Під час руйнування будинків відбувається перерозподіл навантаження на конструкції, які повністю або частково збереглися. Тому існує загроза їх подальшого руйнування під час проведення аварійно-рятувальних робіт. Для попередження подальшого руйнування конструкції, що загрожують обвалом, заважають пересуванню та веденню рятувальних робіт, укріплюють або руйнують.
Укріпленню підлягають конструкції, які в подальшому можуть бути відновлені. Для тимчасового розкріплення стін можуть застосовуватися розпірки, підкоси, стійки. Для кріплення використовують елементи зруйнованих будинків або заздалегідь приготовлені дерев’яні чи металеві балки, бруси тощо.
Для тимчасового розкріплення стін використовують розпірки та підкоси. Стіни заввишки до 6 м укріплюють одинарними дерев’яними або металевими підкосами рис. 6.33, а при висоті будинків 12 м та більше – подвійними підкосами. Підкоси з допомогою підйомних кранів встановлюють в кожному простінку будинку під кутом 60-700 до горизонту з зовнішньої сторони. Розпірки можна встановлювати поміж нахиленою стіною та стійкою спорудою (стіною, колоною тощо) в середині будинку. Для закріплення використовують елементи зруйнованих будинків у вигляді дерев’яних або металевих балок, брусів, дошок та колод, розміри яких наведені в таблиці 6.5.
Для виграшу часу доцільно використовувати збірно-розбірні закріплюючі елементи, які заготовлюються заздалегідь.
Розпірку можна встановити силами відділення (5 осіб). Порядок виготовлення:
- до кріпильної дошки прибити костиль;
- встановити кріпильну дошку з костилем на стіну, встановити розпірку під кутом 60-700;
- скріпити розпірку з кріпильною дошкою з обох сторін стяжками;
- вибрати ґрунт внизу біля розпірки та перпендикулярно до неї вставити підкладку;
- зафіксувати підкладку від переміщення за допомогою анкерів;
- забити клин між підкладкою та розпіркою.
При виготовленні розпірки потрібно мати на увазі наступне:
- якщо в стіні є виступи то розпірка встановлюється під ними;
- кут між розпіркою та поверхнею землі повинен бути 60-700;
- кут між підкладкою та нижнім краєм розпірки повинен бути 900;
- для підгонки клина в нижній частині розпірки її треба піднімати за допомогою важеля (лома).
Рис.6.33. Розпірка:
1-кріпильна дошка; 2-костиль; 3-стяжка; 4-розпірка; 5-клин; 6-підкладка; 7-анкер.
Таблиця 6.5 Розміри конструкцій розпірки
|
Висота стіни, м. |
Поперечні розміри розпірки см/см. |
Поперечні розміри дошки см/см |
Розміри підкладки см/см |
Розміри стяжки см/см. |
|
4,5 |
10/12 |
24/5 |
24/8 |
10/6 |
|
6,0 |
14/14 |
24/8 |
24/8 |
10/6 |
|
7,5 |
16/16 |
24/8 |
24/8 |
16/10 |
Рис. 6.34. Укріплення перекриттів стійками
Таблиця 6.6 Розміри конструкцій вертикальних стійок
|
Відстань поміж стійками а, см |
Розмір прогонів та підкладок, см/см |
Розмір прямокутних стійок, см/см. |
Діаметр круглих стійок, см. |
|
100 |
16 x 18 |
12 x 12 |
12 |
Для закріплення перекриття вертикальними стійками потрібно одне або два відділення (5-10 осіб). Порядок виготовлення:
- вибрати площадку для встановлення (перевірити її міцність та цілість);
- заміряти висоту стійки та відрізати за розміром;
- заміряти довжину прогонів та підкладок та відрізати за розміром (таблиця 6.6), прогони та підкладки повинні виступати з обох сторін стійки на 1,5 діаметра;
- закріпити прогін до верхньої частини стійок;
- встановити стійки на підкладки;
- розклинити кожну стійку знизу двома клинцями;
- зшити стійки між собою дошками.
Фільм 6.3. Укріплення конструкцій
Для укріплення стін, віконних, дверних прорізів можна використовувати прості (рис. 6.35) або посилені розпірки рис. (6.36). Для виготовлення простої розпірки потрібно одне відділення. Порядок виготовлення:
- відміряти та відрізати за розмірами розпірки та прогони;
- на прогони набити костилі;
- вставити прогони в пройми, між ними вставити розпірки;
- розклинити розпірки
Рис. 6.35. Проста розпірка:
1-прогін; 2-розпірка; 3-клин; 4-костиль
Для виготовлення посиленої розпірки потрібно одне відділення. Порядок виготовлення:
- відміряти та відрізати за розмірами горизонтальну балку та розпірку;
- на дошки для кріплення набити костилі;
- встановити дошки для кріплення та вирівняти нерівності стіни за допомогою додаткових дошок;
- встановити та закріпити на костилях горизонтальну балку;
- встановити розпірку та розклинити;
- скріпити розпірку та горизонтальну балку стяжками з обох сторін;
- кут поміж розпіркою та горизонтальною балкою не повинен перевищувати 450.
Таблиця 6.7 Розміри конструкцій розпірки в залежності від відстані між стінами
|
Відстань між стінами, м |
Розмір горизонтальної балки, см/см. |
Дошки для кріплення, см/см |
Розмір розпірки, см/см. |
|
3 |
12/16 |
18/6 |
12/12 |
|
4,5 |
16/16 |
18/6 |
12/12 |
|
6 |
16/16 |
24/8 |
12/12 |
|
Рис. 6.36. Посилена розпірка: 1-костиль; 2-дошка для кріплення; 3-дошки для заповнення; 4- стяжки; 5-розпірка; 6-горизонтальна балка; 7-клинці. |
Для підпирання високих стін на тривалий час можна використовувати розпіркові козли (рис. 6.37). Вони складаються з розпірки, підгінного кріплення, підгінної балки, костилів та кріпильної балки. В залежності від висоти стіни, яку треба закріпити, козли виготовляються з однією І; з двома ІІ; або з трьома розпірками ІІІ. При великій площині підпирання розпіркові козли можуть розташовуватися один біля одного як будівельне риштування. Для виготовлення козлів потрібно одне-два відділення. Порядок виготовлення:
- відміряти та відрізати за розмірами конструкції козел;
- закріпити костилі на кріпильній та підгінних балках;
- зафіксувати підгінне кріплення анкерами до ґрунту;
- підігнати розпірку;
- закріпити розпірку до кріпильної балки за допомогою скоби або стяжки;
- розклинити розпірку біля підгінного кріплення;
- кут поміж розпіркою та підгінною балкою складає 600.
Розміри елементів розпіркових козел залежать від товщини та висоти стін, які потрібно укріпити. Розміри потрійних та подвійних козел наведені в таблиці. Для одинарних козел ці розміри потрібно збільшувати в півтора рази.
Рис.6.37. Розпіркові козли:
І-одинарні; ІІ-подвійні; ІІІ-потрійні.
1-кріпильна балка; 2-розпірка; 3-костиль; 4-підгінна балка; 5-стяжка
Вузол А
Рис. 6.38. Кріплення розпірки до кріпильної балки.
1-болти (цвяхи); 2-будівельна скоба
Вузол Б
Рис. 6.39. Підгінне закріплення розпірки
1-розпірка; 2-клин;3-костиль; 4-упор; 5-анкер; 6-будівельна скоба
Таблиця 6.8 Розміри конструкцій розпіркових козел
|
Довжина опори, м |
Форма розпірки |
Відстань поміж опорами, м | |||||
|
|
|
1,0 |
1,5 |
2,0 | |||
|
|
|
Товщина стіни, см | |||||
|
|
|
38 |
52 |
38 |
52 |
38 |
52 |
|
2,00 |
|
16/22 |
18/24 |
20/24 |
22/26 |
22/26 |
26/28 |
|
|
|
22 |
24 |
26 |
28 |
28 |
32 |
|
2,5 |
|
18/24 |
20/24 |
24/26 |
26/28 |
28/28 |
28/30 |
|
|
|
24 |
26 |
28 |
30 |
32 |
34 |
|
3,00 |
|
22/24 |
24/26 |
26/28 |
28/30 |
28/32 |
28/32 |
|
|
|
24 |
26 |
28 |
30 |
32 |
34 |
|
4,00 |
|
24/24 |
24/26 |
26/26 |
26/28 |
28/30 |
28/30 |
|
|
|
28 |
30 |
28 |
30 |
30 |
35 |
|
5,00 |
|
24/26 |
26/26 |
28/28 |
28/30 |
30/30 |
30/30 |
|
|
|
28 |
30 |
28 |
30 |
35 |
35 |
Частини будівель, що не підлягають укріпленню та загрожують обвалом, руйнуються різними способами. Стіни та інші конструкції руйнують за допомогою стальних канатів, довжина яких повинна складати не менше двох висот стіни. Канати закріплюють одним кінцем за конструкцію, а інший до трактора або лебідки. За необхідності ослабляють стіну, розсікаючи її по вертикалі та підрубуючи знизу (рис. 6.40). Підрубають стіну не більш як на 1/3 її товщини з боку руйнування за умови, що стіна не має нахилу в сторону підрубування.
Рис. 6.40. Руйнування стіни способом підрубування
Розбирання нестійких конструкцій проводять шляхом дроблення за допомогою сталевого шару масою 1-2 т, змонтованого на екскаваторі або на автомобільному крані.
Рис. 6.41. Руйнування нестійких конструкцій сталевим шаром
Ефективним способом руйнування є вибух. При цьому особливу увагу слід приділяти попередженню раптового руйнування при струсі інших конструкцій будинку. Для зменшення дії вибуху на оточуючі споруди підривання проводиться малими зарядами, які розташовуються в шпурах, що забиваються піском. Відкриті накладні заряди використовують, коли улаштування шпурів пов’язано з ризиком подальшого руйнування. Накладні заряди доцільно використовувати для руйнування залізобетонних конструкцій. Якщо потрібно підірвати споруду, так щоб вона рухнула на підставу, потрібно розташовувати шпури в два ряди на рівні підвіконь першого поверху, а в глухих стінах не менш як на 0,5 м від землі.
На всіх підходах до будівлі, яку потрібно підірвати, на момент вибуху виставляється оцеплення. Межа небезпечної зони повинна становити не менше 200 м від місця вибуху. Вибухові роботи повинні проводити особи, які мають на це допуск.
| « 6.4.3 Способи проникнення в завали | 6.6 Організація рятувальних робіт за масового руйнування будинків » |