ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ НА ЗРУЙНОВАНИХ БУДИНКАХ

  • Книга «OPPAP»
    		• 6.3 Організація рятувальних робіт.

    6.3 Організація рятувальних робіт. Усіма рятувальними роботами на місці керує штаб якій створюється на період ліквідації наслідків “НС”, цей орган очолює в залежності від масштабів лиха або представник місцевої або центральної влади. До роботи в штабі залучаються керівники всіх служб, підрозділи яких працюють на місці катастрофи. На штаб покладено наступні обов'язки:

    • облік зруйнованих будинків споруд та комунально енергетичних систем із складанням схем;

    • зустріч та розподіл по місцях ведення робіт рятувальних підрозділів, що прибувають;

    • встановлення та підтримка зв'язку з підрозділами які проводять рятувальні роботи;

    • поставлення в осередок ураження, продовольства, енергоносіїв тощо для тих хто працює та місцевого населення;

    • організація пунктів надання медичної допомоги, а також евакуації постраждалих з осередку ураження;

    • реєстрація постраждалих та ідентифікація загиблих;

    • організація тимчасового житла постраждалим;

    • забезпечення санітарно - епідеміологічного контролю, а також поховання загиблих;

    • розподіл гуманітарної допомоги;

    • забезпечення охорони об'єктів при необхідності ввести комендантську годину.

    Для зручності керування силами та засобами вся зона “НС” поділяється на сектори які в свою чергу поділяються на ділянки (об'єкти) роботи.

    Керівники які входять в штаб займаються вирішенням питань згідно з напрямком діяльності своїх служб. Процес керування службами включає в себе наступні загальні дії:

    • аналіз стану сил та засобів на момент “НС”;

    • аналіз відомостей про основні елементи оперативної обстановки, необхідних для розрахунку сил та засобів;

    • оцінка можливості вирішення виникаючих задач силами та засобами які є в наявності;

    • сбір необхідних відомостей про оперативну обстановку та її змінах для прийняття узгоджених рішень;

    • отримання відповідних вказівок від вищестоящих органів та постановка задач особовому складу;

    • постійний контроль за виконанням прийнятих рішень, обмін інформацією з службами з якими організована взаємодія;

    • корегування розстановки сил та засобів в залежності від обстановки, що складається.

    Умовно процес ліквідації наслідків “НС” з масовим руйнуванням будинків можна поділити на 6 етапів:

    1. Реагування на повідомлення механізм реагування на повідомлення включається з моменту надходження інформації: про місце і час аварії; наявність людських жертв; масштаби руйнувань тощо.

    2. Оцінка обстановки проводиться після розвідки при цьому враховується: характер “НС” та пов'язані з ним зміни оперативної обстановки; стан готовності сил та засобів що залучаються; можливості сусідів по наданню допомоги; місцевість в районі “НС” та маршрутах висування до нього; пора року, час доби, стан погоди та їх вплив на виконання задач.

    3. Прийняття рішень на підставі оцінки обстановки керівник приймає рішення в якому визначає: задум дій; кількість сил та засобів потрібних для виконання поставлених задач; необхідність залучення додаткових сил та засобів, а також інших служб; маршрути висування сил та засобів тощо.

    4. Реалізація прийнятого рішення після прийняття керівником рішення воно доводиться до відповідних підрозділів у вигляді задач. Керівник через штаб організує контроль за їх виконанням. Головним завданням керівника на цьому етапі є забезпечення чіткості дій служб та підрозділів по виконанню прийнятих рішень, підтримку взаємодії між ними та своєчасне отримання від них інформації про обстановку та заходах які приймаються.

    5.Евакуаційний етап включає евакуацію населення з зони “НС;

    6 Організація та підтримка суспільного порядку цей етап виконує служба охорони порядку (міліція).

    © 2004 Академя гражданской защиты Украины