Не завжди на місці використання пневмопідіймачів існують ідеальні умови, тому варто знати деякі рекомендації з їх використання.
Під час піднімання вантажу, що має площу, меншу поверхні ПГП, на поверхню останньої необхідно укладати різні підкладки у вигляді трапів або щитів, рис. 4.9, що повинні входити до складу оснащення, яке вивозиться на пожежних автомобілях.
Рис. 4.9. Схема використання ПГП за неможливості використовувати всю площу поверхні оболонки:
а – не бажано; b – рекомендується.
1 – ПРП; 2 – вантаж масою G; 3 – трап
Під час піднімання вантажу ПГП, що має механічні ушкодження оболонки у вигляді наскрізної пробоїни, повного руйнування ПГП не відбувається, хоча висота піднімання значно зменшується. Тому для запобігання механічним ушкодженням оболонки рис. 4.10 під час піднімання конструкцій, що мають виступаючі частини у вигляді дроту, арматури і т. ін., необхідно використовувати різні трапи і запобіжні підкладки.
Рис. 4.10. Застосування ПРП в умовах можливого ушкодження:
a – не бажано; b – рекомендується;
1 – ПГП; 2 – вантаж; 3 – арматура; 4 – запобіжна підкладка; 5 – стягувальний трос
Якщо необхідно збільшити висоту піднімання вантажу, то можна використовувати декілька (як правило два) зразків ПГП, покладених один на інший. При цьому верхній зразок повинен мати менші лінійні розміри, ніж нижній (див. рис. 4.11).
Рис. 4.11. Застосування двох ПРП для збільшення висоти піднімання вантажу: 1 – ПГП-1; 2 – ПГП-2; 3 – конструкція, що піднімається
Під час піднімання вантажів, маса яких значно перевищує допустиму для даного типу ПГП, висота піднімання повинна бути мінімально можливою, для того щоб уникнути руйнування оболонки ПГП. Тому заздалегідь повинні бути приготовлені клини, що дозволять зафіксувати піднятий вантаж, для подальшого використання лебідок, поліспастів, кранів.
Рис. 4.12. Комбінований спосіб піднімання вантажу:
1 – ПГП; 2 – вантаж, що піднімається; 3 – стропа; 4 – клин
Під час піднімання зазор між ПГП і конструкцією, що піднімається, повинен бути мінімальним. Зменшення зазору можна домогтися застосуванням різних прокладок, рис. 4.13.
Рис. 4.13. Застосування прокладок для збільшення
вантажопідйомності ПРП: а – не бажано; b – рекомендується;
1 – ПГП; 2 – вантаж, що піднімається; 3 – прокладка
Якщо в ході застосування ПГП можливе ушкодження оболонки у вигляді наскрізної пробоїни і на місці ведення робіт немає постійного джерела подачі повітря, необхідно мати напоготові різні клини, підпірки і т. ін., які забезпечать надійну фіксацію піднятого вантажу (див. рис. 4.14).
Рис. 4.14. Застосування клинів для фіксації піднятого вантажу:
1 – ПГП; 2 – клини; 3 – вантаж, що піднімається
Під час роботи і після закінчення ПГП не вимагає особливого догляду. Досить очистити його від бруду і насухо протерти.
Під час піднімання конструкцій, що мають високу температуру, необхідно використовувати прокладки з негорючого матеріалу для захисту верхнього шару ПГП. Товщина і матеріал прокладок вибирається в залежності від температури поверхні. У будь-якому випадку за наявності горіння в завалі, у першу чергу необхідно його ліквідувати і знизити температуру конструкцій, після чого можна застосовувати ПГП.
Пневмопідіймачі низького тиску мають більші габарити, завдяки чому розвивають достатню підйомну силу та піднімають вантаж на більшу висоту. Пневмопідіймач низького типу подано на рис. 4.15.
Рис. 4.15. Пневмопідіймач низького тиску:
1 – пневмопідіймач; 2 – штуцер; 3 – клапан для випускання повітря; 4 – рукав для подачі повітря
Технічна характеристика
|
Робочий тиск, мПа. |
0.05–0.15 |
|
Підйомна сила F1, т |
3–15 |
|
Максимальна висота підйому Н, мм |
620 |
|
Маса, кг |
9–70 |
Принцип роботи такий самий, як і у пневмопідіймача високого тиску.
Інструмент для проведення аварійно-рятувальних робіт класифіковано таким чином:
За функціональним призначенням:
- різальні (гідроножиці, електро та бензопили тощо);
- механізми та пристрої для виготовлення отворів (мотобури, дрилі, перфоратори тощо);
- механізми та пристрої для дроблення (відбійні молотки, бетоноломи тощо);
- механізми та пристрої для закладання отворів та пробоїн (пневматичні та вакуумні пластирі тощо);
- механізми та пристрої для створення умов ведення АРР (відкачування води, зменшення задимлення, подача електричної енергії тощо).
За типом привода:
- ручний привод (ІРАР);
- електричний (електропили, димовсмоктувачі тощо);
- мотопривод (мотопилки, УКМ-4 тощо);
- пневматичний (пневмопідіймачі, відбійні молотки тощо);
- гідравлічний (гідравлічний аварійно-рятувальний інструмент);
- піротехнічний (заряди вибухівки).
За способом дії:
- механічної дії (різаки, пилки, відбійні молотки тощо);
- термічної дії (газорізи, бензорізи, електрозварювальні апарати);
- комбінованої дії.
| « 4.2 Аварійно-рятувальний інструмент | 4.4 Пристрій та призначення ІРАР » |