Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках

11.2 Пожежно-технічне обстеження електрообладнання.


 З кожним роком проведення пожежно-технічного обстеження стає все більш складним. Більшість робітників ДПН виявилися непідготовленими до роботи в нових економічних умовах. Старі методи роботи не ефективні. Потрібні нові, нестандартні підходи до рішення проблем пожежної безпеки. Заборонні санкції повинні усе більше поступатися пошуку разом з керівниками і спеціалістами об'єктів  компромісних рішень, що випливають з конкретних умов. При цьому максимально повинні використовуватися пожежно-технічні знання і практичний досвід.

Для того, щоб грамотно проводити профілактичну роботу щодо запобігання пожеж, вміти встановлювати порушення в улаштуванні і при експлуатації електроустановок і електромереж, а також приймати вірне рішення, державний інспектор з пожежного нагляду повинен мати глибокі і міцні знання про будову, принципи роботи і пожежну небезпеку   електроустановок, а також мати практичні навички виявлення пожежонебезпечних явищ, навички в розробці протипожежних заходів і в проведенні агітаційно-роз'яснювальної роботи.

За безпечну експлуатацію електрогосподарства відповідають керівники підприємств або господарств, а контроль над ними в цій частині покладається на Держенергонагляд. органи Держпожнагляду виконують загальні функції.

Функції нагляду можна успішно виконати лише в тому випадку, якщо добре відома методика проведення пожежно-технічного обстеження.

Пожежно-технічні обстеження (ПТО) проводяться з метою здійснення контролю за виконанням вимог пожежної безпеки, встановлених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами (стандартами, нормами, правилами, положеннями, інструкціями тощо).

Всі об'єкти, незалежно від організаційних форм власності, відповідно до рівня пожежної небезпеки, поділяються на об'єкти І і ІІ групи.

До об'єктів І групи належать промислові та складські об'єкти категорії "А" та "Б" за вибухопожежною небезпекою, об'єкти з масовим перебуванням людей, житлові будинки підвищеної поверховості та інші об'єкти, що визначені Переліком об'єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежної небезпеки. ПТО цих об'єктів проводиться щорічно.

Найбільш важливі пожежонебезпечні об'єкти, перелік та терміни яких затверджуються керівником територіального органу ДПН, можуть обстежуватись бригадним чи груповим методом.

До об'єктів ІІ групи належать усі державні, відомчі та кооперативні житлові будинки до 9-ти поверхів включно, дачні, садівницькі, гаражні кооперативні, невеликі селянські (фермерські) господарства, де не використовуються наймані працівники, та інші дрібні об'єкти, які не увійшли в І групу. ПТО цих об'єктів проводиться один раз на три роки закріпленими за ними державними інспекторами.

З метою контролю за виконанням рішень (приписів, постанов) уповноважених осіб органів ДПН, а також з урахуванням сезонності, особливостей об'єктів, обстановки з пожежами, вибіркової перевірки працездатності автоматичних систем виявлення та гасіння пожеж, можуть проводитися контрольні (цільові) перевірки.

На об'єктах з цілодобовим перебуванням людей проводяться нічні перевірки з періодичністю, встановленою територіальним або місцевим органом ДПН.

Позапланові перевірки, в тому числі контрольні (цільові), дотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог пожежної безпеки не проводяться, якщо суб'єкт підприємницької діяльності уклав договір страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди.

Пожежно-технічні обстеження та перевірки об'єктів проводяться за участю керівників (власників) підприємств, установ, організацій або виділених ними представників, яким повинно бути своєчасно повідомлено про дату його проведення. Про майбутнє обстеження сільських населених пунктів повідомляються місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Обстеження суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється за письмовим розпорядженням керівника (заступника керівника) відповідного органу ДПН з попереднім повідомленням керівнику (власнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення.

У разі звернення керівника  (власника) підприємства, установи та організації органи ДПН проводять експертизу протипожежного стану об'єкта, за результатами якої складається експертний висновок. Експертиза протипожежного стану об'єкта проводиться також у разі отримання заяви про одержання дозволу на початок роботи, відповідно до діючих нормативних актів з цього питання. Дозволи на початок роботи видаються центральним, територіальним та місцевим органами ДПН. У цих випадках планові ПТО в поточному році не проводяться.

Перед проведенням ПТО державний інспектор повинен ознайомитися з технічною документацією і довідковою літературою, яка характеризує пожежну небезпеку об'єкта, з матеріалами про пожежі і приписами за попередні обстеження та матеріалами контрольних перевірок, відповідними правилами пожежної безпеки, які мають відношення до даного об'єкта.

При пожежно-технічному обстеженні огляду підлягають: територія об'єкта, будинки, споруди та установки, в тому числі й ті, що знаходяться у стадії будівництва і реконструкції, стан під'їзних шляхів, забезпеченість і технічний стан пожежної техніки, наявність і працездатність автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, засобів зв'язку, стан і надійність функціонування зовнішнього і внутрішнього протипожежного водопостачання тощо.

Пожежно-технічне обстеження електроустаткування є складовою частиною загального обстеження і проводиться одночасно з загальним пожежно-технічним обстеженням промислового об'єкта, житлових або громадських будинків. Обстеженням електроустановок переслідуються такі цілі :

- визначити технічний стан електрогосподарства в цілому та окремих його вузлів;

- виявити найбільш пожежонебезпечні місця і характерні ознаки небезпечних теплових проявів електричної енергії;

- на основі аналізу пожежної небезпеки визначити і запропонувати протипожежні заходи щодо безпечного улаштування та експлуатації мереж і електроустановок;

- установити відповідний порядок поводження робітників та службовців, що обслуговують електроприлади, машини і агрегати. 

На кожний об'єкт заводиться окрема  наглядова справа, у якій зберігаються документи і матеріали переписки з питань пожежної безпеки, в тому числі матеріали перевірок орендарів та підприємців, які розміщуються на об'єкті. У сільських районах наглядові справи можуть вестись по сільрадах. У житловому секторі наглядові справи ведуться по житлових організаціях або на дільницях. Керівник органу ДПН зобов'язаний не менше одного разу на рік переглядати наглядові справи і робити письмові відмітки щодо їх ведення та якості нагляду.

Однією з похибок у роботі органів ДПН є низька якість пожежно-технічних обстежень, у процесі котрих багато уваги приділяється питанням режимного характеру, а найважливіші заходи, засновані на глибокому знанні технологічних процесів, законів електротехніки і пожежної профілактики,  залишаються  поза  увагою.

Як правило, багато пожежонебезпечних недоліків є в електроустановках об'єктів. Тому електроустаткування об'єкта при ПТО потребує найбільшої уваги пожежних. Але, оскільки  розібратися в складному електрогосподарстві об'єкта одному інспектору складно, то потрібна допомога спеціалістів-електриків.

ПТО може бути повноцінним тільки тоді, коли до участі в ньому притягнуті інженерно-технічні робітники підприємства, коли в ході пожежно-технічного обстеження ведеться роз'яснювальна робота з правил пожежної безпеки.

Кваліфіковане ПТО повинно дати керівнику об'єкта повну картину протипожежного стану об'єкта, переконати його в доцільності  продиктованих заходів, забезпечити приведення об'єкта в пожежобезпечний стан.

Умовно обстеження можна розбити на три етапи:

1) підготування до обстеження і його організація;

2) безпосереднє обстеження;

3) аналіз результатів обстеження, оформлення документів і контроль за виконанням  запропонованих заходів.

Старанно проведена підготовча робота багато в чому забезпечує успішне проведення ПТО. Підготування до обстеження проводиться як у пожежній частині, так і на об'єкті. У пожежній частині необхідно:

1. Ознайомитися з наглядовою справою на об'єкт. Уточнити ким, коли обстежувався об'єкт, які були запропоновані заходи, які ділянки припинялися або закривалися, які були пожежі й аварії, пов'язані з експлуатацією електроустаткування.

2. Вивчити та уточнити пожежну небезпеку технологічного процесу і основні протипожежні заходи, що пропонувалися.

3.  Підібрати і вивчити основні нормативні документи, накази, рішення місцевих органів з питань пожежної безпеки тощо.

Необхідно пам'ятати, що вимоги нормативних документів повною мірою розповсюджуються на електроустановки об’єктів,  що проектуються, реконструюються, і діючих об'єктів.

На промисловому об'єкті державний інспектор повинен:

1. Уточнити клас пожежонебезпечної і вибухонебезпечної зони в кожному приміщенні (на підставі вивчення технологічного процесу, фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів).

2. Ознайомитися з актами Держенергонагляду, протоколами виміру опору ізоляції проводів, кабелів і електричних машин, заземлювачів захисного заземлення і блискавкозахисту.

3. Уточнити систему електропостачання підприємства (за проектом, кресленням або усно у головного енергетика).

4. Ознайомитися з порядком експлуатації освітлювальних, силових і електротермічних установок і апаратів.

5. Вивчити: накази керівника об'єкта, що визначають терміни планово-попереджувальних ремонтів, ревізій, оглядів електроустаткування; плани роботи пожежно-технічної комісії об'єкта, журнал урахування аварій, ремонту і роботи електроустаткування (особливо вибухозахищеного).

Особливо старанно слід вивчити матеріали при підготуванні до обстеження, що проводиться вперше (при  пуску об'єкта або реконструкції).

Вся підготовча робота завершується створенням комісії, у склад якої входять представник органу ДПН, спеціалісти, відповідальні за енергопостачання об'єкта, призначені керівником. Також можуть бути залучені представник енергонагляду району або міста, адміністрації тощо.

Методика пожежно-технічного обстеження електроустановок передбачає з'ясовування таких питань:

- в якій послідовності необхідно обстежити електроустановки;

- що підлягає обстеженню і на які частини електроустановок необхідно звернути основну увагу;

- як з'ясовувати недоліки і як записувати їх;

- як сформулювати протипожежні заходи (пропозиції);

- як оформити документи за результатами пожежно-техніч-ного обстеження електроустановок.

Порядок ПТО електроустановок визначається на місці державними інспекторами з пожежного нагляду разом з енергетиком і іншими представниками об'єкта. Порядок ПТО може бути:

- за ходом технологічного процесу;

- за  розташуванням  будинків;

- за схемою надходження електроенергії до споживачів.

ДПН робить пожежно-технічні обстеження електроустановок напругою до 1000 В у частині відповідності їх за виконанням і монтажом класу зони приміщення, а також їх пожежної безпеки при експлуатації.

Пожежно-технічному обстеженню підлягають розподільні пристрої (щити, шафи, щитки), внутрішні мережі і споживачі (світильники, нагрівальні прилади, електродвигуни, пуско-регулююча апаратура тощо), пристрої захисту від розрядів статичної електрики, зовнішні мережі і споживачі, блискавкозахист.

Особлива увага приділяється об'єктам з масовим перебуванням людей (театри, кінотеатри, клуби, дитячі сади, яслі, школи, лікарні і т.д.), промисловим підприємствам з підвищеною пожежною небезпекою (приміщення з пожежо-вибухонебезпечними зонами), торговим і складським приміщенням, тваринницьким будинкам. На цих об'єктах державний інспектор з пожежного нагляду повинен обов'язково обстежити всі ділянки електромереж і всі електричні споживачі. У інших же приміщеннях і будинках обстежуються електроустановки лише вибірково, у тих характерних місцях, де може бути допущений неправильний монтаж або експлуатація їх.

Основним методом обстеження є метод порівняння фактичного виконання або монтажу електроустаткування з необхідним, відповідно до нормативних документів.

При проведенні ПТО електроустановок державний інспектор повинен використовувати різноманітні способи обстеження і виявлення похибок:

- візуальний (зовнішній огляд для визначення виконання, монтажу, протипожежного стану електроустановок);

- доторканням (з дотриманням правил техніки безпеки) - для визначення справності заземлення, ступеня нагрівання електроустановок тощо;

- перевірочний розрахунок - для підрахунку навантаження і перевірки правильності обраного перерізу проводів, номінальних струмів плавких вставок запобіжників тощо;

- перевірка за документацією - застосовується для перевірки фактичного опору заземлювача, опору ізоляції мережі та електроустановок;

-  перевірочні випробування - застосовуються при перевірці електронагрівальних приладів тощо.

Успішне використання цих способів підвищує якість ПТО електроустановок.

Проводячи обстеження, державний інспектор розглядає такі питання:

Для  розподільчих пристроїв (силових і освітлювальних щитів).

Зовнішнім оглядом перевіряють: відповідність типу кожуха щита класу зони в приміщенні, наявність підходів до щитів, чи заперті дверцята щитів на замок, наявність необхідних позначень на кожусі, чи є схеми розподілу електроенергії, чи захищений металевий корпус від корозії і чи є його заземлення, чи справна арматура на панелях щитів, чи правильно зроблені з'єднання та закінцевання проводів, чи немає нестандартних запобіжників.

Для  електропроводок з арматурою.

Зовнішнім оглядом перевіряють відповідність марки проводу і способу прокладки умовам навколишнього середовища, як виконане з'єднання проводів між собою, перетинання їх, проходи через стіни, перегородки, перекриття, чи правильно виконаний монтаж вимикачів, розеток, справність і відповідність їх навколишньому середовищу, відповідність виконання світильників і їх монтажу вимогам діючих нормативних документів, як виконаний ввід проводів у світильники, як здійснений підвіс світильників, чи є знаки вибухозахисту на вибухозахищених світильниках, чи є аварійне освітлення, його стан.

Для  електродвигунів і  пускорегулюючих апаратів.

Зовнішнім оглядом перевіряють відповідність типу двигуна, магнітних пускачів, кнопок керування класу зони, а у вибухонебезпечних зонах - категорії і групі вибухонебезпечної суміші, як виконаний ввід проводів в електродвигуни і апарати,  чи є заземлення їх металевих корпусів, чи є захист двигунів від струмів короткого замикання і, за необхідності, від струмів перевантаження і чи правильно вони обрані, чи правильно обрані магнітні пускачі за розміром, чи відповідає тип і нагрівальний елемент номінальному струму двигуна та інш.

Для  захисту від розрядів статичної електрики.

З'ясувати необхідність захисту від розрядів статичної електрики і, якщо необхідно, встановити місця створення і накопичення заряду, чи заземлені металеві ємності, трубопроводи, технологічні апарати, наконечники, чи справні провідники, що заземлюють, чи є перемички у фланцевих з'єднаннях трубопроводів, чи проводиться  нейтралізація зарядів статичної електрики.

Для  зовнішніх електромереж і вводів.

Визначити відстань між проводами, від проводів до поверхні землі,  чи немає зовнішньої проводки по дахах житлових, суспільних будинків; чи не проходять повітряні лінії над дахами з горючих матеріалів або поблизу складування горючих матеріалів. По вводах у будинок визначають, як вони виконані: через стіну або дах (якщо через дах, то яка відстань між проводами та ізоляторами, а також від проводів до виступаючих частин будинку).

Для  блискавкозахисту.

З'ясовують необхідність блискавкозахисту. Якщо блискавкозахист потрібний і відсутній, то вимагати  його  улаштування. За наявності блискавкозахисту перевірити стан всіх елементів і правильність монтажу. З'ясувати,  чи є захист від вторинних впливів блискавки і як він виконаний. Розрахунком перевіряють відповідність висоти блискавкоприймачів для захисту будинку.

При з'ясовуванні всіх цих питань інспектор веде чорнові записи, де записує всі необхідні дані і недоліки. Всі записи повинні бути чіткими і ясними. Що стосується запису недоліків, то їх треба записувати так, щоб було ясно, - де і який є недолік.

При проведенні ПТО електроустаткування інспектор повинен суворо додержуватися правил техніки безпеки, тому що частина електроустаткування знаходиться під напругою, є сильно нагріті поверхні і обертові частини електроустановок і технологічного устаткування. Тому ПТО потрібно проводити з енергетиками і технологами, які б відчиняли електроустановки або технологічне устаткування для огляду.

При проведенні обстеження електроустаткування органи ДПН і енергонагляду  повинні інформувати один одного щодо об’єктів, електрогосподарство яких знаходиться в пожежонебезпечному стані, і потребувати усунення запропонованих заходів.

Важливим етапом є оформлення документів за результатами ПТО (письмовий припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки). Запропоновані приписами заходи повинні обгрунтовуватися вимогами нормативних актів.

Припис має два розділи. У перший включаються невиконані заходи з попереднього припису із зазначенням минулих термінів їх виконання. В другий розділ включаються нові запропоновані заходи і терміни їх виконання.

Припис складається в 2-х примірниках. Перший не пізніше 5 робочих днів після закінчення ПТО вручається керівнику об'єкта для виконання, а другий з підписом керівника щодо погодження термінів та одержання залишається в органі ДПН для здійснення контролю.

Припис держпожнагляду підписують державні інспектори, які проводили обстеження. Припис зберігається в наглядовій справі до часу повного його виконання, але не менше 5 років.

Приписи можуть бути оскаржені до вищого органу чи посадової особи держпожнагляду в 10-ти денний термін з дня їх вручення.

При проведенні ПТО в попередньому приписі державний інспектор зобов'язаний зробити відмітки. При виконанні протипожежних заходів напроти кожного з них робиться позначка "виконано", при невиконанні вказуються заходи, які вжиті до винних осіб, та запобіжні заходи.

Проводячи ПТО електроустановок, не треба обмежуватися складанням припису, а треба домагатися усунення виявлених режимних і пожежонебезпечних порушень, проводити бесіди з робітниками, службовцями, надавати допомогу керівникам та інженерно-технічним робітникам у підвищенні пожежно-технічної безпеки об'єкта.

Результати діяльності державного інспектора з пожежного нагляду оцінюються в першу чергу, за числом пожеж і збитків. Якісне проведення ПТО - одна з основних умов попередження пожеж.

Показником якості ПТО є ефективність розроблених протипожежних заходів щодо усунення всіх  пожежонебезпечних недоліків у зазначені терміни.

Питання для самоконтролю за темою "Нагляд за забезпеченням пожежної безпеки під час проектування та експлуатації електроустановок":

1. Нормативно-технічна робота Державного пожежного нагляду.

2. Організаційні питання проведення експертизи проектів.

3. Зміст проектної документації.

4. Мета експертизи електротехнічної частини проекту.

5. Етапи проведення експертизи електротехнічної частини проекту.

6. Методика читання електротехнічних схем і креслень.

7. Основний метод проведення експертизи електротехнічної частини проекту.

8. Умови безпеки.

9. Принципи виконанні експертизи електротехнічної частини проекту.

10. Порядок складання припису за результатами експертизи проектної документації.

11. Порядок узгодження проектних рішень, на які не встановлені норми і правила  пожежної безпеки.

12. Мета ПТО електрообладнання об’єктів.

13. Мета експертизи протипожежного стану об'єкта .

14. Групи об'єктів та періодичність проведення ПТО.

15. Етапи проведення ПТО.

16. Підготування до проведення ПТО.

17. Методика ПТО електрообладнання об'єктів.

18. Порядок ПТО електрообладнання об'єктів.

19. Засоби обстеження і виявлення недоліків.

20. Порядок складання припису за результатами ПТО.

« 11.1 Експертиза електротехнічної частини проекту.Глава 12. Дослідження пожеж від електроустановок. »


© 2006 Академія цивільного захисту України