Розділ3 Тактика проведення рятувальних робіт
3 Тактика проведення рятувальних робіт
3.1 Розвідка. На початковому етапі рятувальних робіт організується розвідка зони надзвичайної ситуації. Розвідка проводиться з метою оцінки обстановки та прийняття рішення на проведення рятувальних робіт. В ході розвідки потрібно встановити:
- Наявність постраждалих, їхню кількість та по можливості стан;
- Характер та межі зони руйнувань;
- Можливість подальшого руйнування конструкцій;
- Причину руйнування;
- Наявність небезпечних факторів (вогонь, виток газу, потрапляння води в завал, наявність обірваних електромереж під напругою тощо) та ступінь їхньої загрози постраждалим;
- Наявність та стан шляхів транспортування постраждалих з небезпечної зони.
Дані розвідки аналізуються керівником після чого проводиться оцінка обстановки яка включає в себе наступні питання:
- можливість проведення рятувальних робіт наявними силами та засобами;
- необхідність виклику аварійних служб (газової, комунальної, електричної, охорони порядку, медичної, тощо);
- можливі шляхи вводу рятувальників на місце проведення рятувальних робіт та шляхи виводу постраждалих з небезпечної зони.
На підставі результатів оцінки обстановки керівник рятувальними роботами приймає рішення про:
- порядок та місця розшуку постраждалих;
- виклик додаткових сил та засобів;
- застосування інженерної техніки;
- порядок проведення аварійно – відновлювальних робіт (відключення пошкоджених комунікацій, ліквідацію горіння в завалах, підкріпленню, або руйнуванню не стійких конструкцій).
Після чого розподіляє зону “НС” на ділянки та становить задачі підлеглим підрозділам.
На початковому етапі розвідка зони “НС” співпадає з розшуком постраждалих. Основним правилом розшуку є розшук “ВІД ПРОСТОГО ДО СКЛАДНОГО”. Тобто в початковий період розшук ведеться на всій території не глибоко від поверхні завалу в тих місцях куди можна проникнути без витрати часу на розбирання завалів, в першу чергу звідки лунають кликання про допомогу. Цей етап пошуку має назву “ПОВЕРХНЕВО - ПРОСТОРОВИЙ” на цьому етапі постраждалих потрібно шукати в:
- порожнечах утворених стінами, що залишилися та уламками перекриттів на поверхах та підвалах;
- порожнечах утворених частинами обладнання, та меблів;
- порожнечах під уламками сходових клітин;
- порожнечах навколо зовнішніх стін будинку;
- різноманітних спорудах зовні будинку (кювети, приямки, труби, тощо).
Після знаходження постраждалого ретельно вивчається обстановка навколо нього: в якому просторовому положенні він знаходиться; стабільний в нього стан чи ні; чи впливають на його тіло уламки та які частини; положення конструкцій навколо нього; стійкість завалу; необхідність та можливість розбирання завалу для проникнення до постраждалого та використання засобів механізації для цього; необхідність та обсяг надання невідкладної медичної допомоги. Після того як постраждалих які знаходилися неподалік від поверхні завалу вилучено, рятувальники приступають до розшуку та вилучення постраждалих які знаходяться в глибині завалів. В першу чергу потрібно шукати в тих місцях які мають пріоритет часу, тобто де відбувається горіння, або є продукти горіння, де відбувалося, або відбувається виток газу, потрапляє вода тощо. Цей етап має назву “ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНИХ ОБ’ЄКТІВ РОЗШУКУ”.
3.2 Методи розшуку постраждалих. Для розшуку постраждалих на цьому етапі використовують різні методи:
Візуальний (рис. 3.1, 3.2) який полягає в огляді в місць де можуть знаходитися постраждалі. Огляд проводиться як із застосуванням спеціальних приладів (відеокамер та моніторів) так і без них рис.3.1, 3.2.
Рис. 3.1 Система відео пошуку Olympus
1. відео камера; 2. монітор; 3. стерео окуляри; 4. блок живлення; 5. кабель; 6. штанга. Рис. 3.2 Візуальний розшук постраждалих.
Розшук постраждалих за допомогою собак. Для визначення місць знаходження постраждалих під уламками найбільш ефективно використовувати спеціально натренованих собак, які реагують на живих людей. Для проведення пошуку таким методом рятувальники покидають зону завалу, кінолог з собакою обстежує завали рис. 3.3. При знаходженні постраждалого собака подає кінологу знак частіш за все голосом. Після чого кінолог декілька разів підходить до позначеного собакою місця з різних боків, якщо собака продовжує вказувати на одне й теж місце кінолог помічає його спеціальною позначкою як правило прапорцем. Після того як кінологи обстежили ділянку завалу на неї заходять рятувальники і починають проводити роботи по проникненню в завали в означених місцях.
Рис. 3.3 Розшук постраждалих за допомогою собак.
Тепловий який полягає у визначенні місця знаходження постраждалого за допомогою тепла його тіла. Для цього метода тепловізори рис. 3.4.
Рис. 3.4 Розшук постраждалого за допомогою тепловізора.
1. вигляд об’єкту; 2. тепловий індикатор; 3. відео камера; 4. монітор; 5. зображення.
акустичний цей метод полягає в прослуховуванні завалів здійснювати розшук постраждалих цим методом можна як із застосуванням спеціальних приладів, геофонів так і без них. Геофони реагують на звук голосу, стук, серцебиття. Загальний вигляд геофону показано на рис. 3.5
Рис. 3.5 загальний вигляд геофону.
1.-наушники; 2.- датчики; 3.-пульт; 4.-катушка з кабелем;
5.- розгалуження; 6.-приймач речового сигналу; 6.-магнит.
Схема роботи геофону представлена на рис. 3.6
Рис. 3.6 Схема роботи геофону.
Порядок роботи з геофоном наступний: рятувальник який веде пошук приєднує датчики через розгалуження до пульту управління; розташовує датчики в тих місцях де можливе знаходження постраждалих; надягає навушники; переводячи ручку перемикача від одного номеру датчика до іншого спостерігає за показниками індикаторів, номери яких відповідають номерам датчиків. За показаннями індикаторів оператор визначає місце розташування датчику який фіксує найбільший рівень шуму. Після чого оператор переміщає інші датчики звужуючи коло пошуку і встановлює більш точно джерело шуму. Після чого помічає місце ймовірного знаходження постраждалого. Даний прилад дозволяє встановлювати двосторонній голосовий зв’язок з постраждалими. Для цього потрібно на місце звідки лунає найгучніший звук закріпити приймач звукового сигналу.
На рис. 3.7 показано схему роботи прибору заснованого на принципі ехолокації, який фіксує біоритми серця.
Рис. 3.7 Схема роботи ехолокатору.
Акустичний метод якій не передбачає використання спеціальних приладів має назву “МЕТОД ПРОСЛУХОВУВАННЯ ТА ОЗВУЧУВАННЯ”. Для проведення розшуку за цим методом на місці ведення рятувальних робіт припиняють, або зводять до мінімуму всі роботи з використанням техніки. Цей період зветься “ЧАСОМ ТИШІ”. Керівник рятувальних робіт розподіляє зону на ділянки пошуку між підрозділами. Рятувальники лягають на завал по периметру у низу на відстані 2 – 5 метрів один від одного та прослуховують завал. Якщо з завалу не доноситься ні звука то командир, або особа за його наказом голосно промовляє в завал наприклад: “Тут допомога відповідайте”, якщо відповіді нема то потрібно повторити: “Відповідайте стуком”. При цьому доцільно використовувати мегафони. При отримані відповіді з завалу всі хто її чув показують напрямок звідки вони чули звук точка перетину напрямків буде вірогідним місцем знаходження постраждалого, або постраждалих. Необхідно мати на увазі, що металеві предмети можуть давати хибний напрямок звуку. Поступово рятувальники пересуваються до центру завалу.
Рис. 3.8 Розшук постраждалих методом прослуховування та озвучування.
Після встановлення місця де знаходиться постраждалий рятувальники по можливості встановлюють з ним контакт в ході якого необхідно з’ясувати:
- стан постраждалого, чи впливають на нього уламки та на які саме частини тіла;
- самопочуття постраждалого та як глибоко він знаходиться;
- яка обстановка навколо нього, хто з людей знаходиться поруч, або він знає про їхнє місце знаходження їхня кількість;
- розповідати постраждалому, що робиться для його порятунку.
Мета цієї розмови полягає в тому, що по-перше рятувальники отримують як змога більше інформації, а по-друге і це головне психологічно підтримують постраждалого.
Для визволення постраждалого рятувальники виконують роботи по проникненню в завал. Зважаючи на те, що завал це хаотичне скупчення уламків будівельних конструкцій, меблів, обладнання, пошкоджених комунікацій тощо при цьому невідомо наскільки вони міцно тримаються роботи по проникненню в середину треба виконувати з дотриманням наступних правил:
- великі уламки по можливості не ворушити, не навантажувати, не видаляти;
- просуватися вперед треба через не пошкоджені, або слабо пошкоджені частини будинку використовуючи існуючи отвори та порожнечі;
- дрібні уламки треба видаляти вручну;
- краще витратити час на пролом стіни, або стелі ніж задавати небезпеки заваленим людям під час видалення уламків.
|