Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках

12.2 Методика збору вихідних даних щодо визначення причетності електроустановок до виникнення пожежі.

Визначення причини пожежі передбачає насамперед рішення трьох основних питань:

1. З'ясування обстановки, що склалася на місці пожежі до її виникнення.

2. Визначення місця виникнення пожежі.

3. Висування версій про причину пожежі, їх аналіз, виключення і висновки.

Збір матеріалів, фактів і їх дослідження з перерахованих питань проводиться паралельно, особливо на перших етапах розслідування.

Джерелом доказів звичайно служать огляд місця пожежі, пояснення і показання очевидців, свідків, вивчення технічної і службової документації.

Тому для з'ясування причини пожежі велике значення мають збереження обстановки, що склалася на місці пожежі, і речових доказів.

Збереження обстановки, що склалася на місці пожежі. Різні електротехнічні пристрої й установки піддаються під час пожежі сильному ушкодженню. Однак, необхідно мати на увазі, що сліди електричних явищ на різних струмоведучих частинах (проводах, шинах, ножах рубильників, контактах) у більшості випадків залишаються і не знищуються вогнем.

Практика показує, що велика частина слідів і речових доказів знищується під час ліквідації пожежі і при розкритті і розбиранні конструкції, тому огляд місця пожежі найкраще починати за можливістю ще до повної її ліквідації.

Особи, що прибули на пожежу для її розслідування, повинні вжити всіх можливих заходів щодо збереження речових доказів. Для цього найкраще працювати в контакті з керівником гасіння пожежі. При цьому потрібно звернути увагу керівника на необхідність збереження тих чи інших електроустановок.

Огляд місця пожежі. При огляді місця пожежі дуже важливо мати чітке уявлення про схеми електромереж об'єкта, на якому відбулася пожежа.

В усіх випадках до жилих будинків підводиться трифазна мережа напругою 220/380 В. У квартирах здійснюється уведення винятково однієї фази напругою 220 В. Від кожного уведення відходить вертикальна розподільча лінія, від якої через поверхові розподільчі щити йдуть відгалуження для живлення окремих квартир, розташованих на кожному поверсі. Введення в квартиру виконується через груповий розподільчий щит з лічильником.

У громадських будинках застосовується та ж схема енергопостачання. Переважає освітлювальне навантаження. Однак можуть встановлюватися й електродвигуни вентиляторів, насосів, холодильних установок тощо.

Енергопостачання промислових підприємств, як правило, здійснюється від власних цехових підстанцій. Споживачами можуть бути електродвигуни, електротермічні установки, електрохімічні установки, електрозварювальні установки й освітлювальна мережа.

Метою огляду є встановлення зв'язку між картиною пожежі і планом розташування електроустаткування. Порядок огляду пропонується наступний:

1) переконатися у відсутності напруги в мережі;

2) огляд електроустановок повинен проводитися паралельно з оглядом місця пожежі. У протоколі огляду фіксується як стан електричних установок, так і наслідки пожежі взагалі;

3) перед початком огляду або одночасно з ним доцільно ознайомитися зі схемами електричних мереж об'єкта і планами розташування електроустаткування. Знання схем дозволяє чітко визначити місце розміщення певного обладнання. Якщо схеми відсутні, то можна скористатися опитуванням осіб, що знають електрогосподарство об'єкта, або проводили огляд раніше. Також можливо орієнтуватися по трасах електропроводок, але це значно складніше. У ході огляду слід встановити, чи не знаходилася у приміщенні мережа або електроустаткування, що не передбачене проектом;

4) у першу чергу доцільно оглянути всі розподільчі пристрої, групові щитки, запобіжники й інші апарати захисту. Звернути увагу, чи спрацювали апарати захисту;

5) оглянути електроспоживачі (електродвигуни, нагрівальні пристрої, освітлювальні установки і т.д.), електропроводку в зоні осередку пожежі;

6) одночасно з оглядом електроустаткування слід звернути увагу на стан заземлення тих частин установок, що повинні мати його.

Враховуючи, що в більшості випадків сліди теплових проявів електричної енергії містяться на невеликих ділянках і деталях, то огляд місця пожежі повинен проводитися ретельно. Якщо при пожежі знищена майже вся будівля, то огляд слід робити особливо ретельно, розбирати й оглядати усе пожежне сміття.

Якщо ймовірною причиною пожежі є блискавка, то слід з'ясувати наявність слідів блискавки на будівельних конструкціях та електричному обладнанні.

Велике значення має фотографування. Фотознімки окремих ділянок пожежі, прикладені до протоколу огляду, дають можливість зафіксувати первинний стан речових доказів та усього місця пожежі.

У протоколі огляду місця пожежі необхідно відобразити наступну інформацію:

- місце розташування, типи, марки, виконання і зовнішній стан (ступінь ушкодження) усіх електричних виробів і їх залишків:

- номінальні параметри споживачів електроенергії, апаратів захисту і площі перерізу жил провідників;

- стан схованої електропроводки;

- наявність заземлення і занулення електроустаткування, марку і спосіб з'єднання провідників, що заземлюють;

- у якому стані знаходилися всі апарати захисту і керування споживачами, чи включені в електричні розетки вилки споживачів;

- відстань від електричних виробів до горючих матеріалів і конструкцій.

Докладний опис стану електроустаткування, що знаходилося у вогнищі пожежі, дозволить обґрунтовано висунути чи відкинути версії про причетність електроустаткування до виникнення пожежі.

Відбір речових доказів. Основна задача огляду провідників на місці пожежі – це їх відбір для дослідження інструментальними методами. Провідники, що піддаються тепловому впливу пожежі за температур, близьких до температури плавлення металу провідника, можуть бути непридатні для подальших досліджень. Ознаки такого впливу наступні:

- спікання проводів у жилі;

- підвищена крихкість при одному-двох вигинах (не ближче 50 мм від місця оплавлення).

Природа оплавлення провідника (пожежа, КЗ, твердофазна взаємодія металів) попередньо визначається за характером оплавлення, стану ізоляції. Для провідників, оплавлених у результаті теплового впливу пожежі, зона оплавлення має довільну форму. При КЗ оплавлення носить локальний характер, має округлу норму, вид косого зрізу чи кратера. Переріз провідника може змінитися поблизу місця оплавлення на невеликій ділянці. Обвуглювання й оплавлення ізоляції ззовні вказує на зовнішні теплові впливи, тоді як при КЗ і перевантаженнях ізоляція обвуглюється зсередини. Наявність на поверхні провідника газових пор і раковин, що проглядаються за допомогою лупи, характерно для КЗ, що виникли в процесі пожежі. Такі ознаки відсутні в оплавленнях, що утворилися до початку горіння в місці розташування провідника.

При наскрізному пропалюванні металевої оболонки, у якій були укладені проводи, отвори мають різну конструкцію з напливом металу у виді крапель і стовщень по краях пропалу. При КЗ проводів, прокладених у металевих трубах чи метало-рукавах, а також струмопровідних жил броньованих кабелів може виникнути стійка електрична дуга, що за мірою розплавлювання провідника, труби, броні кабеля чи іншої металевої захисної оболонки буде переміщатися уздовж них, залишаючи проплавлені отвори. Це відбувається звичайно при затримці відключення апаратів електрозахисту чи при пробої ізоляції вже під час пожежі, коли металева оболонка нагріта і краще «утримує» електричну дугу.

Множинність оплавлень на різних ділянках не може бути наслідком затримки відключення апарата захисту і роботи мережі в режимі перевантаження з перегрівом і розплавленням (ушкодженням, запаленням) ізоляції в найбільш напружених місцях (наприклад, там, де були одержані порізи при монтажі, ізолюванні тощо).

Температура на пожежах у середньому коливається в межах 800÷1100⁰С. Температура плавлення сталі вище 1400⁰С, міді - 1083⁰С, алюмінію - 660⁰С. Тому сталеві і мідні вироби в умовах пожежі, як правило, не оплавляються. Важко, а часто просто неможливо знайти сліди КЗ на проводах і струмоведучих частинах з алюмінію - при пожежі вони, як правило, розплавляються.

У зв'язку з цим зоровий огляд часто є неефективним методом визначення КЗ в електропроводах з мідними й алюмінієвими жилами. Якщо в результаті огляду згорілого приміщення й аналізу всіх наявних даних про виникнення і протікання пожежі буде встановлений просторово-часовий зв'язок між аварійним режимом електричної мережі і виникненням пожежі, необхідно відібрати речові докази з місця пожежі для їх подальшого дослідження інструментальними методами. Як речові докази можуть бути вилучені:

а) ділянки електропроводки довжиною не менше 0,5 м, що мають зовнішні ознаки, які свідчать про їх причетність до пожежі (здуття, окалина, обвуглювання ізоляції чи зсередини її потемніння, втрата еластичності, на жилах - місцеві кулясті оплавлення). Електропроводка, прокладена в трубі, у якій виявлені локальні пропалювання, вилучається разом з трубою. Знімати проводи слід обережно для того, щоб вони зберегли той стан, у якому знаходилися під час пожежі. Місця вилучення електропроводів указуються на плані приміщення;

б) апарати захисту мережі, змонтовані у згорілому приміщенні. Стан захисної апаратури дозволяє установити наявність короткого замикання. Кожен апарат маркується і на схемі фіксується місце його установки. При знятті автоматичних вимикачів вказується, в якому положенні знаходилися рукоятки. Апарати і пристрої, що не можуть бути вилучені через великі габарити і вагу, але мають сліди оплавлення, необхідно сфотографувати, а на знімках указати місця найбільш характерних оплавлень;

в) комутаційні апарати становлять інтерес, якщо на них є сліди нагрівання або руйнування, оплавлення. Якщо дозволяють умови, їх доцільно вилучити разом із проводами, що підведені.

Пристрої, вилучені з місця пожежі як речові докази, повинні бути акуратно упаковані й опечатані.

Аналіз стану електричної мережі згорілого приміщення до і під час пожежі. Необхідно з'ясувати наступні питання:

1) де виникла пожежа і які електроустановки знаходилися в цьому місці, чи не було іскріння електричних проводів, машин і апаратів, електричних дуг чи інших несправностей, чи не проводилися зварювальні роботи в приміщенні;

2) чи горіло електричне світло; якщо горіло, то коли згасло, чи не було миготіння електричних ламп перед пожежею;

3) чи відчувалися удари електричного струму до пожежі; якщо відчувалися, то при дотику до якого устаткування;

4) у якому стані знаходилися електроустановки - включеному чи виключеному;

5) чи відключалася електрична мережа в момент виявлення пожежі чи її гасіння, хто робив відключення;

6) коли була закінчена робота, хто останній ішов із приміщення, хто виключав прилади і як;

7) які несправності в роботі електроустановок були замічені до пожежі (запах, спрацьовування апаратів захисту тощо);

8) які роботи на електроустановках проводилися до пожежі і хто їх виконував;

9) чи спостерігалися випадки підвищеної напруги в мережі (занадто яскраве горіння ламп, перегоряння їх тощо);

10) яка практика експлуатації електроустаткування на підприємстві (коли включаються і коли виключаються електроустановки, чи використовуються електроустановки для обігріву, як підключаються переносні споживачі тощо);

11) чи мали місце порушення правил експлуатації електроустановок.

« 12.1 Організаційні питання проведення дослідження. 12.3 Загальна характеристика методів визначення причетності КЗ до виникнення пожежі. »