Для піднімання потерпілих з заглиблених місць використовуються поліспасти, пристрої для гальмування руху вздовж мотузки, ручні пожежні драбини.
Поліспасти та пристрої для гальмування швидкості руху призначені для піднімання потерпілих вертикально вгору. Принцип їх дії засновано на тому, що вантажна мотузка, до якої закріплено потерпілого, може рухатися тільки в одному напрямку, вгору. При цьому за рахунок застосування блоків досягається виграш у силі, як представлено на рисунку 3.17.
Рис. 3.17. Схема поліспаста
Фільм 3.5 Підйом за допомогою поліспаста
Рис. 3.18. Прийоми витягання людей з заглиблених місць
Ручні пожежні драбини використовуються для піднімання потерпілих по похилій поверхні. Для цього потрібна ручна драбина, медичні ноші, дві рятувальні мотузки та четверо рятувальників. Драбина встановлюється біля місця, звідки треба дістати потерпілого, двоє рятувальників із ношами спускаються вниз, укладають потерпілого на ноші, закріплюють його. Потім кладуть ноші з потерпілим на драбину, головою догори, голова повинна знаходитися на рівні 9-го щабля, закріплюють верхню частину нош за драбину, кінці мотузок подають на гору. Рятувальники, що знаходяться зверху закріпляють кінці мотузок за драбину. Після чого верхні рятувальники тягнуть драбину, а ті, що внизу, допомагають їм.
Транспортування потерпілих у вантажному транспорті здійснюються на носилках чи безпосередньо в кузові на підлозі. У першу чергу завантажують важкохворих, розміщуючи їх головою до кабіни. На вільні місця розсаджуються потерпілі з незначними травмами. Під час транспортування в кузові без нош спочатку необхідно насипати в нього баласт (землю, пісок, солому). Поверх баласту укладається м'який настил (матраци, килими, стружка, поролон). Для захисту від дощу і снігу кузов обладнують тентом. Тут же постійно повинен перебувати медичний працівник чи рятувальник.
Завантаження потерпілих у залізничні вагони проводяться через тамбур чи вікна. Спочатку людей розміщують на верхніх, а потім на нижніх полицях. Усі потерпілі групуються за вагомістю травми, у залежності від цього визначається черговість навантаження. Транспортування водним і повітряним транспортом здійснюється з дотриманням описаних вище вимог. Інфекційних хворих транспортують таким чином, щоб виключити можливість їх контакту з оточуючими.
Розвантаження потерпілих здійснюється декількома рятувальниками.
Поза для транспортування потерпілих визначається з урахуванням виду травми і стану потерпілого, як представлено в таблиці 3.2 .
Таблиця 3.2 Оптимальні пози транспортування потерпілих в залежності від травми
|
Вид травми |
Поза |
|
Струс головного мозку |
На спині |
|
Травми передньої частини голови та обличчя |
На спині |
|
Пошкодження хребту |
На спині |
|
Переломи кісток тазу на нижніх кінцівок |
На спині |
|
Шоковий стан |
На спині |
|
Травми органів черевної порожнини |
На спині |
|
Травми грудей |
На спині |
|
Ампутація нижніх кінцівок |
На спині з валиком під травмованою ногою |
|
Гострі хірургічні захворювання (апендицит, прободна виразка, защемлена грижа) |
На спині |
|
Крововтрата |
На животі з валиком під грудьми та головою |
|
Травми спини |
На животі або правому боці |
|
Травми потилиці |
На животі |
|
Травми шиї |
Напівсидяче положення із схиленою на груди головою |
|
Ампутація верхніх кінцівок |
Сидячи, з піднятою в гору рукою |
|
Травми очей, грудей, дихальних шляхів |
Сидячи |
|
Травми верхніх кінцівок |
Сидячи |
|
Синці, порізи, забиття |
Сидячи |
|
Травми спини, сідниць, тильної поверхні ніг |
На животі |
|
Травми плечового пояса |
Сидячи |
| « 3.1.4.3 Транспортування потерпілих в незручних умовах | 3.2 Невідкладні аварійно-відновлювальні роботи » |