|
|
Алгоритм розв'язування конфлікту
1. Локалізація ситуації, тобто прийняття заходів до обмеження кількості свідків і думок, «заморожування» конфлікту, зменшення емоційної напруженості його учасників.
Чому так важливо обмежити кількість свідків? Справа в тому, що чим їх більше, тим більшій кількості людей доведеться давати пояснення після розв'язування конфлікту. Це один із законів його грамотного розв'язання: всі, що спостерігали сварку, повинні бути оповіщені про кінцевий результат конфлікту, що в подальшому виключить привід його роздування. Ми знаємо про це з сімейного життя: посваряться чоловік і дружина на очах у родичів, самі вони наступного дня про все забудуть, а родичі продовжуватимуть «лізти» із запитаннями.
2. Аналіз конфлікту і його обставин. Приблизно, це може бути реалізовано таким чином:
а) роздільне опитування конфліктуючих сторін і свідків конфлікту;
б) вивчення конфліктуючих суб'єктів і свідків (їх характерів, темпераментів, інтересів, звичок, настанов, професійних якостей, стажу і досвіду роботи, побутових умов, історії розвитку відносин, мотивів вступу в конфлікт і дій конфліктуючих);
в) пошук причини конфлікту;
г) уявне програвання конфлікту на основі отриманої інформації з метою ідентифікації моделі конфлікту з оригіналом.
Зверніть особливу увагу на необхідність аналізу «історії розвитку відносин тих, що сваряться». Дійсна причина конфлікту, як ми відмітили вище, може ховатися десь там.
3. Констатація причини конфлікту.
4. Розробка і аналіз варіантів розв'язання конфлікту.
5. Вибір оптимального методу: приймання, форми, засобу і умов розв'язання конфлікту.
6. Здійснення спроби зближення сторін.
Надамо з цього приводу невеликий коментар. Проаналізувавши конфлікт і вибравши варіант його розв'язання, спочатку спробуйте зблизити ворогуючі сторони. Можна відмітити хороші якості і одного, і другого працівника прилюдно, або запросити їх до себе, згадати той час, коли вони успішно співпрацювали одне з одним тощо. Це може мати приблизно такий вигляд: «Що Ви, Маріє Іванівно, з Петром Олексійовичем не можете помиритися. Працюєте багато років разом, разом на Дошці Пошани стільки разів були, пережили всього стільки за ці роки... Врешті-решт, онуки у вас ходять в один дитячий садок. Покиньте Ви все це!».
Як говорять, спроба не тортура. Життя іноді буває мудрішим за будь-які наукові теорії.
7. Реалізація обраної програми дій з розв'язання конфлікту.
8. Розголошення результатів вирішення конфлікту (див. п. 1 цього алгоритму).
9. Усунення дискомфорту неправої конфліктуючої сторони. Після розв'язання конфлікту слід поговорити з неправою стороною. І сказати: «Так, Петре Олексійовичу, ти неправий. Але ми тебе багато років знаємо, цінуємо. Не хвилюйся. Все це не так вже й жахливо. Йди, працюй, життя без помилок не буває. А ця помилка була не така вже й велика. Ми в тебе віримо».
Цей алгоритм, в принципі, універсальний. Він підходить у випадку і міжособистого, особисто-групового, і міжгрупового конфлікту. Все залежить від того, хто візьме на себе труд бути розумнішим.
|