|
|
Як показано вище в розділі 1, пожежна охорона міста, яка покликана оберігати від пожеж власність і майно громадян, являє собою сукупність апаратів управління і підрозділів різного типу, що виконують різні функції, що мають різну організаційну структуру і певним чином взаємодіють один з одним і з різними підрозділами міста.
Останнім часом у науці склався системний підхід до вивчення об'єктів, явищ і процесів великого ступеня складності, що реалізує на практиці принципи цілісного розгляду явищ і процесів у складному взаємозв'язку їхнього розвитку [54 - 56]. Цей підхід дозволяє направити дослідження не тільки на вивчення окремих об'єктів великої системи, але і на вивчення властивостей усієї системи, а також тих властивостей, що з'являються в результаті взаємодії всіх її об'єктів. Взаємозв'язки і взаємодії між окремими елементами системи призводять до появи особливих властивостей, що визначаються, виходячи з потреб системи в цілому.
Місто являє собою складну, динамічну, відкриту систему великого розміру. Конструктивний аналіз цієї системи можливий тільки на основі її структуризації. Структуризація доцільна тільки в тому випадку, якщо можливо установити системостворюючий фактор - основу опису міста в цілому, і коректно виділити умовно-незалежні функціональні блоки підсистем аж до самого нижнього рівня деталізації (елемента).
У розглянутій системі (місті) як основний системостворюючий фактор виступає населення з його найважливішою функціональною групою - трудовими ресурсами [48].
При розв ’язанні проблем розвитку міст виходять із пріоритету охорони здоров'я людей, створення найкращих умов їхнього життя, залучаючи для цього досягнення науково-технічного прогресу, забезпечуючи перехід на ресурсо-зберігаючі технології, використовуючи природні багатства і т.д.
У розв ’язанні перерахованих задач важлива роль приділяється СЗПБ, що є підсистемою обслуговуючого комплексу міста. Ця підсистема взаємодіє з усіма елементами народногосподарського комплексу міста і бере участь у процесі забезпечення його стійкого функціонування, безпеки трудових ресурсів, виробничих процесів і середовища життєдіяльності, які безупинно змінюються і ускладнюються під впливом науково-технічного прогресу.
Основною метою створення і функціонування СЗПБ є охорона життя і здоров'я людей від небезпечних факторів пожеж і захист національного багатства від знищення пожежами, тобто попередження виникнення пожеж та їхня ліквідація у випадку виникнення. Ця мета випливає з глобальної мети системи - максимального задоволення потреб населення.
За функціональною ознакою СЗПБ можна підрозділити [2] на підсистему боротьби з пожежами, підсистему науково-технічного забезпечення боротьби з пожежами і підсистему підготовки кадрів.
За територіальною ознакою місто розбивається на райони. Протипожежний захист районів здійснюють групи пожежних депо. Кожне пожежне депо обслуговує пожежну зону нормованої площі. Пожежна зона являє собою умовно виділену ділянку території населеного пункту. Її границі прокладаються по міських дорогах, природних і штучних перешкодах - ріках, ярах, залізницях і т.п., з метою упорядкованості обслуговування викликів і визначеності належності щодо об'єкта, з якого надійшов виклик, до тієї чи іншої пожежної зони.
Розроблено кілька варіантів проектів пожежних депо. До складу кожного депо входять кілька спеціальних пожежних автомобілів типу АЦ (автоцистерна), АН (автонасос), АД (автодрабина), що складають основу технічної бази транспортної підсистеми забезпечення пожежогасіння (ТОП). В основному використовуються пожежні депо з двома АЦ [9], хоча розроблені і проекти пожежних депо на 4, 6 і 8 АЦ. У депо несуть позмінно бойове чергування варти, що включають декілька (за кількістю пожежних автомобілів) пожежних відділень. У кожному пожежному автомобілі розміщається одне відділення.
Рукавна база й вогнегасні речовини також знаходяться в кожному пожежному депо і разом з ТОП складають підсистему захисту пожежної зони.
Проектування нових адміністративно-територіальних одиниць - житлових районів - зв'язано з розв ’язанням ряду взаємозалежних задач: проектування житлового, виробничого й обслуговуючого секторів. Розв’язання цих задач виконується в рамках ресурсів, виділених для кожного із секторів, при максимілізації ефективності досягнення глобальної мети - комфорту проживання населення.
Задача проектування протипожежного захисту проектованого району як одна з підзадач обслуговуючого комплексу зводиться до визначення кількості пожежних депо, їхніх типів (скільки використовується пожежних автомобілів), виділення пожежних зон, що обслуговуються депо, раціонального розташування депо в протипожежній зоні. Розглянута задача повинна вирішуватися з урахуванням функціонального взаємозв'язку з іншими секторами проектованого району і підсистемами міста, що виступають зовнішнім середовищем до СЗПБ. Виділено характеристики зовнішнього середовища, що впливають на параметри СЗПБ, а саме - передбачувані чисельність і щільність населення, площа території району, його загальний економічний потенціал, характер міської забудови з погляду ступеня вогнестійкості будинків, ступінь благоустрою міста (водопостачання, опалення, дороги й ін.), наявність об'єктів підвищеної пожежної небезпеки. Ці взаємозв'язки входять до задачі проектування протипожежного захисту району у виді обмежень. Наприклад, при проектуванні житлового і виробничого секторів необхідно виконання обмежень на дотримання мінімальних відстаней між депо і забудовою, максимально-допустимих відстаней між депо й об'єктами підвищеної пожежної небезпеки і т.д. Ступінь обліку всіх цих обмежень визначається виходячи з ресурсів виробничого й обслуговуючого секторів міста і його природних ресурсів.
Дії всіх елементів і підсистем СЗПБ, у тому числі і проектованих, повинні бути чітко сплановані, скоординовані для досягнення глобальної мети. Ці функції бере на себе СЗПБ міста, здійснюючи зв'язок з своїми підсистемами у вигляді директив, наказів, планів та ін.
З приведеної загальної схеми (структурна схема представлена на рис.2.1) випливає, що СЗПБ району міста, що проектується, - складна динамічна соціально-економічна підсистема відкритого типу. У цій підсистемі протікають специфічні процеси, які характеризуються відповідними закономірностями і параметрами, досліджуючи які в рамках обмежень, що випливають із завдань системи, можна визначити шляхи раціоналізації структури й організації діяльності пожежної охорони, що дозволить підвищити її ефективність.
У даній роботі розглядається інтегральний підхід до розгляду СЗПБ міста з погляду її поповнення підсистемами захисту нових районів міста.
|
|
|