ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ
8.1 Сутність рятувальної діяльності на воді
|
Одним з напрямків у роботи органів МНС пов’язана з протипожежної діяльністю і поданням допомоги у разі стихійних лих та виробничих аваріях. Поточні завдання покладені на аварійно-рятувальні підрозділи. Другий напрямок, аварійно-рятувальна діяльність, здійснюється за допомогою заходів, пов’язаних з: - порятунком людей і майна; - поданням першої медичної допомоги потерпілим; - організацією транспортування потерпілих у лікарняні заклади й ін. Аварійні ситуації у водному середовищі, пов’язані з людськими жертвами і нанесенням значних матеріальних збитків, усе частіше виникають у повсякденному житті. Звичайно вони є результатом стихійних лих, великих виробничих чи інших аварій або важких катастроф і випадкових подій. Аварійна (небезпечна) ситуація на воді – це будь який непередбачений збіг обставин, у результаті впливу яких на деякі можливі чи події, які вже трапилися та нанесена у великих розмірах шкода людям, тваринам і майну. У залежності від характеру подій, що ведуть до виникнення аварійної ситуації у водному середовищі, їх можна класифікувати в наступні основні групи: • Стихійні лиха – такі природні явища як сильні землетруси, циклони, урагани, рясні снігопади, сильні хуртовини і заледеніння, повені, розлами земної кори й інші. І хоча багато з цих нещасть не є типовими для нашої країни, не потрібно забувати про можливість їх появи. • Аварії і катастрофи – раптові технологічні ушкодження водних плавальних засобів (кораблів, яхт, нафтових платформ та ін.), що супроводжуються зупинкою та серйозним порушенням технологічного процесу, з вибухами, виникненням пожеж, засміченням навколишнього середовища, руйнуваннями чи жертвами або погрозою для життя і здоров'я населення. • Випадкові події – небезпечна ситуація може виникнути за у нормальних для людей умов, без наявності будь-яких специфічних умов. У практиці існує чимало випадків, коли люди раптово потрапляли в глибокі водяні ями, рови, колодязі і інш. В усіх наведених випадках на аварійно-рятувальні підрозділи покладається виконання специфічної роботи, що відрізняється від гасіння пожеж – здійснення аварійно-рятувальної діяльності і подання допомоги потерпілим. Рятувальні роботи є активними заходами і до них відносяться: - виведення постраждалих людей з епіцентру небезпечної зони; - подання першої медичної допомоги потерпілим і за необхідності транспортування їх у спеціалізовані медичні заклади; - обмеження і припинення дії явища, яке викликало суспільне лихо. На відміну від аварій і катастроф, що виникають з вини людини, стихійні лиха це природні явища, що характеризуються раптовим порушенням нормального життя населення. Вони ведуть до людських жертв, викликають руйнування і знищення матеріальних цінностей. Їх головна небезпека – це раптовість виникнення. Незвичайні природні явища, такі як повені, рясні снігопади, сніжні замети й ін., можуть досягати розмірів стихійного лиха. Повені – це тимчасове затоплення водою значної частини суші в результаті природних явищ або руйнування гідротехнічних споруд (стіни водоймища, дамби й ін.). Вони відрізняються від інших стихійних лих, тому що значною мірою підлягають прогнозуванню. Це дає можливість у багатьох випадках попередньо визначити час, характер і очікувані розміри повені. У залежності від причин, що їх породжують, повені можуть бути умовно поділені на наступні групи: - Повені, викликані випаданням рясних дощів або інтенсивним таненням снігів. Сюди ж відносять і повені, за яких льодохідна течія зупиняється пливучими крижаними блоками, у результаті чого підвищується рівень води і затоплюються навколишні землі. - Повені, що виникли під дією сильних зустрічних вітрів, які у нас спостерігаються на морському узбережжі й в устях рік, що впадають в море. Ці вітри затримують прохід води в устя, у результаті чого підвищується загальний рівень. Такі повені не характерні для України. - Повені, викликані землетрусами дна водних басейнів (при вулканічних острівних виверженнях). Вони теж не характерні для України. - Повені при руйнуванні гідроенергетичних споруджень (стіни водоймища, дамби й ін.). Повені призводять до численних жертв. Можна сказати, що найчастіші випадки відбуваються в низьких точках. Вони можуть легко бути віднесені від осередку сильною течією у море. Небезпека повені виникає навіть у разі сильного хвилювання у морі. Водяний потік безупинний і часто виявляється з непередбаченою силою. Швидкі води під час повені можуть бути небезпечними для службовців МНС беруть участь у рятуванні, тому потрібно використовувати переважно засоби рятування із суші, небажано покидати човен. Залишки, і уламки що плавають, також являють собою можливу небезпеку. Такі предмети можуть бути різних розмірів, від безпечних шматочків до великих деталей, з гострими краями і твердою поверхнею, небезпечні речовини, що шкодять здоров'ю людей. Навіть залишки, викинуті на берег, небезпечні для людей, що знаходяться біля прибережної смуги, оскілки можуть заподіяти тяжкі порізи. Небезпека може бути викликана специфічними атмосферними процесами. Погода – це дійсний чи поточний стан атмосферних умов, а клімат – це його довгостроковий розвиток, типовий для даного географічного району. У той час як погода може впливати на повітряні маси протягом дня, клімат у районі диктує стан водних об'єктів на цілий сезон або рік. Часто люди, які виїхали на відпочинок, зневажають дійсними ознаками погіршення погоди до того моменту, поки не стане занадто пізно. Можливе настання паніки і люди, які шукають притулок, будуть поранені чи уражені блискавкою. Можлива поява сильного вітру. Несприятливі метеорологічні умови, що зустрічаються найчастіше: - Фронт являє собою зіткнення порівняно холодних і теплих повітряних мас. Наближення подібних фронтів на суші і на воді, у поєднанні з іншими факторами, може привести до природних феноменів, що є потенційно небезпечними для відпочиваючих. - Блискавки. Дослідження показують, що на другому місці за смертністю (після повені) знаходяться випадки ураження людей блискавкою. Вони характерні для червня, липня і серпня. Поява кочових хмар поблизу водного простору може бути передумовою до наступної блискавки. Часовий відрізок між блискавкою і наступним за нею громом можна виміряти. Блискавка виникає миттєво, а звук рухається зі швидкістю близько 300 м/с. Отже, якщо між блискавкою і звуком інтервал від 20 секунд, це означає, що блискавка знаходилася на відстані близько 6 км. - Туман –хмара, що формується в приземному шарі. Туман є результатом охолодження повітря до ступеня конденсації. Плавці і ті хто займаються серфінгом, можуть дезорієнтуватися і впасти в паніку. Човнярі помилково можуть заплисти на територію, де плавають люди, і тим самим стати загрозою для їхнього життя. Туман може з'являтися раптово і зненацька. Це може налякати людей, що знаходяться у воді. Якщо внаслідок тумана, спостереження за людьми які купаються, стає неможливим, служби організовують спостереження з води. Тоді патрулі прислухаються до галасу людей, які панікують. - Вітер відіграє важливу роль у формуванні хвиль на усіх видах пляжів. Крім того, сильний вітер може піднімати пісок у повітря і заподіювати дискомфорт чи поранити відпочиваючих. Вітер може перевернути пляжні парасольки, які можуть заподіяти дуже серйозні поранення. Вітер може відносити м'ячі й інші предмети, що плавають, далеко від людей які купаються, на глибину, де дістати їх буде важко. - Температура може бути небезпечна для людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями. У дуже жаркий час через підводні течії чи з інших причин вода дуже холодна й у людини, не підготовленої до температурних перепадів, може трапитися тепловий шок. - Сонце. Багато людей усе ще проводять тривалий час на сонці. Пряма небезпека від цього – сонячні опіки. Вони можуть бути різної форми: від легкого почервоніння шкіри до сильних опіків з ранами. - Водні циклони являють собою торнадо над водою. Торнадо з'являються у вигляді тісних вертикальних колон, що торкаються водяної поверхні. Іноді вони можуть стати смертоносними. Торнадо, що виникають внаслідок водних циклонів, являють собою пряму загрозу човнам і повітроплавальним засобам. Крім того, вони можуть переміщатися на берег, стаючи загрозою для відпочиваючих. Основна небезпека, що несе в собі торнадо, - це літаючі уламки. Аварійні ситуації можуть виникати й у спокійних водах (водоймищах, озерах). Вони становлять велику небезпеку для любителів природи. Багато людей віддають перевагу спокійним водам, тому що вважають такі умови безпечнішими, особливо для членів родини і друзів, що погано вміють плавати. Це припущення не завжди є вірним. Дослідження в цій області показали, що відсутність хвиль знижує відчуття небезпеки потонути. Дійсно, можливість потонути в таких умовах менш ймовірна, але небезпекою не можна зневажати. У спокійній воді інциденти виникають без видимої причини і не можуть бути передбачені. Можливу небезпеку в спокійній воді можуть викликати: - Течія – вона невидима, але існує й у спокійній воді. Не потрібно зневажати небезпеками, пов'язаних з нею. - Топографія – донні ями, підводні скелі, раптові глибини. Необхідно вчасно помітити незвичайні предмети у воді. Підводні скелі невидимі. Вони можуть бути небезпечними для тих хто пірнає чи стрибає з берега у воду, і так само спричиняти людські жертви. - Водорості і підвідні рослини – добре розвиваються в спокійній воді і можуть становити небезпеку для людей, що купаються. - Мутність – у спокійних водах часто виникають нагромадження на дні безлічі різнорідних часток, що під час руху розмиваються водою. Це приводить до труднощів при виявленні людей, які потонули. Небезпека для відпочиваючих може виникнути не тільки у воді. Проблеми можуть виникнути й на суші (біля водяного мулу) унаслідок нахилу прибережної смуги. Крутий, стрімкий берег - причина сильних хвиль у морі, тому що він підсилює ефект звичайного вітру у воді. Настільки ж небезпечні камені що виступають з води, хвилерізи та великі скелі навіть для тих, хто відправляється на скелі без наміру плавати. Рятувальні дії у подібній ситуації дуже небезпечні й для самих рятувальників. Пісок, нанесений сильним вітром, хиткий і нерівний. Виникають проблеми й коли люди копають глибокі ями чи зариваються в пісок, оскілки в ньому часто знаходяться гострі предмети (осколки скла й ін.). Використання технічних засобів у допомозі аварійно-рятувальним операціям не завжди є можливим. От чому навички плавання, веслування, знання загальної фізіології людини, у поєднанні з фізичною підготовкою можуть зіграти важливу роль у боротьбі за життя. Разом вони забезпечать рятувальникам МНС України необхідну ступінь готовності до повноцінної реалізації на практиці службових обов'язків. Аварійно-рятувальна діяльність потребує від людини високого рівня фізичної підготовки, тому що в боротьбі проти сил природи механізація не завжди може замінити силу, фізичну витримку й уміння людини. Унаслідок цих причин, постійна підтримка спортивної форми – це обов'язок кожного пожежника - рятувальника.
Тренувальний процес повинен відбуватися згідно з наступними рекомендаціями: - брати участь у тренуваннях у водному середовищі в умовах, найбільш наближених до реального рятування; - застосовувати різні елементи, пов'язані із основними формами фізичної активності під час рятування: біг, входження у воду, плавання; - тренування повинно входити навчання користуванню різними рятувальними засобами: човнами, допоміжними та підручними засобами, включаючи і дошки та ін.
Наступні глави розглядають питання, пов'язані з організацією рятування на воді з поданням першої допомоги, з метою розвитку фізичних якостей і спеціальних умінь.
|
© 2009 Університет цивільного захисту України