Організація аварійно-рятувальних робіт

ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

6.4.1 Розвідка

На початковому етапі рятувальних робіт організується розвідка зони надзвичайної ситуації. Розвідка проводиться з метою оцінки обстановки та прийняття рішення про проведення рятувальних робіт. В ході розвідки потрібно встановити:

- наявність потерпілих, їх кількість та, по можливості ,стан;

- характер та межі зони руйнувань;

- можливість подальшого руйнування конструкцій;

- причину руйнування;

- наявність небезпечних факторів (вогонь, витікання газу, потрапляння води в завал, наявність обірваних електромереж під напругою тощо) та ступінь їх загрози потерпілим;

- наявність та стан шляхів транспортування потерпілих з небезпечної зони.

Дані розвідки аналізуються керівником, після чого проводиться оцінка обстановки, яка включає в себе наступні питання:

- можливість проведення рятувальних робіт наявними силами та засобами;

- необхідність виклику аварійних служб (газової, комунальної, електричної, охорони порядку, медичної тощо);

- можливі шляхи введення рятувальників на місце проведення рятувальних робіт та шляхи виведення постраждалих з небезпечної зони.

На підставі результатів оцінки обстановки керівник рятувальними роботами приймає рішення про:

- порядок та місця розшуку потерпілих;

- виклик додаткових сил та засобів;

- застосування інженерної техніки;

- порядок проведення аварійно-відновлювальних робіт (відключення пошкоджених комунікацій, ліквідація горіння в завалах, зміцнення або руйнування не стійких конструкцій). Після чого розподіляє зону НС на ділянки та ставить завдання підлеглим підрозділам.

На початковому етапі розвідка зони НС співпадає з розшуком потерпілих. Основним правилом розшуку є розшук ВІД ПРОСТОГО ДО СКЛАДНОГО. Тобто в початковий період розшук ведеться на всій території не глибоко від поверхні завалу в тих місцях, куди можна проникнути без витрати часу на розбирання завалів, в першу чергу, звідки лунає кликання про допомогу. Цей етап пошуку має назву ПОВЕРХНЕВО - ПРОСТОРОВИЙ, на цьому етапі потерпілих потрібно шукати в:

- порожнечах, утворених стінами, що залишилися, та уламками перекриттів на поверхах та в підвалах;

- порожнечах, утворених частинами обладнання та меблів;

- порожнечах під уламками сходових кліток;

- порожнечах навколо зовнішніх стін будівлі;

- різноманітних спорудах зовні будівлі (кювети, приямки, труби та ін).

Після знаходження потерпілого ретельно вивчається обстановка навколо нього: в якому просторовому положенні він знаходиться, стабільний в нього стан чи ні, чи впливають на його тіло уламки та які частини, положення конструкцій навколо нього, стійкість завалу, необхідність та можливість розбирання завалу для проникнення до потерпілого та використання засобів механізації для цього; необхідність та обсяг подання невідкладної медичної допомоги. Після того як потерпілих, які знаходилися неподалік від поверхні завалу, вилучено, рятувальники приступають до розшуку та вилучення потерпілих, які знаходяться в глибині завалів. В першу чергу, потрібно шукати в тих місцях, які мають пріоритет часу, тобто де відбувається горіння або є продукти горіння, де відбувався, або відбувається виток газу, потрапляє вода тощо. Цей етап має назву ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНИХ ОБ’ЄКТІВ РОЗШУКУ.

« 6.4 Тактика проведення аварійно-рятувальних робіт 6.4.2 Методи розшуку потерпілих »