|
Інвенція (лат. inventio – винахід, вигадка) – це перший розділ класичної риторики, в якому розробляється гіпотеза майбутнього виступу. Основне в інвенції – вдало, доречно вибратий предмет розмови і намір його представити та розкрити так, щоб здійснити задум.
Диспозиція (лат. dispositio – розташовую, розміщую) – це другий розділ риторики, в якому формулюється основні поняття про предмет виступу і визначаються правила оперування поняттями.
Основне призначення диспозиції – запропонувати цілий набір положень і в такій послідовності, щоб вони не суперечили одне одному, а конкретно переміщувалися з однієї частини в іншу аж до висновку.
Елокуція (лат. eloguor – висловлююсь, викладаю) – третій розділ класичної риторики, в якому розкриваються закони мовного вираження предмета спілкування. ...На етапі елокуції розвинулося вчення про стилі. Тому цей розділ риторики називають найкрасивішим і найефектнішим. Саме він приводить мовця до мети.
Елоквенція – підрозділ елокуції, в якому досліджуються фігури слова (тропи) і фігури думки (риторичні фігури). Отже, цю частину можна назвати серцевиною риторики. Іноді її просто називають красномовністю.
Меморія (лат. memoria – пам’ять, згадка). – Призначення цього розділу риторики – допомогти оратору запам’ятати зміст промови так, щоб не розгубити не тільки фактичну інформацію, а й образність, цікаві деталі. Його можна назвати тренуванням пам’яті. Змістом цього розділу є мнемотехніка – система “секретів”, прийомів запам’ятовування матеріалу, швидкого відтворення. По-сучасному це можна назвати як збагачення і впорядкування “банку даних”.
Акція (лат. Action – дія, дозвіл) – п’ятий розділ риторики, призначенням якого є підготувати оратора зовнішньо і внутрішньо до виступу. На цьому етапі має реалізуватися вся тривала попередня підготовча робота і привести до очікуваної мети.
Оратор має зовнішньо добре виглядати, справляти приємне враження не тільки змістом промови, а й дикцією, силою звучання голосу, вмінням тримати паузу, мімікою, жестами, кінетикою.
|