ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ НА ЗРУЙНОВАНИХ БУДИНКАХ

Книга «OPPAP» Зміст. РЕЦЕНЗІЯ Питання для контролю знань. 7 Розрахунок сил та засобів дл… 7.1 Вихідні дані для розрахунк… 7.4 Приклад розрахунку. 7.3 Методика розрахунку. 7.2 Основні припущення для про… Вступ. Глава 1Стійкість будинків. 1.1 Впливи на будівлі і споруд… 1.2 Конструктивні системи. Список літератури Розділ 2 Класифікація завалів… 2.5 Завали з нашарувань 2.6 Завали навколо будівлі 2.3 Завали засипаних приміщень 2.4 Завали з конструкцій які м… 2.2 Завали вдарених приміщень 2.1 Завали приміщень Розділ3 Тактика проведення рят… 3.2 Методи розшуку постраждали… 3.1 Розвідка. 6 Організація рятувальних робі… 6.2 Можлива обстановка. 6.4 Підготування рятувальних п… 6.1 Причини масових руйнувань. 6.3 Організація рятувальних ро… 5. Укріплення або руйнування к… 8 Безпека праці. 8.2 Газопостачання. 8.1 Електромережі. 8.3 Водопровід. 8.4 Каналізація. 8.5 Загальні правила. Розділ4 Способи проникнення в … 4.1Підкоп. 4.3Проломи стелі. 4.2Пролом стіни. 4.7Порядок виготовлення штольн… 4.5Шахти 4.6Штольня. 4.4Траншея.

1.2 Конструктивні системи. 1.2 Конструктивні системи. На характер руйнувань певною мірою впливають конструктивні системи. Ці системи являють собою сукупність взаємозв’язаних конструктивних елементів будинку, які забезпечують його міцність, жорсткість, стійкість і необхідний рівень експлуатаційних якостей. Розрізняють п’ять основ-них конструктивних систем будинків: Стінова. Вертикальні опірні конструкції стіни – площинні елементи рис. 1.1   Рис. 1.1 Стіновий будинок. Каркасна. Опірні конструкції – каркас – просторова незмінна система лінійних (вертикальних та горизонтальних) опірних конструкцій, яка сприймає усі наван-таження і передає їх на фундамент споруди. Каркас як правило має вигляд клітки (решітки) та служить кістяком для спирання огороджувальних конструкцій і об-ладнання рис. 1.2. Рис. 1.2 Каркасна будівля. Об’ємно – блокова. Опірні конструкції – об’ємні блоки, які цілком виробляються на заводах та монтуються на будівельному майданчику рис. 1.3. Рис. 1.3 Об’ємно блокова будівля. Оболонкова. Опірна конструкція – зовнішня оболонка (решітка з малим кроком вертикальних опірних конструкцій і просторовим розподілом зусиль від наван-тажень). Нагадує трубу рис. 1.4. Рис. 1.4 Оболонкова будівля. Стовбурна. Вертикальна опірна конструкція – стовбур, на який навішуються або консольно закріпляються горизонтальні опірні конструкції поверхів. Рис. 1.5 Стовбурна будівля. Будинки в яких використані каркасні, оболонкові та стовбурні системи е більш гнучкими завдяки еластичності каркасу. Тому навантаження від  поштовхів яки отримує будинок  розподіляються між конструкціями каркасу і значно га-сяться. Не опірні елементи (стіни, перетинки), при впливах на них можуть по-шкоджуватися, або навіть руйнуватися, але це не призводить до руйнації будинку в цілому. Якщо дія руйнівної сили привела до пошкодження, або руйнуванню окремих елементів каркасу, то не обов’язково будинок зруйнується повністю, так як може встановитися нова рівновага, за рахунок особливостей конструктивного з’єднання елементів каркасу. Якщо сила руйнівної дії була така, що призвела до повної руйнації будинку, то в завалах утворюються порожнечі які мають досить великі розміри в яких мо-жуть знаходитися живі люди.  Тому будинки в яких використані означені системи є більш стійкими. Будинки в яких використана стінова система є більш жорсткішими тому більш чутливо реагують на дію руйнівної сили. Зміни тиску повітря які вплива-ють на зовнішні стіни завдяки їхній площині можуть приводити до руйнування не тільки стін, а й будинку в цілому. Вигляд завалів які утворюються в наслідок руйнування будинків в яких використана стінова система буде залежати від мате-ріалу стін. Цегляна кладка буде давати невеликі за розмірами завали з малими порожнечами в середині. Залізобетонні стіни будуть давати завали на великій площі з утворенням досить великих порожнеч. Величина, або ступінь пошкоджень будинку в цілому характеризується ступенем пошкоджень окремих елементів будинку. В таблиці 1.1 наведено зале-жність ступеню руйнування будівель та споруд від зміни надлишкового (Р) тис-ку повітря (величина тиску вибухової хвилі) визначено п’ять ступенів пошко-джень будинків. Таблиця 1.1 Ступені пошкоджень від впливу надлишкового тиску повітря Ступінь  Тиск  Характеристика  Руйнування конструкцій А1 Р = 5 кПа Пошкодження  Руйнування скла, дверей підвісної стелі, пошкоджен-ня не опірних елементів А2 Р = 10 кПа Слабкі руйнування Руйнування не опірних еле-ментів. А3 Р = 20 кПа Середні руйнування Руйнування не опірних еле-ментів, пошкодження опір-них. А4 Р = 30 кПа Сильні руйнування Часткова руйнація будівлі А5 Р = 50 кПа Повні руйнування Повна руйнація будівлі Руйнування будівель та споруд від впливу сил викликаних коливанням зе-мної поверхні поділяються наступним чином (таблиця 1.2). Таблиця 1.2 Ступені пошкоджень будівель від коливання земної поверхні. Ступінь Характеристика D0 Відсутність наявних пошкоджень D1 Слабкі пошкодження D2 Середні пошкодження D3 Важкі пошкодження D4 Часткова руйнація D5 Обвали Для оцінки ступеню руйнування будівлі по зовнішньому вигляду можна користатися таким поняттям як форма руйнування будівлі. Форми руйнування бувають трьох типів (таблиця 1.3) Таблиця 1.3 Форми руйнувань будівель Назва  Символ  Характеристика Вдарена Ф.1  Окремі елементи будівлі пошкодженні, але в цілому будівля зберігає свою форму. Частково зруйно-вана Ф.2  Одна частина будівлі зруйнована, а друга залишилася не пошкодженою, або вдаре-ною Повністю зруйно-вана Ф.3   На місті будівлі утворилася купа уламків Ступені пошкоджень та форми руйнувань пов’язані між собою наступним чином (таблиця 1.4) Таблиця 1.4 Ступені пошкоджень та форми руйнувань Ступінь пошкодження Форма руйнування Надлишковий тиск повітря Коливання землі  А1 D0, D1 Ф.1 А2 D2 Ф.2 А3 D3 Ф.2 А4 D4 Ф.2 А5 D5 Ф.3

© 2004 Академя гражданской защиты Украины