Перші дії рятувальника – установити, чи в порядку кровообіг потерпілого. перевіривши пульс на його сонній артерії. Відсутність пульсу означає зупинення кровообігу. Недостатній кровообіг можна відновити за допомогою інтенсивного штучного дихання, піднявши ноги потерпілого вище голови. Якщо через 10 – 15 сек., не буде жодної зміни, необхідно приступити до виконання штучного кровообігу. Це метод за допомогою якого стискають серце (рис. 8.37). Потерпілий лежить на спині, на твердій підстилці, землі, дошках і інш. Долоня однієї руки рятувальника покладена на нижню половину грудної клітки. Друга рука покладена зверху першої. Рятувальник притискає грудну клітку до спини, використовуючи вагу свого тіла, так щоб вона прогиналася на 3 – 5см. у низ. Таким чином, серце стискується і виштовхує кров. Ритм стискання – від 60 до 80 ударів на хвилину. Стискання грудної клітки повинно бути досить сильним. Установлено, що необхідна маса – від 10 до 40 кг сили. Руки не забираються протягом усього часу стискання.
Рис. 8.37. Масаж серця
Рекомендується чергування штучного дихання і штучного кровообігу. Найкраще, коли така дія відбувається двома рятувальниками в послідовності 1 вдих, 5 стискань (фільм 8.7). Серцеві зовнішні грудні стискання забезпечуються з ритмом від 60 – 80 у хвилину, а вдихи – 16 – 20 у хвилину. Якщо рятувальник один, він повинен починати штучне дихання з 3 – 5 вдихів, а після перевірки на наявність пульсу, продовжувати від 15 зовнішні грудних стискань серця, чергуючи їх з 2 швидкими вдихами.
Фільм. 8.9. Чергування штучного дихання і штучного кровообігу
| « 8.8.2. Забезпечення дихання | 8.9 Дія факторів на людину за тривалого перебування у воді » |