ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ НА ЗРУЙНОВАНИХ БУДИНКАХ

  • Книга «OPPAP»
    		• 3.1 Розвідка.

    3.1 Розвідка. На початковому етапі рятувальних робіт організується розвідка зони надзвичайної ситуації. Розвідка проводиться з метою оцінки обстановки та прийняття рішення на проведення рятувальних робіт. В ході розвідки потрібно встановити:

    • Наявність постраждалих, їхню кількість та по можливості стан;

    • Характер та межі зони руйнувань;

    • Можливість подальшого руйнування конструкцій;

    • Причину руйнування;

    • Наявність небезпечних факторів (вогонь, виток газу, потрапляння води в завал, наявність обірваних електромереж під напругою тощо) та ступінь їхньої загрози постраждалим;

    • Наявність та стан шляхів транспортування постраждалих з небезпечної зони.

    Дані розвідки аналізуються керівником після чого проводиться оцінка обстановки яка включає в себе наступні питання:

    • можливість проведення рятувальних робіт наявними силами та засобами;

    • необхідність виклику аварійних служб (газової, комунальної, електричної, охорони порядку, медичної, тощо);

    • можливі шляхи вводу рятувальників на місце проведення рятувальних робіт та шляхи виводу постраждалих з небезпечної зони.

    На підставі результатів оцінки обстановки керівник рятувальними роботами приймає рішення про:

    • порядок та місця розшуку постраждалих;

    • виклик додаткових сил та засобів;

    • застосування інженерної техніки;

    • порядок проведення аварійно – відновлювальних робіт (відключення пошкоджених комунікацій, ліквідацію горіння в завалах, підкріпленню, або руйнуванню не стійких конструкцій).

    Після чого розподіляє зону “НС” на ділянки та становить задачі підлеглим підрозділам.

    На початковому етапі розвідка зони “НС” співпадає з розшуком постраждалих. Основним правилом розшуку є розшук “ВІД ПРОСТОГО ДО СКЛАДНОГО”. Тобто в початковий період розшук ведеться на всій території не глибоко від поверхні завалу в тих місцях куди можна проникнути без витрати часу на розбирання завалів, в першу чергу звідки лунають кликання про допомогу. Цей етап пошуку має назву “ПОВЕРХНЕВО - ПРОСТОРОВИЙ” на цьому етапі постраждалих потрібно шукати в:

    • порожнечах утворених стінами, що залишилися та уламками перекриттів на поверхах та підвалах;

    • порожнечах утворених частинами обладнання, та меблів;

    • порожнечах під уламками сходових клітин;

    • порожнечах навколо зовнішніх стін будинку;

    • різноманітних спорудах зовні будинку (кювети, приямки, труби, тощо).

    Після знаходження постраждалого ретельно вивчається обстановка навколо нього: в якому просторовому положенні він знаходиться; стабільний в нього стан чи ні; чи впливають на його тіло уламки та які частини; положення конструкцій навколо нього; стійкість завалу; необхідність та можливість розбирання завалу для проникнення до постраждалого та використання засобів механізації для цього; необхідність та обсяг надання невідкладної медичної допомоги. Після того як постраждалих які знаходилися неподалік від поверхні завалу вилучено, рятувальники приступають до розшуку та вилучення постраждалих які знаходяться в глибині завалів. В першу чергу потрібно шукати в тих місцях які мають пріоритет часу, тобто де відбувається горіння, або є продукти горіння, де відбувалося, або відбувається виток газу, потрапляє вода тощо. Цей етап має назву “ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНИХ ОБ’ЄКТІВ РОЗШУКУ”.

    © 2004 Академя гражданской защиты Украины