ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ
7.4.3.7 Особливості деблокування потерпілих з вантажних автомобілів
Зазвичай потерпілі при ДТП, які знаходилися в кабіні вантажного автомобіля під час аварії, отримують травми внаслідок лобового удару. Якщо транспортний засіб, який перевозив вантаж, отримав удар спереду при зіткненні, наприклад, із стіною, стовпом, іншим автомобілем тощо, то передня частина транспортного засобу буде деформована. При цьому вантаж може по інерції продовжувати рух та затиснути потерпілих поміж конструкціями кабіни зпереду та вантажем ззаду. На рис. 7.28 показано прийом деблокування потерпілого з кабіни вантажного автомобіля. Рис. 7.28. Прийом деблокування потерпілого з кабіни вантажного автомобіля Особливості проведення робіт з деблокування потерпілих з кабіни полягають в наступному: - усі роботи потрібно проводити на відповідній висоті; - необхідно фіксувати автомобіль, потерпілого та вантаж; - силові елементи вантажного автомобіля міцніші ніж у легкового. Особливість проведення рятувальних робіт у разі ДТП з вантажними автомобілями полягає ще в тому, що вони можуть перевозити небезпечні вантажі в великих кількостях. тому керівнику рятувальних робіт необхідно визначити за інформаційною карткою характер небезпеки вантажу та перелік необхідних заходів і спорядження для роботи з цим вантажем. Особовий склад рятувального підрозділу повинен вжити заходів обережності та екіпіруватися в засоби індивідуального захисту, які вказані в аварійній картці. Приклад аварійної картки та правила розшифрування вказані на рис. 7.29. Рис. 7.29. Інформаційна картка небезпеки Цифра в лівому квадраті характеризує небезпеку: 1 - вибухонебезпечні речовини (ВР); 2 - гази (стиснуті, скраплені та розчиненні під тиском); 3 - легкозаймисті рідини (ЛЗР); 4 - легкозаймисті тверді матеріали (ЛЗТМ), речовини, які здатні до самозаймання (СЗ), речовини, які виділяють гази, що спалахують при взаємодії з водою; 5 - речовини, які окислюються (ОК) та органічні пероксиди (ОП); 6 - отруйні речовини (ОР) та інфекційні речовини (ІР); 7 - радіоактивні речовини (РР); 8 - їдкі або корозійні речовини; 9 - інші небезпечні речовини. В правому верхньому прямокутнику вказується код екстрених заходів: 1 -застосовувати сухі речовини. Воду застосовувати заборонено; 2 -застосовувати водяні струмені; 3 - застосовувати розпорошену та тонко розпорошену воду; 4 - застосовувати піну; 5 - запобігати потраплянню речовини в стічні води; Д - дихальний апарат та захисні рукавички; П - дихальний апарат та захисні рукавички тільки під час пожежі; К - повний захисний комплект одягу та дихальний апарат; Е - необхідна евакуація людей. В правому нижньому прямокутнику вказується № класифікатора ООН. У відповідності з Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) маркування для вантажів з кислотами під час перевезення автомобільним транспортом містить: - на упаковках і (або) транспортних пакетах – знак небезпеки (або знаки небезпеки) та номер ООН з попередніми йому літерами UN; - на контейнерах, контейнерах-цистернах, спеціальних автомобільних цистернах, транспортних засобах – інформаційне табло (або інформаційні табло), яке відповідає знаку небезпеки, та табличку помаранчевого кольору, яка містить номер ООН та ідентифікаційний номер небезпеки. Приклад маркування автотранспортного засобу наведено на рис. 7.30.
Рис. 7.30. Приклад маркування автотранспортного засобу Знаки небезпеки характеризують вид небезпеки і мають форму квадрата, який повернуто під кутом 450 (у формі ромба), з розмірами: - на упаковках і (або) транспортних пакетах не менше 100 х 100 мм; - на вагонах та вагонах-цистернах не менше 150 х 150 мм; - на багатотоннажних контейнерах, контейнер-цистернах місткістю більш 3 м3, спеціальних автомобільних цистернах, автомобільних транспортних засобах не менше 250 х 250 мм (інформаційне табло). Знаки небезпеки умовно поділяються на дві половини рис. 7.30. У верхньому трикутнику знаків небезпеки відображається символ небезпеки, у нижньому трикутнику-текст і номер класу. На знаках небезпеки зміст тексту під символом (крім номера класу) обмежується тільки вказівкою виду небезпеки і запобіжних заходів, які слід вживати при обробці вантажу. Знаки небезпеки, які використовуються для маркування кислот, наведено на рис. 7.31. Основним знаком для маркування кислот є знак небезпеки № 8, у відповідності з небезпечними властивостями можуть додатково застосовуватися знаки № 6.1 та (або) № 5.1. Якщо для маркування кислоти необхідно декілька знаків небезпеки вони розміщуються поруч один з одним.
Рис. 7.31. Знаки небезпеки, які застосовуються для позначення вантажів з мінеральними кислотами Табличка помаранчевого кольору розміром 300 х 400 мм містить номер ООН та ідентифікаційний номер небезпеки. Номер ООН вказується в нижній частині таблички, ідентифікаційний номер небезпеки – в верхній. Приклад таблички наведено на рис. 7.32. Рис. 7.32. Приклад с ідентифікаційним номером небезпеки та номером ООН Ідентифікаційний номер небезпеки складається з двох або трьох цифр. Цифри позначають наступні види небезпеки:
Подвоєння цифри означає посилення відповідного виду небезпеки. Якщо для зазначення небезпеки, яка характерна для речовини, досить однієї цифри, після цієї цифри ставиться нуль. Якщо перед ідентифікаційним номером небезпеки стоїть буква Х, то це означає, що дана речовина вступає в небезпечну реакцію з водою. Ідентифікаційні номери небезпеки, які застосовуються для позначення небезпеки вантажів з кислотами, наведено в таблиці 7.1. Таблиця 7.1 Значення ідентифікаційних номерів небезпеки для мінеральних кислот
При ДТП з наявністю небезпечного вантажу командир рятувального підрозділу повинен визначити за інформаційною карткою небезпеку вантажу та перелік необхідних заходів і спорядження для роботи з даним вантажем. Після виконання заходів безпеки (крім випадків, коли інформаційна картка вказує на необхідність негайної евакуації людей), командир рятувального підрозділу, використовуючи супровідні документи, повинен встановити відправника та одержувача вантажу та доповісти цю інформацію в чергову частину. Після чого необхідно вжити заходів щодо попередження небезпечних наслідків пригоди: якщо відсутня реальна загроза екіпажу організувати огорожу місця пригоди, подати необхідну медичну допомогу потерпілим, евакуювати потерпілих в небезпечне місце тощо; якщо існує реальна загроза екіпажу необхідно доповісти в чергову частину, евакуювати людей в небезпечну зону та покинути небезпечну зону.
|
© 2009 Університет цивільного захисту України