ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ НА ЗРУЙНОВАНИХ БУДИНКАХ
|
5. Укріплення або руйнування конструкцій. 5. Укріплення або руйнування конструкцій. При руйнуванні будинків відбувається перерозподіл навантаження на конструкції, які повністю або частково збереглися. Тому існує загроза їхнього подальшого руйнування під час проведення аварійно-рятувальних робіт. Для попередження подальшого руйнування конструкції, що загрожують обвалом, заважають пересуванню та веденню рятувальних робіт, закріпляють або руйнують.Укріпленню підлягають конструкції які в подальшому можуть бути відновлені. Для тимчасового розкріплення стін можуть застосовуватися розпірки, підкоси, стійки. Для кріплення використовують елементи зруйнованих будинків, або заздалегідь приготовлені дерев’яні або металеві балки, бруси тощо. Для тимчасового розкріплення стін використовують розпірки та підкоси. Стіни висотою до 6 м укріплюють одинарними дерев’яними або металевими підкосами рис. 5.1, а при висоті будинків 12 м та більше – подвійними підкосами. Підкоси з допомогою підйомних кранів встановлюють в кожному простінку будинку під кутом 60 – 70 0 до горизонту з зовнішньої сторони. Розпірки, можна встановлювати поміж нахиленою стіною та стійкою спорудою (стіною, колоною тощо) в середині будинку. Для закріплення використовують елементи зруйнованих будинків у вигляді дерев’яних або металевих балок, брусів, дошок та бревен розміри яких наведені в таблиці 5.1.Для виграшу часу доцільно використовувати збірно – розбірні закріплюючи елементи які заготовлюються заздалегідь. Розпірку можна встановити силами відділення (5 осіб). Порядок виготовлення:
При виготовленні розпірки потрібно мати на увазі наступне:
Приклад закріплення розпірки на м’якому грунті.
Приклад закріплення розпірки на твердій поверхні. Рис.5.1 Розпірка. 1 – крепіжна дошка; 2 - костиль; 3 - стяжка; 4 - розпірка; 5-клин; 6-підкладка; 7-анкер. Таблиця 5.1 Розміри конструкцій розпірки
Таблиця 5.2. Розміри конструкцій вертикальних стійок.
Для закріплення перекриття вертикальними стійками потрібно одне, два відділення (5 – 10 осіб). Порядок виготовлення:
Для закріплення стін, віконних, дверних прорізів можна використовувати прості рис. 5.3, або посилені розпірки рис. 5.4 для виготовлення простої розпірки потрібно одне відділення. Порядок виготовлення:
Для виготовлення посиленої розпірки потрібно одне відділення. Порядок виготовлення:
Таблиця 5.3 Розміри конструкцій розпірки в залежності від відстані між стінами.
Для підпирання високих стін на тривалий час можна використовувати розпірочні козли рис. Вони складаються з розпірки, підгінного кріплення, підгінної балки, костилів та крепіжної балки. В залежності від висоти стіни яку треба закріпити козли виготовляються з однією І; з двома ІІ; або з трьома розпірками ІІІ. При великій площині підпирання ропірочні козли можуть розташовуватися один біля одного як будівельні ліси. Для виготовлення козлів потрібно одне два відділення. Порядок виготовлення: Розміри елементів розпірочних козел залежать від товщини та висоти стін які потрібно підкріпити. Розміри потрійних та подвійних козел наведені в таблиці для одинарних козел ці розміри потрібно збільшувати в півтора рази. Таблиця 5.4 Розміри конструкцій розпірочних козел
Рис.5.5 Розпірочні козли. І.- одинарні; ІІ- подвійні; ІІІ- потрійні. 1-крепіжна балка; 2-розпірка; 3-костиль; 4-підгінна балка; 5 стяжка. Вузол А Вузол Б.
Частини будівель, що не підлягають укріпленню та загрожують обвалом руйнуються різними способами. Стіни та інші конструкції руйнують за допомогою стальних канатів, довжина яких повинна складати не менш двох висот стіни. Канати закріплюють одним кінцем за конструкцію, а інший до трактора, або лебідки. При необхідності ослабляють стіну, розсікаючи її по вертикалі та підрубуючи знизу рис. . Підрубають стіну не більш чим на 1/3 її товщини зі сторони руйнування при умові, що стіна не має нахилу в сторону підрубування.
Рис.5.6 Руйнування стіни способом підрубання. Розбирання нестійких конструкцій проводять шляхом дроблення за допомогою сталевого шару масою 1 – 2 т, змонтованого на екскаваторі або на автомобільному крані.
Ефективним способом руйнування є вибух. При цьому особливу увагу слід приділяти на попередження раптового руйнування при струсі інших конструкцій будинку. Для зменшення дії вибуху на оточуючі споруди підрив проводиться малими зарядами, які розташовуються в шпурах, що забиваються піском. відкриті накладні заряди використовують у тих випадках, коли устрій шпурів пов’язано з ризиком подальшого руйнування. Використання накладних зарядів доцільно використовувати для руйнування залізобетонних конструкцій. Якщо потрібно підірвати споруду так, щоб вона рухнула на підставу, потрібно розташовувати шпури в два ряди на рівні підвіконь першого поверху, а в глухих стінах не менш чим на 0,5 м від землі. На всіх підходах до будівлі яку потрібно підірвати на момент вибуху виставляється оцеплення. Межа небезпечної зони повинна становити не менш 200 м від місця вибуху. Вибухові роботи повинні проводити особи які мають на це допуск. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
© 2004 Академя гражданской защиты Украины