До аварійно-рятувального інструменту відносяться такі засоби, які доставляються на місце ведення рятувальних робіт пожежними-рятувальниками. Це дозволяє одразу приступати до рятувальних робіт. Оперативність доставки є основною перевагою цих засобів.
Аварійно-рятувальний інструмент класифікується за наступними ознаками:
За видом робіт, що виконуються (основна ознака):
* для підняття ватажу (домкрати, розтискачі, пневмопідіймачі, лебідки тощо);
Гідравлічні домкрати (циліндри)
Призначені для підняття вантажу, розширення та підкріплення отворів, пересування вантажів.
Технічна характеристика
|
Робочий тиск, мПа. |
25–72 |
|
Роздвигаюча сила, т |
5–16 |
|
Тягова сила, т |
2,5–7,5 |
|
Хід поршню, мм |
2´(200–400) |
|
Маса, кг |
4,5–20,5 |
Примітка. Інтервал значень надано для різних модифікацій.
|
Рис. 4.1. Принципова схема гідравлічного домкрата (циліндра): 1 – корпус; 2 – поршень; 3 – розподільчий вузол; 4 – упор; 5 – регулююча рукоятка; 6 – робоча головка; 7 –з’єднувальні рукави |
Робоча рідина під тиском Р1 через з’єднувальні рукави 7, рукоятку 5 подається в розподільчий вузол 3, далі через клапани тисне на поршень 2 та опору 4, які, пересуваючись розвивають підйомну силу F. Рукоятка 5 має три положення .
Під час повороту вправо масло через клапани розподільчого устрою, подається на поршні. Під час повороті вліво масло через зворотні клапани перетікає назад в насос, тиск падає, поршні повертаються в початкове положення.
До комплекту домкратів водять робочі головки різної конфігурації, в тому числі у вигляді гачків з ланцюгами. На рис. 4.2, 4.3 показані деякі прийоми роботи з домкратами.
Рис. 4.2. Піднімання вантажу за допомогою домкрата
Рис. 4.3. Пересування вантажів за допомогою домкрата
Порядок роботи: у разі застосування домкрата для піднімання, він підставляється під конструкцію, яку треба підняти або зафіксувати на жорстку рівну основу. З’єднувальні рукави приєднуються магістральними рукавами до насосної станції або ручного насосу. В них подається масло під тиском. За допомогою регулюючої рукоятки рятувальник регулює висоту піднімання штока. Після піднімання штока на необхідну висоту подача масла припиняється. Після чого піднятий вантаж фіксується допоміжними підкладками або стійками. З домкратом повинно працювати двоє осіб, одна особа працює з домкратом, друга – з насосною станцією або ручним насосом. Рятувальники повинні весь час слідкувати за поведінкою конструкції. В разі втрати нею рівноваги потрібно негайно припинити піднімання та відновити рівновагу конструкції за допомогою допоміжних засобів.
Під час застосування домкрата для пересування вантажів змінюються робочі головки, замість опорних площадок встановлюються гачки. штоки висуваються в залежності від відстані до вантажу на певну довжину. За гачки, вантаж та опору зачіпляються ланцюги. Потім подається тиск і рятувальник за допомогою регулюючої рукоятки регулює довжину пересування вантажу.
Гідравлічний розтискач
Призначений для розширення отворів, під час піднімання конструкцій, пересування вантажів, стискання трубопроводів, відкривання зачинених дверей, воріт тощо. Гідравлічний розтискач представлено на рис. 4.4.
|
Рис. 4.4. Схема гідравлічного розтискача: 1 – корпус; 2 – ручка; 3 – рухомий шарнір; 4 – щелепи; 5 – змінні насадки; 6 – розподільчий пристрій; 7 – з’єднувальні рукава; 8 – регулююча рукоятка |
Технічна характеристика
|
Робочий тиск, мПа |
25–72 |
|
Роздвигаюча сила F1, т |
6,5–14 |
|
Тягова сила F2 ,т |
6,7–11 |
|
Максимальна стискаюча сила, т |
4–6,4 |
|
Максимальне розширення Н, мм |
600–800 |
|
Маса, кг |
19,3–34 |
Принцип роботи розтискача такий же, як і домкрата, різниця в тому, що під тиском завдяки рухомим шарнірам розкриваються та закриваються щелепи.
В комплект гідравлічних розтискачів входять змінні насадки різної конфігурації, в тому числі гачки з ланцюгами. На рис. 4.5, 4.6 показані деякі прийоми роботи з домкратами.
Рис. 4.5. Піднімання вантажу гідравлічним розтискачем
Рис. 4.6. Стискання труби розтискачем
Порядок роботи за необхідності підняття вантажу або відкривання дверей. Перед початком роботи щелепи інструмента повинні бути стиснутими. Рятувальник, якій працює з інструментом, вставляє перпендикулярно стиснуті щелепи інструмента поміж конструкцій, які потрібно відтиснути. Після чого другий рятувальник подає тиск від насоса. За допомогою рукоятки перший рятувальник регулює ширину розкриття щелеп інструмента.
За необхідності стиснути трубу або іншу конструкцію рятувальник, який працює з інструментом, вибирає місце стискання. Після чого рятувальник, який працює з насосною станцією, подає тиск. Щелепи інструмента розводяться на необхідну ширину. Потім рятувальник встановлює розкриті щелепи інструмента на місце стискання і, працюючи регулювальною рукояткою, стискає трубу або іншу конструкцію.
За необхідності пересунути конструкцію перед роботою необхідно замінити змінні насадки на відповідні. Початок роботи такий же, як і при стисканні труби, тобто після розведення щелеп інструмента за насадки, вантаж та опору зачіпляють за ланцюги. Потім подається тиск і рятувальник за допомогою регулюючої рукоятки зводить щелепи інструмента.
Пневмопідіймачі
Призначені для підняття вантажу на певну висоту в тих умовах, коли інші підйомні пристрої застосувати неможливо, а також для тимчасового відновлення герметичності ушкоджених ємностей.
Пневмопідімачі відрізняються геометричними розмірами та тиском повітря, яке подається в середину. Вони бувають високого – до 0,8 МПа та низького – до 0,15 МПа тиску.
Пневмопідіймач високого тиску представлено на рис. 4.7.
Рис. 4.7. Пневмопідіймач у складеному стані
1 – пневмопідіймач; 2 – штуцер; 3 – рукав; 4 – редуктор; 5 – балон
Пневмопідіймач 1 являє собою гумову оболонку, яка армована спеціальною тканиною. У куті пневмоподушки розташовано штуцер 2 із зворотним клапаном для подачі всередину повітря. Стиснуте повітря по рукаву 3 через редуктор 4 поступає від джерела (балон або ресивер компресора) 5. При потраплянні стиснутого повітря в оболонку розвивається підйомна сила, яка залежить від розмірів пневмопідіймача та тиску повітря, яке подається всередину.
Технічна характеристика
|
Робочий тиск, мПа |
4–8 |
|
Пдйомна сила сила F1, т |
1–67 |
|
Максимальна висота підйому Н, мм |
70–500 |
|
Маса, кг |
0,5–23 |
Порядок роботи:
- підкласти пневмопідіймач під вантаж, який треба підняти;
- приєднати рукав до підіймача та джерела повітря (балона або компресора);
- подати повітря та слідкувати за процесом піднімання вантажу та за показниками манометрів;
- після піднімання вантажу на необхідну висоту його треба надійно зафіксувати спеціальними підкладками.
Схема роботи пневмопідіймача подана на рис. 4.8.
Рис. 4.8. Схема роботи пневмопідіймача:
Р1 – тиск в балоні; Р2 – тиск в пневмопідіймачі; F – підйомна сила; G – сила тяжіння вантажу
| « 4.1 Крупногабаритні засоби механізації | 4.3 Рекомендації щодо застосування пневмопідіймачів (ПГП) високого тиску » |