|
Роль міст у розвитку суспільства неперервно зростає. Збільшується їх населення, територія, змінюється характер міських поселень, вони утворюють урбанізовані простори.
Разом з тим урбанізація породжує велику кількість проблем соціального, економічного та екологічного характеру. Однією з проблем екологічного характеру є забезпечення пожежної безпеки життєдіяльності міст.
Рис. 1. Кількість пожеж та загорянь на 10 тис. населення.
Як показує аналіз пожеж за останні роки (рис.1- 3, табл.1,2), кількість пожеж, збитки від них та кількість загиблих не зменшується.
Рис. 2. Кількість загиблих на 10 тис. населення
Рис. 3. Збитки (тис. грн.) на 10 тис. населення.
Таблиця 1. Статистичні дані про стан з пожежами по Україні та Харківській області.
Таблиця 2. Статистичні дані про стан з пожежами по м. Харкову та Червонозаводському району м. Харкова.
Тому вже на стадіях проектування та будівництва міст (або їх нових районів) фахівці відповідних профілів передбачають та виконують сукупність заходів, спрямованих на попередження можливих пожеж, здатних порушувати нормальну життєдіяльність та загрожувати життю, здоров’ю та майну городян, а також створюють для їх ліквідації відповідні протипожежні служби.
Один зі шляхів вирішення проблеми є розробка на підставі науково обґрунтованих підходів перспективних планів укріплення протипожежного захисту міста.
Методологія проектування та створення пожежних служб міст у теперішній час поки що знаходиться у стадії початкової розробки. У цій галузі є тільки окремі методи та моделі, в основному в працях Брушлинського М.М. В останнє десятиріччя, як в далекому зарубіжжі, так і в Інституті пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації (ІПБ МВС РФ) під керівництвом Брушлинського М.М. створені комп’ютерні імітаційні системи для проведення експертизи поточної діяльності відповідної існуючої пожежної служби міст та розробки проектів їх реорганізації. Однак, ці розробки використовують припущення про просторові рівномірності щільності забудови та її пожежної небезпеки. Більш того, в усіх роботах пошук шляхів підвищення ефективності пожежної служби виконується у часі за наявності відповідної існуючої схеми розміщення пожежних депо, але не у просторі, що особливо важливо при проектуванні нових районів та необхідності обґрунтування розмірів пожежної служби і дислокації її елементів для захисту цих районів.
Питання проектування пожежного захисту районів міст, що створюються, не можна вирішувати ізольовано без урахування взаємодії з іншими функціональними підсистемами району та системами забезпечення пожежної безпеки (СЗПБ) міста. Вони повинні вирішуватись комплексно на підставі системного аналізу створюваної СЗПБ, як підсистеми міста.
Тому робота, що присвячена оптимізації основних характеристик СЗПБ районів міста з метою зменшення кількості пожежних депо (ПД) без зниження нормованого рівня безпеки громадян та визначенням таких їх місць розташування, які б дозволили більш оперативно прибувати на пожежу, зменшуючи можливість загибелі людей та збитки від пожеж, на наш погляд, є актуальною.
Основний зміст наведеного в навчальному посібнику матеріалу викладено в п ’яти розділах:
В першому розділі здійснено аналіз методів дослідження протипожежного захисту міст, показано актуальність теми дослідження.
В другому розділі здобув подальший розвиток системний підхід при створенні пожежних служб нових районів міст, що дозволив виділити обмеження задачі організації СЗПБ районів та здійснити її постановку, подальшу декомпозицію для розробки загальної схеми розв’язку задачі з урахуванням часових інтервалів реалізації планів міста та її функціональних особливостей;
В третьому розділі формалізовані виділені обмеження задачі, що дозволили розробити математичну модель проектування СЗПБ нових районів міст та доповнити моделі довгострокового, середньострокового та поточного планування забудови;
В четвертому розділі запропоновано метод оптимізації розміщення пожежних депо, який дозволив в рамках заданого вектора ресурсів визначати характеристики пожежних служб нових районів міст: мінімальну нормовану кількість пожежних депо та їх найкращі місця розташування з точки зору часу досягнення найвіддаленішої дільниці району. Метод враховує різну пожежну небезпеки об’єктів району та щільность його забудови, різну інвестиційну вартость земельних ділянок, геометричні умови неперетинання зон ПД з областями заборони та умови їх розміщення в районі;
П’ятий розділ присвячено алгоритмічному забезпеченню метода та автоматизованій системі, яка дозволяє автоматизувати процес визначення мінімальної кількості ПД, їх потужності, вибору найкращих параметрів розміщення ПД.
|