|
|
Non multa, sect multum dicere
Стисло, але багато сказати
Зміст виступу визначається передусім його темою.
Тематика розмов у вузькому колі товариства буває найрізноманіт-нішою: про спорт, театр, моду, політику, художню літературу, мистецтво, економіку, філософію, кіно, дозвілля, про сімейні справи, дітей, школу, медицину, про рецепти лікування хвороб, різноманітні хобі тощо. У значній за кількістю учасників аудиторії коло тем для обговорення істотно звужується, обмежуючись переважно професійним спрямуванням їх учасників або ж воно стосуються спільних для більшості людей питань – проблем здоров'я, культури, освіти, політики, економіки, моралі і права.
Ознайомившись із темою конференції, семінару, наради, зборів, сформулюйте тему свого виступу так, щоб зацікавити слухачів (наприклад, у формі питального речення), і розпочніть підготовку до нього, приділяючи передусім головну увагу змістові виступу.
Основними змістовими характеристиками гарного виступу є його об'єктивність, чіткість, образність, цілеспрямованість, підвищення напруги, що забезпечує увагу слухачів, повтор, несподіваність, змістова насиченість, стислість і гумор.
Об'єктивність означає передусім відсутність упередженості, безсторонність, правдивість повідомлюваного. При цьому якщо промовець хоче висловити особисте ставлення до повідомлюваного, він повинен чітко розмежувати факти, явища, закономірності і особисту думку про них.
Чіткість виступу зумовлюється простотою, однозначністю формулю-вань, з яких він складається. Тому якщо ми вживаємо багатозначні слова і поняття, то потрібно їх уточнювати з допомогою визначень. Прозорість значного за обсягом виступу забезпечує логічна послідовність, наявність зв'язків між його частинами.
Образність надає промові яскравості, барвистості, наочності, смаку, завдяки чому виступ набагато краще запам'ятовується. Але це має місце тоді, коли прислів'я, приказки, порівняння, описи та інші образні засоби органічно кріпляться на чіткому каркасі абстрактних понять. Тобто висту-паючий має вживати образні засоби в міру, не допускаючи й іншої крайності, коли мовлення, що складається із сухих слів та абстрактних висловів, позбавлених емоційного забарвлення, стає нецікавим, прісним, як несолона страва.
Цілеспрямованість виступу досягається багаторазовим повторенням основної думки в тому самому, а також в різних формулюваннях, щоб слухачі краще усвідомили і запам'ятали суть повідомлення.
Підвищення напруги викладу змісту від вступу аж до кульмінації, яка чітко формулюється заздалегідь, здійснюється заради утримання уваги слухачів і є однією з найважливіших умов досягнення мети виступу. Відомий французький оратор Жан Жорес завжди виступав настільки захоплююче, що одного разу навіть стенографістки забули записати його промову.
Повторення головної думки та інших істотних частин змісту полегшує сприйняття, осмислення і запам'ятання виступу.
Несподіваний, нетрадиційний зв'язок деталей, фактів забезпечує підвищення напруги викладу змісту повідомлюваного, підвищує цікавість слухачів.
Змістова насиченість виступу є безумовно позитивною ознакою, але тут також потрібно дотримуватися міри, чергуючи насичені інформацією частини промови з легшими для сприйняття частинами, в яких дається роз'яснення нового в повідомленні, його ілюстрація тощо.
Стислість за наявності інших позитивних характеристик виступу забезпечує його досконалість. «Справжня красномовність, – відзначав Ларошфуко, – полягає в тому, щоб сказати все, що необхідно, але сказати лише те, що необхідно».
Дотепність та іронія надають нового забарвлення виступу. Вважається, що вони глибше висвітлюють зміст, ніж трагічна серйозність. Особливо цінним є гумор, який виявляє, окрім гостроти розуму виступаючого, також його сердечність. Гумор просто необхідний після викладу складних для розуміння частин виступу, бо, мов сонце, освітлює похмурість серйозності.
|