|
|
Деякі хімічні речовини нестійкі за своєю природою, вони здатні розкладатися з часом чи під дією температури, тертя, удару й інших факторів. До цієї групи речовин відносяться, як правило, ендотермічні сполуки, тому процес їхнього розкладання зв'язаний з виділенням більшої чи меншої кількості тепла. У цю групу входять вибухові речовини, селітри, перекиси, гідроперекиси, карбіди деяких металів, ацетиленіди, ацетилен, диацетилен, пірофори і багато інших речовин. Так, наприклад, при розкладанні озону виділяється 34 ккал/моль, окису хлору - 36 ккал/моль, перекису водню 47 ккал/моль, ацетилену - 54,2 ккал/моль і т.д.
Порушення технологічного регламенту при виробництві, використання або збереження таких речовин, вплив на них поблизу розташованих джерел тепла (наприклад, приладів опалення, гарячих продуктопроводів) і особливо теплоти можливої пожежі, можуть привести до вибухового розкладання сполук та ініціювати нову чи підтримати розвинену пожежу.
Подібні випадки неодноразово спостерігалися при здійсненні процесів нітрації органічних сполук, одержанні перекисів і гідроперекисів, ацетилену і т. п.
На одному з нафтохімічних підприємств відбувся вибух ректифікаційної колони з одержання гідроперекису ізопропілбензолу. Силою вибуху колону (висота 13 м, діаметр 2,2 м) зірвало з фундаменту відкритої площадки і відкинуло убік. Виникла пожежа. Перед аварією установка знаходилася в стані пуску після монтажу і будівельних робіт. У процесі пуску відбулося замерзання води в системі захолодження (відвід надлишкової кількості тепла з зони хімічної реакції), що викликало підвищення температури в нижній частині колони до 99°С (замість зазначених у регламенті 90°С), розкладання гіперізу і вибух.
Відомі випадки, коли пожежа приводила до вибухового розкладання продукту, що знаходився в апаратах, викликаючи потужні вибухи устаткування з повним руйнуванням установки й ушкодженням апаратів сусідніх установок.
Подібна аварія відбулася на одній з установок для одержання ароматичних вуглеводнів з легкого бензину з використанням розчинника ЛТІ. Розчинник ЛТІ є горючою рідиною, що при 210—230°С повільно розкладається, а при 240°С закипає з бурхливим розкладанням. Нагрівання в замкнутих об'ємах приводить до розкладання з вибухом.
Аварія почалася з запалення рідини, що виходила з несправного сальника насоса. Горіння розлитого біля насоса ЛТІ привело до розкладання рідини в трубах, їхнього руйнування і посилення пожежі. Наступне горіння викликало вибухи ЛТІ в чотирьох ректифікаційних колонах з повним їхнім руйнуванням (висота колон від 25 до 40 м, діаметри до 3 м і товщина корпуса до 15 мм). Частини колон і окремі деталі апаратів силою вибуху були розкидані по території на великій відстані з ушкодженням апаратів сусідніх установок.
Схильність до вибухового розпаду під дією підвищеного тиску і температури має, як відомо, ацетилен. Наявність в ацетилені диацетилену (СН С – ССН) і вищих поліацетиленів підсилює небезпеку вибухового розкладання газу. Диацетилен — вибухонебезпечний горючий газ, від іскри і нагрітого тіла запалюється з вибухом. Близько 12 % диацетилену робить ацетилен здатним до вибухового розкладання навіть при нормальному тиску. Не меншу небезпеку має бутиндіол (НОН2С – СС – СН2ОН). Це горюча речовина з температурою самозапалення 343 °С. Горіння протікає із сильним вибухом. При нагріванні, перегонці, взаємодії з лугами, галогенами і солями важких металів відбувається вибухоподібне розкладання бутиндіолу.
Усі зазначені і подібні їм речовини в процесі одержання, використання і збереження повинні бути захищені від впливу високих температур, підвищених тисків, ударів і т.п., необхідно точно дотримуватись установленого технологічний режиму, звертаючи особливу увагу на своєчасність, інтенсивність і рівномірність відводу надлишкового тепла.
Нестійкі хімічні речовини, здатні до запалення і вибуху при нагріванні і механічних впливах, не можна зберігати разом з іншими горючими речовинами. Сумісність хімічних речовин при їхньому збереженні і протипожежні вимоги до складів хімічних речовин регламентуються відповідними нормами і правилами.
|