ розуміють необхідність того, щоб кожний попередній етап експертизи був підготовчим для наступного. Так, ПТЕ електротехнічної частини проекту неможлива без попереднього вивчення технологічного процесу даного виробництва, пожежонебезпечних властивостей речовин, що обертаються в даному технологічному процесі та ін. ПТЕ блискавкозахисту потребує попереднього визначення категорії об'єкта, класу зони приміщення, інтенсивності грозової діяльності в даній місцевості, очікуваної кількості уражень об'єкта блискавкою на рік (у результаті необхідно визначити категорію блискавкозахисту і тип зони захисту блискавкоприймача).
Під автономністю ПТЕ розуміється необхідність враховувати комплексне розміщення технологічних процесів в одному приміщенні, коли кожний з них може мати різноманітну пожежну небезпеку і відноситися до різних категорій, відповідно до ОНТП 24-86 і зон різних класів за ПБЕ. Тому необхідно проводити ПТЕ для кожної з цих ділянок окремо.
Принцип роздільності ПТЕ припускає «розчленування» аналізованої частини проекту, наприклад, електротехнічної, на елементи, що далі вже не діляться. Припустимо, силове електрообладнання можна “розділити” на мережу, електродвигуни, апарати управління, шафи (ящики). Захисне заземлення - на провідники, що заземлюють, самі заземлювачі. Блискавкозахисні пристрої можна розділити на пристрої захисту від прямих ударів блискавок, вторинних впливів і від заносу високих потенціалів.
Звичайно проводиться експертиза не всієї електротехнічної частини проекту, а найбільш важливих у протипожежному відношенні її елементів. Так, принципові схеми електричних мереж підприємств і споруд у цілому органи ДПН не розглядають. Проекти внутрішніх електромереж розглядають у частині відповідності типів і марок проводів, способів їх прокладки, електродвигунів, світильників, апаратів, розподільчих щитів класу зони приміщення, характеру і властивостям навколишнього середовища, обумовленим проектною організацією.
| « Глава 11. Нагляд за забезпеченням пожежної безпеки під час проектування та експлуатації електроустановок. | 11.2 Пожежно-технічне обстеження електрообладнання. » |